Рішення

від 08.09.2014 по справі 922/2933/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2014 р.Справа № 922/2933/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

розглянувши справу

за позовом ПП "Охоронна компанія "Кратос", м. Харків до ТОВ "Експо Менеджмент", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Гукова Т.В., за дов.

відповідача - Іванова В.В., за дов.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога ПП "Охоронна компанія "Кратос" про стягнення з ТОВ "Експо Менеджмент" заборгованості у розмірі 115 854,36 грн. за надані послуги.

03.09.2014 року позивач звернувся до суду з заявою про зменшення суми позовних вимог, в зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми заборгованості у розмірі 9 300,00 грн. та просить суд стягнути з відповідача на свою користь 90 900,00 грн. суму основного боргу, пеню в сумі 5 421,68 грн.,інфляційні в сумі 8 909,80 грн. та 3% річних в сумі 1 322,88 грн.

Відповідно до статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд приймає заяву позивача про зменшення суми позовних вимог до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення суми позовних вимог в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, надав витребувані ухвалою суду документи, які долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог не заперечував, але письмових пояснень на позов не надав.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

01 серпня 2013 року між ПП "Охоронна компанія "Кратос" (позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСПО МЕНЕДЖМЕНТ» ( відповідач по справі) було укладено договір серії ОА № 01/08/13-17 щодо надання послуг з охорони об'єкта (надалі -Договір), згідно з п. 2.1. якого Відповідач доручає, а Позивач зобов'язується в порядку, передбаченому Договором, прийняти під свою відповідальність об'єкт охорони (вказаний в Додатку № 2 до Договору, який є невід'ємною частиною Договору) та здійснювати щодо нього передбачені Договором заходи охорони, а Відповідач, в свою чергу, зобов'язувався створити необхідні для цього умови (визначені п. 5.1. Договору) та сплатити винагороду за надані послуги за Договором. Об'єктом охорони за Договором є нежитлові приміщення, загальною площею 9760,8 кв.м., в будівлі літ. «Л-20», яка розташована за адресою м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18.

Відповідно до п. 10.1 Договору термін дії останнього встановлено з 01 серпня до 31 грудня 2013 р. Разом із цим, відповідно до п. 10.6. Договору, по закінченню строку дії Договору, якщо жодна зі Сторін не відмовилася від нього, строк Договору вважається пролонгованим на 12 (дванадцять) місяців, керуючись чим Позивач надавав Відповідачу послуги з охорони об'єкта також протягом січня - червня 2014 року.

Пунктом 3.1. Договору, Позивач і Відповідач погодили вартість послуг по охороні об'єкта, плата за які здійснюється згідно рахунку - фактури виходячи зі ставки 12,50 грн. (дванадцять гривень, 50 копійок) за одну годину роботи одного охоронника.

Пунктом 3.2. Договору визначено порядок оплати послуг, яка має здійснюватися щомісячно протягом п'яти днів після підписання Акта виконаних робіт шляхом перерахування Відповідачем коштів на рахунок Позивача. Акт виконаних робіт (відповідно до п. 3.3. Договору) повинен бути підписаний Сторонами протягом 5-ти днів після закінчення місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, згідно з вимогами Договору надав Відповідачеві послуги в повному обсязі протягом серпня 2013 року - червня 2014 року.

Незважаючи на те, що послуги з охорони об'єкта відповідно до Договору були надані Позивачем Відповідачу належним чином, що підтверджується складеними Позивачем та Відповідачем, підписаних керівниками та скріплених печатками за період з серпня 2013 р. по червень 2014 р. актів здачі-приймання робіт (копії містяться в матеріалах справи), станом на подачу позову до суду оплата Відповідачем здійснена не була.

Таким чином, за період з серпня 2013 року по червень 2014 року Позивачем було надано послуги Відповідачу на загальну суму 100 200,00 грн., без ПДВ.

Намагаючись вирішити питання про сплату Відповідачем боргу, 14.02.2014 p., а також 10.04.2014 р. позивачем направлялись претензії, але ТОВ "Експо Менеджмент" залишив їх без відповіді та задоволення.

В процесі розгляду справи, відповідач частково сплатив суму боргу у розмірі 9300, грн., в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з заявою про зменшення суми позовних вимог, яка прийнята до розгляду.

Надаючи правову оцінку вище викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості за надані послуги не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 90 900,00 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом З.5. Договору передбачено, що у випадку прострочення оплати послуг, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої оплати за кожний день прострочення платежу.0

Враховуючи, що сума боргу в частині стягнення пені відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення суми основного боргу, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 5 421,68 грн. обґрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. За таких обставин, позовні вимоги позивача в розмірі 1322,88 грн. 3% річних та 8 909,80 грн. обґрунтовані, відповідають вимогам діючого законодавства та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПО МЕНЕДЖМЕНТ» (61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, буд. 18, корп. «Г», код ЄДРПОУ 35973477, р/р 26002419458400 в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005) на користь Приватного підприємства «Охоронна компанія «Кратос» (61145, м. Харків, вул. Новгородська, буд. 2, код ЄДРПОУ 38277911, р/р 26003403038200 в ПАТ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005) - 90 900,00 грн. суму основного боргу, пеню в сумі 5 421,68 грн., інфляційні в сумі 8 909,80 грн. та 3% річних в сумі 1 322,88 грн., судовий збір в сумі 2 317,09 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.09.2014 р.

Суддя С.А. Прохоров

справа №922/2933/14