Рішення

від 16.09.2014 по справі 922/2960/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2014 р.Справа № 922/2960/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Стоянові А.С.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Укржелтранс", м. Харків до "OU Kiivitaja", Таллін про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Семенюк С.М., за дов.

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога ТОВ "Укржелтранс" про стягнення з "OU Kiivitaja" заборгованості у розмірі 318 020,00 грн.

16.09.2014 року позивач звернувся до суду з заявою про зменшення суми позовних вимог, в зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми заборгованості та просить суд стягнути на свою користь 83 425,00 грн. (екв. 5000 євро).

Відповідно до статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд приймає заяву позивача про зменшення суми позовних вимог до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги з урахуванням уточнень в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, надав витребувані ухвалою суду документи, які долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

08 січня 2014 року між позивачем, ТОВ «Укржелтранс» як Постачальником, та відповідачем OU «Kiivitaja», як Покупцем, був укладений Договір поставки № 1-08

Відповідно до умов п.1 Договору та Специфікації №1 від 20 січня 2014 року, Постачальник зобов'язався продати (передати у власність), а Покупець прийняти та оплатити наступний товар: Балка надресорна та рама бокова 1990-1994 року випуску, ремонтнопригодні, за кількістю, асортиментом та технічними умовами, які зазначені в Специфікації, що є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до умов п. 3.5 Договору датою поставки Товару вважається дата прийомки Товару згідно Специфікації № 1 від 20 січня 2014 року Покупцем.

Відповідно до умов Специфікації умовами поставки товару є 25 000 тис. євро - передплата, сума у розмірі 20 000 тис. євро, як остаточна оплата за товар, здійснюється протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання Товару Покупцем ( п. 3.5. Договору ).

21.01.2014 року відповідач здійснив передплату у розмірі 25 000 євро, згідно умов Договору та Специфікації.

Як вбачається з матеріалів справи, за Договором та Специфікацію №1 позивачем було поставлено відповідачу товарів на загальну суму 45 000 (сорок п'ять тисяч) євро. Відповідно до CMR № 433008 від 23.01.2014 року та ГТД 807100000/2014/002064 товар був передано відповідачу.

Але, відповідач свої зобов'язання за умовами Договору в частині сплати грошових коштів за поставлений Товар на момент подання позовної заяви не виконав, чим порушив умови Договору

23.04.2014 року на адресу відповідача було направлено лист-претензію з вимогою здійснити оплату за Договором поставки.

28.04.2014 року позивачем було отримано факс-гарантійний лист, від відповідача, яким він заборгованість за Договором визнав повністю та просив надати відстрочку погашення боргу до 23.05.2014 року, у зв'язку с нестабільною економічною ситуацією у країні відповідача. Також у цьому листі він зазначив, що у випадку неперерахування коштів на рахунок позивача у строк до 23.05.2014 року відповідач буде повертати товар позивачу.

В процесі розгляду справи, позивач звернувся до суду з заявою про зменшення суми позовних вимог, в зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми заборгованості, яка прийнята судом до розгляду.

За таких обставин, станом на момент винесення рішення у справі за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 83 425,00 грн. (екв. 5000 євро).

Надаючи правову оцінку вище викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 83 425,00 грн. (екв. 5000 євро), суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з «OU Kiivitaja» (13422 Таллін, Сиили,15-16, Естонія, рахунок: ЕЕ 241010220026564015, в «AS SEB PANK», ВІС - EEUHEE2X) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЖЕЛТРАНС» (код ЄДРПОУ 30754090, 61052, м. Харків, вул. М. Панасівська,6/14, рахунок: 26001001305987 в «ОТР банк», м.Харків) суму заборгованості у розмірі 83 425,00 грн. (що еквівалентно 5000,00 євро), судовий збір в сумі 6360,42 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.09.2014 р.

Суддя С.А. Прохоров

справа №922/2960/14