Рішення

від 23.09.2014 по справі 922/3233/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2014 р.Справа № 922/3233/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олпа", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест", смт.Коротич про стягнення 73321,07 гривень за участю представників:

позивача - Марченка О.О. (довіреність №10/09 від 10 вересня 2014 року);

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2014 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Олпа", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" (відповідача) 73321,07 гривень боргу. Заявлену вимогу обґрунтував неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №15/05, укладеного між сторонами 15 травня 2013 року. Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 1827,00 гривень судового збору. Також, в позовній заяві позивач просив суд витребувати у Харківської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області реєстр виданих та отриманих податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" за червень 2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 серпня 2014 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі було порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19 серпня 2014 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 серпня 2014 року було задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано у Харківської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області реєстр виданих та отриманих податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" за червень 2013 року, та відкладено розгляд справи на 23 вересня 2014 року.

16 вересня 2014 року від Харківської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області надійшла заява (вх.№32045/14), з доданими до неї на виконання вимог суду копіями декларації з ПДВ за червень 2013 року з додатком №5 до неї та реєстри податкових накладних, поданих відповідачем. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

16 вересня 2014 року позивач надав до суду довідку про рахунки (вх.№32041/14), та докази часткової сплати відповідачем боргу. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

23 вересня 2014 року позивач надав до суду письмові пояснення (вх.№33016), в яких зазначив, що посилання в накладних та актах здачі-приймання робіт на номер та дату договору, відповідно до ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не є обов'язковим, й що між сторонами був не тільки договір, а й позадоговірні відносини. Також, разом з поясненнями, позивач надав оригінал податкової накладної. Судом було досліджено та долучено до матеріалів справи надані документи.

Позивач в судовому засіданні 23 вересня 2014 року позов підтримав, просив суд задовольнити його в повному обсязі, пояснив, що договір, доданий до позову не є підставою позову, а в обґрунтування позову посилається на 2 видаткові накладні та податкову накладну; відповідачу за цими накладними був надісланий рахунок-фактура, який останній частково сплатив, вказавши у призначенні платежу відповідний рахунок; щодо відсутності підписів на видаткових накладних пояснив, що вони надсилались відповідачу для підписання поштою та не повернулись.

Відповідач у судове засідання 23 вересня 2014 року свого представника не направив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.64 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи була направлена відповідачеві на юридичну адресу, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, без участі відповідача.

Отже, суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

Між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Олпа" та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд-вест" існували господарські відносини щодо поставки товару.

21 травня 2013 року позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0000368 на суму 108321,07 гривень.

28 червня 2013 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 101991,05 гривень, та надав послуги, вартістю 6330,02 гривень, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме:

- за видатковою накладною №ОЛ-0000788 від 28 червня 2013 року позивач (постачальник) поставив відповідачу (одержувачу) товар (27.000 куб. м.БСГ В12.5 Р3 F50) на суму з ПДВ 18360,11 гривень;

- за видатковою накладною №ОЛ-0000789 від 28 червня 2013 року позивач поставив відповідачу товар (1248.000 шт. бордюру 100-20-8 сірого, 219.150 кв.м. старе місто 2К-6 вишня, 219.150 кв.м. старе місто 2К-6 сірий, 62.000 шт. піддону) на суму з ПДВ 83630,94 гривень. Накладні підписані позивачем та засвідчені печаткою підприємства.

- відповідно до акту №ОЛ-0000115 здачі-приймання робіт (надання послуг) позивач виконав на замовлення відповідача роботи: простій автобетонозмішувача 1 година на 150,00 гривень та послуги доставки (6 рейсів) вартістю 5125,02 гривень.

Вищевказані видаткові накладні та акт здачі-приймання робіт були підписані лише з боку позивача.

Як пояснив позивач, вищевказані накладні та акт було направлено відповідачу поштою, але, відповідач не підписав та не повернув зазначені документи.

Однак, відповідач частково розрахувався за отриманий товар, сплатив на користь позивача 35000,00 гривень, що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками, а саме:

- 27 червня 2013 року оплатив 25000,00 гривень;

- 16 липня 2013 року оплатив 10000,00 гривень.

В обох платіжних дорученнях відповідач вказав наступне призначення платежу: "ТОВ" Трейд-вест", оплата за будівельні матеріали, згідно до рахунку №СФ-0000368 від 21 травня 2013 року".

Таким чином, відповідач своїми діями, а саме, частковою сплатою за виставленим позивачем рахунком, визнав факт отримання від позивача товару та послуг.

Також, факт поставки відповідачу товару та виконання робіт на загальну суму 108321,07 гривень підтверджується наявною в матеріалах справи податковою накладною відповідача від 28 червня 2014 року, з відміткою про її прийняття ДПІ.

Крім того, у матеріалах справи знаходиться копія претензії від 20 червня 2014 року, яку позивач направив відповідачу з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 73321,07 гривень. Також, разом з претензією позивач направив відповідачу оригінали видаткових накладних та акт здачі-прийняття виконаних робіт для підпису. Факт направлення позивачем претензії з документами на адресу відповідача підтверджується поштовим чеком та описом вкладення від 20 червня 2014 року. Відповідач, в свою чергу, на претензію відповіді не надав, та заборгованість не сплатив.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає доведеним факт поставки відповідачу товару та надання послуг на загальну суму 108321,07 гривень.

На час розгляду справи відповідач заборгованість повністю не оплатив, у зв'язку з чим, у нього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 73321,07 гривень.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд задовольняє позов, виходячи з наступного.

Згідно із ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново - господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До того ж, частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст.525 Цивільного Кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.692 Цивільного Кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити товар після його прийняття, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 73321,07 гривень є обґрунтованими, підтверджуються наданими до суду доказами, та підлягають задоволенню.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких, судовий збір покладається на відповідача, з вини якого й виник спір.

На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.ст.525, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.179, 193 Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 65, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" (код ЄДРПОУ 32583569, адреса: 62454, Харківська обл., Харківський район, смт.Коротич, вул.Пушкіна, б.50, р/р №26004523000083 в Харківському відділенні №1 АТ "Фінростбанк", МФО 377131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олпа" (код ЄДРПОУ 37404542, адреса: 04107, м.Київ, вул.Татарська, б.23/25, р/р №26002325123 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805) 73321,07 гривень заборгованості та 1827,00 гривень судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.09.2014 р.

Суддя К.В. Аріт

справа №922/3233/14