Постанова

від 22.09.2014 по справі 910/9731/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2014 р. Справа№ 910/9731/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Шевченка Е.О.

при секретарі: Волуйко Т.В.

Представники сторін:

позивача:Кравець І.В., за довіреністю;

відповідача:Логвинова Т.В., за довіреністю;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ ФАРМ"

на рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2014

у справі № 910/9731/14 (суддя: Блажівська О.Є.)

за позовом Міністерства охорони здоров'я України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ ФАРМ"

про стягнення 1452017,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.07.2014 у справі № 910/9731/14 позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ ФАРМ" на користь Міністерства охорони здоров'я України 675276 грн. 99 коп. пені, 776740 грн. 30 коп. штрафу, 29040 (двадцять дев'ять тисяч сорок) грн. 35 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "СКАЙ ФАРМ" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2014 у справі № 910/9731/14 повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ ФАРМ" передано на розгляд колегії судді у складі головуючого судді - Зеленіна В.О., суддів: Синиці О.Ф., Ткаченка Б.О.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2014 № 910/9731/14 у справі № 910/9731/14 сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Верховець А.А., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2014 колегію суддів у зазначеному складі прийнято до провадження справу № 910/9731/14. Розгляд апеляційної скарги призначений на 22.09.2014.

18.09.2014 представником позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду був поданий відзив на апеляційну скаргу.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2014 № 910/9731/14 у справі № 910/9731/14 сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Синиця О.Ф., Шевченко Е.О.

22.09.2014 представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу і просив суд її задовольнити.

22.09.2014 представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив суд рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2014 у справі № 910/9731/14 залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

25.11.2013 між Міністерством охорони здоров'я України та Товариством з обмеженою відповідальністю "СКАЙ ФАРМ" було укладено про закупівлю товарів за держані кошти № 192Т/333/21-24 (надалі - договір), за умовами якого, відповідач - постачальник зобов'язується у 2013 році поставити ліки, зазначені в специфікації, а замовник - позивач оплатити такий товар на умовах цього договору.

Згідно із положеннями п. 1.1. договору закупівля товару здійснюється за рахунок коштів державного бюджету за бюджетною програмою КПКВК 2301400 "Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру" на виконання Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012-2016 року в частині "Централізована закупівля медикаментів для лікування туберкульозу".

Товар постачається уповноваженому підприємству замовника Державне українське об'єднання "Політехмед" (далі - Уповноважене підприємство), з метою подальшої його поставки до закладів охорони здоров'я (п. 1.1 договору).

Відповідно п. 1.2 договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 25.11.2013 року до договору, найменування товару: 21.20.1 Ліки (Протитуберкульозні препарати - 6 лотів), відповідно додатку 1: лот 3 - Протіонамід, табл.., капс., драже, 250 мг. Кількість товару: 3189050 од., лот 6 - Капреоміцин, порошок для розчину для ін'єкцій у флаконі, 1 г. кількість товару: 89237 од.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

В п. 3.1 договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 25.11.2013 року до договору сторони погодили, що валютою договору є гривня України. Сума цього договору становить 13305285,50 грн., без ПДВ.

Оплата товару здійснюється протягом семи робочих днів після поставки товару на склад уповноваженого підприємства, за повідомленням уповноваженого підприємства про таку поставку, у разі відсутності фінансування - після поставки товару, по мірі надходження фінансування з Державного бюджету України ( п. 4.2 договору).

Пунктом 5.1 договору сторони визначили, що постачальник забезпечує поставку товару, на умовах поставки DDP-Київ (у значенні міжнародних правил Інкотермс-2000) на склад Уповноваженого підприємства (Державне українське об'єднання "Політехмед") за адресою: Київська обл., Бориспільськийй р-н, с. Велика Олександрівка, вул. Бориспільська, 9, 08320 у відповідності до узгодженого Графіку поставки (додаток 2).

Приймання-передача товару оформлюється видатковою накладною постачальника, яка підписується матеріально-відповідальною особою постачальника і Уповноваженим підприємством, на тау кількість товару, яка відповідає вимогам договору (п. 5.4 договору).

Згідно п. 5.7 договору датою виконання постачальником зобов'язань щодо поставки товару у повному обсязі вважається дата надходження товару у відповідній кількості та якості, що відповідає вимогам цього договору на склад Уповноваженого підприємства.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013 року (п. 10.1 договору).

Отже, згідно договору та графіку поставки, погодженого сторонами, останнім днем поставки товару є 31.12.2013 року.

Суд зазнає, що договір підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін без будь яких зауважень і застережень та скріплений їх печатками, а також не визнаний в судовому порядку недійсним, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків у сторін.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Оскільки між сторонами по справі склались господарські правовідносини, то за змістом ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Отже, враховуючи положення п. 5.1 договору, згідно якого сторони дійшли згоди що постачальник забезпечує поставку товару у відповідності до узгодженого графіку поставки, а також враховуючи положення зазначеного графіку поставки, згідно якого термін поставки товару сторони погодили - грудень 2013 року, відтак останнім днем виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення поставки товару за договором - є 31.12.2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач всупереч умов договору, не виконав належним чином взяті на себе договірні зобов'язання щодо здійснення поставки товару у строки визначені договором та графіком поставки, та здійснив постачання товару на загальну суму 11096290,50 грн., що підтверджується видатковими накладними від 26.02.2014 року № 61 на суму 2267626,50 грн., від 26.02.2014 року № 62 на суму 1697253,00 грн., та від 04.03.2014 року № 69 на суму 7131411,00 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи те, що відповідач порушив погоджені сторонами договору строки постачання товару та здійснив постачання товару: Протомід у кількості 3073550 табл. на загальну суму 3964879,50 грн. лише 26.02.2014 року та Капреоміцин у кількості 69237,00 грн. на загальну суму 7131411,00 грн. - лише 04.03.2014 року, позивач на підставі п. 7.2 договору просить суд стягнути з відповідача за затримку поставки товару понад термін, встановлений п. 5.1 договору, пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого товару за кожен день прострочки поставки товару та за прострочення понад 30 календарних днів - штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого (неприйнятого) товару.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 1 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно із п. 7.2 договору у випадку затримки поставки товару понад термін, встановлений п. 5.1 цього договору, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості непоставленого товару за кожен день прострочки поставки товару, а за прострочення понад 30 календарних днів з постачальника додатково сплачується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого (неприйнятого) товару.

Отже, місцевим господарським судом обґрунтовано задоволено вимогу позивача про стягнення пені та штрафу.

Суд відзначає, що в розумінні ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України скаржник не надав ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції докази які б підтверджували його вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2014 у справі № 910/9731/14 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ ФАРМ" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2014 у справі № 910/9731/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/9731/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді О.Ф. Синиця

Е.О. Шевченко