Рішення

від 16.09.2014 по справі 922/2946/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2014 р.Справа № 922/2946/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Стоянові А.С.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Алюр Плюс", м. Харків до ТОВ "Група компаній технопарк ЛТД", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Горбань О.В., за дов.

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога ТОВ "Алюр Плюс" про стягнення з ТОВ "Група компаній технопарк ЛТД" заборгованості у розмірі 65 637,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, надав витребувані ухвалою суду документи, які долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

12.06.2013 р. між ТОВ "АЛЮР ПЛЮС" (Замовник, позивач по справі) та ТОВ "Група компаній Технопарк ЛТД" (Постачальник, позивач по справі) було укладено договір поставки №1206/1.

Відповідно до умов договору поставки № 1206/1 від 12.06.2013 p. відповідач був зобов'язаний у строк до 31 грудні 2013 р. поставити на адресу позивача наступний товар:

- плити залізобетонні аеродромні 1,5х6.0 м - 11 (одинадцять) шт. за ціною 1530,00 грн. (у тому числі ПДВ 255,00 грн.)

- плити залізобетонні аеродромні 2,0х6,0 м - 21 ( двадцять одна) шт. за ціною 2040,00 грн. (у тому числі ПДВ 340,00 грн.)

Загальна сума, на яку ТОВ «Група компаній Технопарк ЛТД» повинно було поставити вищезазначений Товар складає 59 670 грн. (у тому числі ПДВ 9 945,00 грн.)

Як вбачається з матеріалів справи, платіжним дорученням № 1050 від 12.06.2013р. ТОВ «АЛЮР ПЛЮС» перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «Група компанії Технопарк ЛТД» передплату у розмірі 100% за вищезазначений товар, що складає 59 670 грн. Зазначені кошти були отримані ТОВ «Група компаній Технопарк ЛТД» у повному обсязі.

Але всупереч вимогам договору поставки № 1206/1 від 12.06.2013 р., та незважаючи на вимоги ТОВ АЛЮР «ПЛЮС» здійснити поставку Товар ТОВ «Група компаній Технопарк ЛТД» не виконало належним чином прийняті на себе зобов'язання.

Надаючи правову оцінку вище викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч.1 статті 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, а частиною 3 цієї статті передбачено, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно ч.2 та ч.3 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо поставки товару в строки, встановлені умовами договору, а позивач втратив інтерес щодо виконання зобов'язання відповідачем, а також те, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 59 670,00 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що у разі несвоєчасного передання Товару у термін, зазначеній у договорі, Постачальник (Відповідач) сплачує за кожен день прострочення пеню, яка нараховується з вартості непоставленого товару в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом терміну затримки поставки. У випадку прострочення поставки товару більше 30 днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10% від вартості недопоставленого у строк товару.

Враховуючи, що сума боргу в частині стягнення штрафу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення суми основного боргу, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 5 967,00 грн. обґрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній Технопарк ЛТД» (м.Харків, вул. Кривоконівська, 30, код ЄДРПО 34860245, банківські реквізити: р/р 26003101312287 в AT "ОТП Банк" м. Київ, МФО 300528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮР ПЛЮС (61102, м. Харків, провулок Рудниковий 3-й, б.7, код ЄДРПОУ 38492671, банківські реквізити: 26005052315358 в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" м. Харків, МФО 351553) суму основного боргу у розмірі 59670,00 грн., штраф в сумі 5 967,00 грн., судовий збір в сумі 1 827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.09.2014 р.

Суддя С.А. Прохоров

справа №922/2946/14