Постанова

від 25.09.2014 по справі 920/1195/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2014 р. Справа № 920/1195/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Камишева Л.М. , суддя Шепітько І.І.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.,

за участю представників :

позивача - Цюпка О.В

3-тя особа на стороні позивача - не з'явився

відповідача - Нестеренко М.В.

3-тя особа на стороні відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №2430С/1-12) на рішення господарського суду Сумської області від 31 липня 2014 року у справі №920/1195/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазмонтажпроект", м. Суми,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне підприємство "Самаель", м. Суми,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валерія СП", с. Кияниця Сумського району Сумської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гольфстрім-Суми", м. Суми

про стягнення 97470,00 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укргазмонтажпроект" звернулось до господарського суду Сумської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валерія СП", в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 12.08.2013 року та заяви про зменшення розміру позовних вимог від 04.09.2013 року, просило стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу за виконані роботи по газифікації будинку №61/1 по вул. Нижньосироватській м. Суми згідно договору №6 від 17 липня 2012 року в розмірі 97470,00 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 31 липня 2014 року у справі №920/1195/13 (головуючий суддя Котельницька В.Л., судді Заєць С.В., Джепа Ю.А.) в позові - відмовлено

Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 31 липня 2014 року у справі №920/1195/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки викладені в рішенні не відповідають обставинам справи. Крім того, зазначає, що матеріали справи містять докази, які підтверджують виконання саме позивачем, із залученням в якості субпідрядника - ПП "Самаель", робіт по газифікації будинку №61/1 по вул. Нижньосироватська, №61/1, в м. Суми, та повністю підтверджують їх вартість - 97479,00 грн.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що заперечує проти задоволення апеляційної скарги. Посилається на те, що позивач не має права вимагати оплати за підрядні роботи з монтажу газопроводу до житлового будинку №61/1 по вул. Нижньосироватській в м. Суми, оскільки цей газопровід, в тому вигляді в якому він існує, було змонтовано не позивачем чи його субпідрядником ПП "Самаель", а іншим підрядником - ТОВ "Гольфстрім-Суми". Позивач просить рішення господарського суду Полтавської області від 14 серпня 2014 року у справі №917/1118/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

23 вересня 2014 року відповідач надав через канцелярію суду клопотання (вх. 8141), в якому просив, на виконання ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 03.09.2014 року у даній справі, залучити до матеріалів справи витяг з ЄДРПОУ №19328548 від 22.09.2014 року.

Колегія суддів, розглянувши клопотання відповідача, дійшла висновку про необхідність його задоволення.

Треті особи, будучи належним чином повідомленими про місце та час розгляду апеляційної скарги, не реалізували своє право на участь у судовому процесі та не забезпечили явку своїх представників у призначене судове засідання.

Враховуючи те, що явка представників третіх осіб не була визнана обов'язковою, а також те, що їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначених представників за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, 17 липня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Валерія СП" (замовник), Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргазмонтажпроект" (генеральний підрядник) та Приватним підприємством "Самаель" (субпідрядник) було укладено договір підряду №6 (а.с.6-7).

Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до п. 1.1. за цим договором генеральний підрядник зобов'язується своїми силами (з правом залучення третіх осіб - субпідрядників) і технічними засобами за завданням замовника придбати матеріали та виконати роботи по житловому будинку за адресою: м. Суми, вул. Нижньосироватська, 61: газифікації (наружні та внутрішні мережі), теплопостачанню, внутрішній і наружний водопровід та каналізація (в т.ч. насосна станція), сигналізації загазованості, відповідно до узгодженої сторонами документації, а замовник зобов'язується створити генеральному підряднику необхідні умови для виконання робіт, прийняти їх результат і сплатити обумовлену цим договором ціну.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник (ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 2 ст. 838 Цивільного кодексу України генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Статтею 875 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Пунктом 13.3. передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань або його розірвання в порядку, передбаченому законом.

Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач стверджує, що на виконання умов договору підряду №6 від 17.07.2012 року, ним, як генпідрядником, та ПП "Самаель", як субпідрядником, в період з 12.10.2012 року по 20.02.2013 року, були виконані роботи по газифікації (наружні та внутрішні мережі) в багатоповерховому житловому будинку по вул. Нижньосироватській, 61/1 в м. Суми.

На підтвердження факту виконання вищевказаних робіт позивач надав до матеріалів справи акти про прийом закінченого об'єкту системи газопостачання за періоди з 12.10.2012 р. по 19.10.2012 р., з 22.10.2012 р. по 24.10.2012 р. та з 04.02.2013 р. по 20.02.2013 р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень та грудень 2012 року, відомості використаних ресурсів витрат підрядника за жовтень та грудень 2012 року, а також акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень та грудень 2012 року (т.І а.с.11-24).

12 червня 2013 року позивач направив відповідачу претензію №4, в якій вимагав від останнього терміново погасити суму боргу за виконані роботи в повному обсязі, перерахувавши 97470,00 грн. (т.І а.с.25-26).

19 червня 2013 року відповідач надіслав позивачу відповідь на претензію, в якій зазначав, що позивач не виконав в повному обсязі свої зобов'язання за договором №6 від 17.07.2012 р. стосовно термінів та обсягів виконаних робіт, а дані щодо обсягів, вартості та термінів виконання робіт є недостовірними та пропонував позивачу надіслати представника для роботи у спільній комісії по встановленню фактичного розміру та недоліків виконаних робіт, що буде працювати 25.06.2013 р., початок роботи о 8:30 год. (т.І а.с.67).

Колегія суддів, надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам, виходить з наступного.

Згідно із ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

У відповідності до п. 2.4.1. договору підряду №6 від 17.07.2012 року генеральний підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, яка визначає їх обсяг, зміст і вартість.

Пунктом 2.4.4. договору передбачено, що генеральний підрядник зобов'язаний щомісяця, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, представляти замовникові акти виконаних робіт (форма КС-2) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КС-3).

Відповідно до п. 6.3 договору замовник протягом 3 (трьох) робочих днів від дати пред'явлення генпідрядником актів виконаних робіт (форма № 2в, № 3): підписує акти виконаних робіт у разі їх належного виконання; або направляє генпідряднику мотивовану відмову у прийманні виконаних робіт.

У разі мотивованої відмови замовника від приймання виконаних робіт сторони складають двосторонній акт із зазначенням переліку необхідних доопрацювань і термінів їх виконання (п. 6.4 договору).

Згідно із п. 6.5 договору підряду після підписання замовником актів виконаних робіт (форма № 2в, форма № 3), генпідрядник виставляє рахунки на оплату виконаних робіт, зазначених в актах. Оплата здійснюється в розмірі 95% від вартості виконаних робіт, згідно виставленого рахунку, протягом 5 банківських днів від дати отримання рахунку до оплати.

Пункт 6.6 договору встановлює, що повний і остаточний розрахунок за цим договором проводиться замовником після виконання генпідрядником всіх робіт на об'єкті в повному обсязі і виправлення виявлених у процесі приймання дефектів і недоліків, протягом 10 банківських днів від дати підписання акту приймання всіх виконаних робіт на об'єкті та подання рахунку-фактури.

Положеннями статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду.

Таким чином, згідно умов договору підряду №6 від 17.07.2012 року доказами виконання підрядних робіт за даним договором є саме акти виконаних робіт (форма № 2в, форма № 3), підписані відповідачем та позивачем. При цьому, виконання робіт повинно здійснюватись відповідно до проектно-кошторисної документації, яка визначає їх обсяг, зміст і вартість.

Однак, матеріали справи не містять ні проектно-кошторисної документації, яка б визначала обсяг, зміст і вартість виконаних робіт згідно умов договору, ні підписаних обома сторонами актів приймання виконаних робіт (форма № 2в, форма № 3).

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В свою чергу, надані позивачем акти про прийом закінченого об'єкту системи газопостачання за періоди з 12.10.2012 р. по 19.10.2012 р., з 22.10.2012 р. по 24.10.2012 р. та з 04.02.2013 р. по 20.02.2013 р. не є належними та допустимими доказами виконання робіт згідно умов договору підряду №6 від 17.07.2012 року, оскільки такі акти не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не містять зміст, обсяги та вартість обумовлених договором робіт, вони не передбачені договором в якості підстави для розрахунків, а сам факт їх наявності не підтверджує заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 97470,00 грн.

Також не можуть вважатися належними доказами виконання робіт згідно умов договору підряду №6 від 17.07.2012 року й акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень та грудень 2012 року, які не доводять факту виконання робіт саме в тому обсязі, який в них зазначено, та на суму 97470,00 грн. До того ж, вказані акти підписані генпідрядником та субпідрядником, але не були підписані замовником, тобто відповідачем.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на той факт, що фактично роботи із газифікації житлового багатоквартирного будинку по вул. Нижньосироватська, 61/1 були виконані в березні-вересні 2013 року і не позивачем, а іншим підрядником - ТОВ "Гольфстрім-Суми", такі роботи оплачені, а газопровід введено в експлуатацію, що підтверджується договором №17-02 на надання послуг від 22.02.2013 року, укладеним між відповідачем та ТОВ "Гольфстрім-Суми", додатковою угодою №1 до нього від 31.03.2013 року, договірною ціною на будівництво системи газопостачання та локальним кошторисом №2-2-1 станом на 18.02.2013 року, підсумковими відомостями ресурсів, актом приймання виконаних будівельних робіт КБ-1В (проміжний) за березень 2013 року, актом приймання об'єкту системи газопостачання до експлуатації, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року, актом приймання виконаних будівельних робіт КБ-2В за вересень 2013 року на суму 37976,40 грн.(остаточний), податковою накладною та платіжним дорученням на оплату виконаних будівельних робіт (т.І а.с.51-63, 164-174, 193).

З огляду на вищезазначені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 97470,00 грн. є необґрунтованою та не підтверджується належними доказами, тому дана вимога є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Колегія суддів, враховуючи вищевикладене, погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

Твердження позивача стосовно того, що матеріали справи містять докази, які підтверджують виконання саме позивачем, із залученням в якості субпідрядника - ПП "Самаель", робіт по газифікації будинку №61/1 по вул. Нижньосироватська, №61/1, в м. Суми, та повністю підтверджують їх вартість - 97479,00 грн., не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи. Тому колегія суддів вважає, що твердження позивача, викладені в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що господарським судом першої інстанції в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі, ухвалене ним рішення є обґрунтованим та прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а висновки, викладені, в оскаржуваному рішенні, відповідають обставинам справи, тому підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 31 липня 2014 року у справі №920/1195/13 залишити без змін.

Повна постанова складена 23 вересня 2014 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Шепітько І.І.