Ухвала

від 23.09.2014 по справі 813/5486/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" вересня 2014 р. м. Київ К/800/11869/14

К/800/12621/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Муравйова О.В.

за участю секретаря : Горголь І.С.

представників:

позивача: не з'явився

відповідача : Мухи С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів та Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу управління «Західвуглепостач»

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.09.2013 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2014 року

у справі № 876/12493/13

за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу Управління «Західвуглепостач»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу управління «Західвуглепостач» (далі по тексту - позивач, ДП «Львіввугілля» в особі ВП Управління «Західвуглепостач») звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі по тексту - відповідач, СДПІ) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.09.2013 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 05.03.2013 року №0000013200/3377 в частині податку на додану вартість у розмірі 42 200,10 грн. - основний платіж, 17 554,38 грн. - штрафна (фінансова) санкція, №0000033200/3376 в частині податку на прибуток в розмірі 22 847 грн. - основного платежу, 5711,75 грн. штрафна (фінансова) санкція, №0000023200/3373 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 825 902 грн. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2014 року апеляційні скарги СДПІ та ДП «Львіввугілля» в особі ВП Управління «Західвуглепостач» залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позову, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

У запереченні на касаційну скаргу ДП «Львіввугілля» в особі ВП Управління «Західвуглепостач», просить касаційну скаргу СДПІ залишити без задоволення.

22.09.2014 року на адресу Вищого адміністративного суду України надійшло клопотання від ДП «Львіввугілля» в особі ВП Управління «Західвуглепостач» про розгляд справи без участі представника.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що СДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ДП «Львіввугілля» з питань повноти декларування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час здійснення господарських операцій з ПП «Захід-Торг» за період з 01.10.2010 року по 31.01.2011 року, СПД ОСОБА_3 за період з 01.01.2010 року по 30.04.2010 року, з 01.10.2011 року по 31.01.2012 року, ТзОВ «ВКП Омега-спектр» за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, ПП «ВТФ Західбуденерго» за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, ТзОВ «Багатопрофільна фірма «Промснаб» за період з 01.02.2010 року по 28.02.2010 року та з 01.08.2010 року по 30.08.2010 року, ПП «Рем-будінвест експрес» за період з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складено акт від 13.02.2013 року № 89/32-00/32323256.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 44.1 ст. 44 , п. 138.2 ст. 138 , пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України , п. 5.1, пп. 5.2.1. п. 5.2., пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.1.1 п 8.1, пп. 8.2.1 п. 8.1, пп. 8.3.1 п. 8.3 п. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , внаслідок чого завищено витрати на суму 1 086 520,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 2010 року на суму 162 802,00 грн., та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року, в тому числі за 1 квартал 2011 року на суму 24 501,00 грн., за 2-4 квартали 2011 року на суму 390 589,00 грн., за 1 квартал 2012 року на суму 435 313,00 грн. та п. 198.2 , п. 198.3 п. 198.4 , ст. 198 Податкового кодексу України , пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 , пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , занижено податок на додану вартість на загальну суму 163 158,66 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, СДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.03.2013 року:

- № 0000033200/3376, яким ДП «Львіввугілля» в особі ВП Управління «Західвуглепостач» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств і організацій державного підпорядкування на 203 502, 50 грн. (за основним платежем - на суму 162 802 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 40 700,50 грн.);

- № 0000023200/3373, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткуванням податком на прибуток у розмірі 825 902 грн.

- №0000013200/3377, яким ДП «Львіввугілля» в особі ВП Управління «Західвуглепостач» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах на 204 610,63 грн., з них за основним платежем - 159 064,26 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 45 546,37 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій погодились частково з такими висновками податкового органу, з огляду на наступне.

Згідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу ; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу .

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу .

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) під валовими витратами виробництва та обігу розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу .

Як вбачається з матеріалів справи, між ДП «Львіввугілля (покупець) та ПП «Рем-будінвест експрес» (продавець) укладено договір купівлі-продажу № б/н від 15.03.2010 року, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати у власність покупця товар згідно заявки та у погоджені з ним терміни, а покупець зобов'язується купити товар і провести розрахунки.

25.01.2010 року між ДП «Львіввугілля» (покупець) та ПП «ВТФ Західбуденерго» (продавець) укладено договір поставки продукції № 12/01-10 від, згідно умов якого ПП «ВТФ Західбуденерго» поставляє продукцію і передає у власність покупця, а покупець приймає продукцію та оплачує її на умовах цього договору.

Між ДП «Львіввугілля» (покупець) та ТОВ «Багатопрофільна фірма «Промснаб» (продавець) укладено договори поставки товару № 37 від 04.08.2010 року, № 42 від 12.08.2010 року, № 47 від 25.08.2010 року та № 49 від 31.08.2010 року, відповідно до умов яких продавець зобов'язується поставити на склад ДП «Львіввугілля» продукцію виробничо-технічного призначення в строк, кількості, асортименті й за цінами згідно специфікацій, які складають невід'ємну частину договору.

Також, між ДП «Львіввугілля» та ПП «Захід-торг» укладено договори поставки товарів № 97 від 06.12.2010 року, № 92 від 22.11.2010 року, № 82 від 04.10.2010 року, відповідно до умов яких ПП «Захід-торг» зобов'язується поставити продукцію виробничо-технічного призначення в строк, кількості, асортименті й за цінами згідно специфікацій, які складають невід'ємну частину договору.

Згідно акту від 12.07.2010 року № 1627 /23-2/333805911 «Про результати планової виїзної перевірки ПП «Рем- Будінвест експрес» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року», під час перевірки було встановлено ведення ПП «Рем-Будінвест експрес» податкового обліку безтоварних операцій, яка пов'язана з податковою вигодою третіх осіб внаслідок формування для них штучних валових витрат та податкового кредиту.

В акті від 01.11.2012 року № 1528/22-1009/36361860 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «ВТФ Західбуденерго» з питань взаєморозрахунків з МПП «Промтехресурс» за грудень 2010 року» зазначено, що ПП «ВТФ Західбуденерго» відобразило у бухгалтерському обліку господарські операції щодо придання товарів (робіт, послуг) у МПП «Промтехресурс» та продажу покупцям, які фактично не відбулись, отже є безтоварними, оскільки первинні документи отримані від вищевказаних підприємств та видані покупцям є недостовірними.

Згідно акту від 20.06.2011 року № 381 -23/2-21891718 «Про результати планової документальної перевірки по взаємовідносинам ТОВ «Сканія-плюс» з ТОВ «Багатопрофільна фірма «Промснаб» за період з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року під час перевірки встановлено, що документально не підтверджено поставки від ТОВ «Сканія-плюс» підприємствам покупцям, в тому числі ТОВ «Багатопрофільна фірма «Промснаб», у зв'язку з чим, в подальшому, правочини між ТОВ «Багатопрофільна фірма «Промснаб» та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків.

Відповідно до акту від 30.03.2012 року №27/22-10/36501261 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Захід-Торг» з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків та обов'язкових платежів за період 01.01.2010 року по 31.12.2011 року», під час перевірки було встановлено, що в провадженні СУ ДПС у Львівській області знаходиться кримінальна справа №139-0637, порушена відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за фактом вчинення фіктивного підприємництва та підробки документів ПП «Будпрод-захід», ПП «Захід-торг», ПП «Торгівля будівництво перспектива», ПП «Децимус», ТОВ «Маст-Опт», ПП «Велес-ЛВ», ПП «Мрія Дім», ПП «Галич Торг», за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205 , ч.3 ст. 358 КК України .

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вироком Сихівського районного суду м. Львова від 29.07.2013 року у справі №1319/5120/2012 (пр. №1/464/18/13) ОСОБА_5 визнано винним у чиненні злочинів передбачених ч.3 ст. 27 , ч.2 ст. 205 , ч.3 ст. 27 , ч.4 ст. 358 КК України та призначено остаточне покарання у вигляді штрафу в розмірі 85 850 грн., ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочинів ч.2 ст. 27 , ч.2 ст. 205 , ч.2 ст. 27 , ч.4 ст. 358 КК України та призначено остаточне покарання у вигляді штрафу в розмірі 68 850 грн., ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст. 27 , ч.2 ст. 205 , ч.3 ст. 358 , ч.2 ст. 27 , ч.4 ст. 358 КК України та призначено остаточне покарання у вигляді штрафу у розмірі 51 850 грн. та одного року позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України , відповідно до якої останнього звільнено від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком один рік.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано дійшли висновку, щодо відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами.

Отже, колегія суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що ДП «Львіввугілля» завищило валові витрати та занизило податок на прибуток по господарських операціях із вищевказаними контрагентами.

В свою чергу, щодо господарських взаємовідносин ДП «Львіввугілля» в особі ВП Управління «Західвуглепостач» з ФОП ОСОБА_7, слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ДП «Львіввугілля» в особі ВП Управління «Західвуглепостач» (замовник) та ФОП ОСОБА_7 (постачальник) укладено договір №216 від 17.09.2009 року (далі - договір) та додаткові угоди до договору.

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність замовнику продукцію, а замовник зобов'язується прийняти, здійснити оплату за товар.

Реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_7 підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, податковими накладними, тощо.

Оплата позивачем придбаних товарів підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , є документами первинного обліку.

Використання позивачем придбаних товарів у власній господарській діяльності підтверджується матеріалами справи.

Отже, з огляду на вищевказані обставини справи, колегія суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо реальності господарських операцій, укладених між позивачем та ФОП ОСОБА_7

Також, суди обґрунтовано не прийняли до уваги висновки СДПІ щодо нікчемності правочинів, з урахуванням всіх обставин справи та вимог діючого на час спірних правовідносин законодавства.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційних скарг не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для їх задоволення.

За таких обставин, касаційні скарги відповідача та позивача підлягають залишенню без задоволення, а постанова Львівського окружного адміністративного суду від 23.09.2013 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2014 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу управління «Західвуглепостач» залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.09.2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов