Рішення

від 10.09.2014 по справі 759/20807/13-ц

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/20807/13-ц

пр. № 2/759/1454/14

10 вересня 2014 року Святошинський районний суд м. Києва в складі :

головуючого судді - Кривов'яза А.П.

при секретарі - Тищенко М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Фармбуд», про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсацію за невикористану відпустку, вихідну допомогу, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і моральної шкоди, визнання незаконним і скасування запису в трудовій книжці, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даним позовом з подальшим уточненням позовних вимог до відповідача, посилаючись на те, що вона була прийнята на посаду головного бухгалтера КП «Фармбуд» з 01.02.2007р. згідно наказу № 2 від 26.01.2007р., 15 серпня 2011 року їй було вручено попередження в якому зазначалося, що відповідно до наказу № 2 від 15.08.2011р., у зв'язку із скороченням штату працівників на підприємстві, її посада скорочується з 18.10.2011р. і згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.

09.12.2013р. позивач отримала трудову книжку, в які було зроблено запис про її звільнення з 12.07.2013р. за прогул без поважних причин згідно п. 4. ст. 40 КЗпП України. Даний запис був внесений на підставі Наказу № 3 від 12.07.2013р. Позивач ОСОБА_1 вважає, що даний наказ про звільнення є незаконним і повинен бути визнаний недійсним, також позивачка просить стягнути з КП «Фармбуд» заборгованість по заробітній платі, компенсацію за невикористану відпустку, вихідну допомогу, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні і моральну шкоду, визнати незаконним і скасувати запис в трудовій книжці.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача КП «Фармбуд» в судове засідання не з'явився, про час та день розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, в зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності та постановити по справі заочне рішення, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 була прийнята на посаду головного бухгалтера КП «Фармбуд». 01.02.2007р. згідно наказу № 2 від 26.01.2007р., 15 серпня 2011 року ОСОБА_1 було вручено попередження в якому зазначалося, що відповідно до наказу № 2 від 15.08.2011р., у зв'язку із скороченням штату працівників на підприємстві, її посада скорочується з 18.10.2011р. і згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Як зазначив представник позивачки, в день звільнення ОСОБА_1, їй не було видано трудову книжку та не виплачено заробітну плату за весь 2011 рік. Після цього, вона неодноразово просила видати трудову книжку, проте отримувала відмову з посиланням на наявність заборгованості із заробітної плати. 18 листопада 2013 року позивачка в черговий раз звернулась до КП «Фармбуд» з проханням видати їй трудову книжку, проте, знову отримала відмову.

09.12.2013р. позивач отримала трудову книжку, в які було зроблено запис про її звільнення з 12.07.2013р. за прогул без поважних причин згідно п. 4. ст. 40 КЗпП України. Даний запис був внесений на підставі Наказу № 3 від 12.07.2013р.

Згідно з положеннями ст. 47 України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Відповідно до ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

З наведеного вбачається, що КП «Фармбуд» в порушенням вимог ст. 47, 48 КЗпП України, не вніс до трудової книжки позивача запис про звільнення з посади з 18.10.2011р. згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України за скороченням штату.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно виписки Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва від 22.11.2013 р. (форма ОК-5) розмір заробітної плати ОСОБА_1 в КП «ФАРМБУД» у 2011 р. був наступним: березень - 5 000,00 грн., квітень - 1 800,00 грн., травень - 1 800,00 грн., червень - 1 800,00 грн., серпень - 1 800,00 грн., разом 12 200,00 грн.

Проте, як зазначила позивачка в позовній заяві відповідач не виплатив їй належних сум ні при звільненні 18.10.2011 р., ні пізніше.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у день звільнення, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.12.1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» «Установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності

Таким чином середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 18.10.2011 р. станом на 10.09.2014 р. складає:

Середньоденний заробіток 1800/43=41,86 грн., де 1800,00 грн. - заробітна плата за останні місяці роботи, 43 - кількість робочих днів у липні та серпні 2011 року.

Кількість днів затримки розрахунку: з 19.10.2011 р. по 31.12.2011 р. - 74 дні; з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. - 366 днів; з 01.01.2013 р. по 31.01.2013 р. - 365 днів; з 01.01.2014 р. по 10.09.2014 р. - 253 дні; разом 74+366+365+253=1058 днів.

41,86*1058= 44287,88 грн.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40, 47, 48, 116 , 117 , КЗпП України , ст.ст. 10 , 11 , 57-60 , 88 , 209 , 212-215 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати незаконним і скасувати наказ Комунального підприємства «Фармбуд» № 3 від 12 липня 2013 року про звільнення ОСОБА_1 за прогули без поважних причин п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Визнати недійсним внесений Комунальне підприємство «Фармбуд» запис № 18 від 12.07.2013р. до трудової книжки ОСОБА_1 про те, що вона «звільнена з займаної посади за прогули без поважних причин п. 4 ст. 40 КЗпП України.».

Визнати, що розірвання трудового договору між ОСОБА_1 та Комунальним підприємством «Фармбуд» відбулося 18 жовтня 2011 року з підстав, передбачених п. 1 ст. 40 КЗпП України, а саме у зв'язку зі скороченням штату працівників на підприємстві згідно наказу № 2 від 15.08.2011р.

Зобов'язати Комунальне підприємство «Фармбуд» внести зміни до трудової книжки ОСОБА_1 та змінити внесений запис від 12.07.2013р. про її «звільнення з займаної посади за прогули без поважних причин п. 4 ст. 40 КЗпП України.» на запис від 18.10.2011р. про «звільнення з займаної посади за скороченням штату згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України» на підставі наказу № 2 від 15.08.2011р.

Стягнути з Комунального підприємства «ФАРМБУД» (код ЄДРПОУ 19028296, місцезнаходження: м. Київ, вул. Пшенична, буд.16) на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) невиплачену заробітну плату в розмірі 12 200, 00 грн.; компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 791,16 грн.; вихідну допомогу в розмірі 900,00 грн.; середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день постановлення рішення суду; моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду м. Києва через районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення

Суддя: