Рішення

від 22.09.2014 по справі 910/15010/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15010/14 22.09.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕЙ СЕРВІС"

до товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ НАСІННЄВОЇ ТОРГІВЛІ"

про стягнення 27.376,69 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Радзевіл А.В. - за довіреністю від 14.07.2014 № б/н, Токарчук З.В. - директор (наказ від 01.07.2010 № 1-К);

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АНТЕЙ СЕРВІС" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ НАСІННЄВОЇ ТОРГІВЛІ" про стягнення 27.401,42 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено зобов'язання за укладеними між сторонами спору договором від 21.05.2014 № 2214-2105/14. Як зазначає позивач, відповідач послуги, які пов'язані із перевезенням вантажу, оплатив частково, в результаті чого в останнього утворилася заборгованість перед позивачем в розмірі 27.000,00 грн. Така обставина слугувала підставою для звернення позивача до господарського суду із позовом з метою захисту свого порушеного права та охоронюваного законом інтересу шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 27.000,00 грн, а також пені 346,68 грн та три відсотки річних в сумі 54,74 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2014 прийнято позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕЙ СЕРВІС" до розгляду та порушено провадження у справі № 910/15010/14.

Винесені судом ухвали у даній справі надсилалися відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Вказані поштові відправлення отриманні уповноваженою особою відповідача, про що свідчать наявні в матеріалах даної справи повідомлення поштового зв'язку про вручення. Враховуючи наведене, відповідач повідомлений судом про дату, час та місце розгляду даної справи належним чином.

До господарського суду 22 вересня 2014 року надійшла заява від 19.09.2014 № б/н представника позивача про зменшення розміру позовних вимог. Згідно вказаної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 27.000,00 грн; пеню в сумі 325,33 грн і три відсотки річних в сумі 51,36 грн.

Заява позивача від 19.09.2014 № 66 судом прийнята, тому спір розглядається судом з урахуванням зменшення розміру позовних вимог.

Від представника відповідача 18 вересня 2014 року до господарського суду надійшло клопотання від 17.09.2014 про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням повноваженого представника відповідача у відрядженні та необхідністю надати пояснення по даній справі.

Клопотання представника відповідача від 17.09.2014 судом відхилено, оскільки відповідач не позбавлений можливості направити до суду іншого свого представника або керівника товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ НАСІННЄВОЇ ТОРГІВЛІ" для участі в судому засіданні при розгляді даної справи. Щодо надання відповідачем пояснень по справі, то суд з зазначеного приводу відзначає, що за приписом ч. 2 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право давати письмові пояснення господарському суду. Однак, відповідач вказаним правом не скористався, як і правом, наданим ст. 59 ГПК, останній відзиву на позов не надав, тому відповідно до положень статті 75 ГПК, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 22 вересня 2014 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника та керівника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "АНТЕЙ СЕРВІС", як перевізником, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ НАСІННЄВОЇ ТОРГІВЛІ", як замовником, (далі - відповідач) укладено Договір від 21.05.2014 № 2214-2105/14 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні (далі - Договір), згідно з умовами якого позивач надає послуги відповідачеві по перевезенню вантажів останнього власним або найманим вантажним транспортом (далі - послуги) (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 4.4 Договору термін оплати становить 15 (п'ятнадцять) банківських днів з дня отримання відповідачем оригіналів виставленого рахунку за перевезення, податкової накладної, підписаного сторонами акту виконаних робіт. В разі прострочення відповідачем сплати коштів в погодженні строки, позивач нараховує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Приписами статей 11, 509 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи з умов Договору, даний правочин за своєю правовою природою є договором транспортного експедирування, тому права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 65 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 929 ЦК України встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником (ч. 2 названого Кодексу).

Судом встановлено, що позивачем виконані замовлення відповідача від 21.05.2014 № 2214 та від 10.06.2014 № 2814, тобто надані послуги на загальну суму 28.400,00 грн,що підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.05.2014 № ОУ-0000142 та від 17.06.2014 № ОУ-0000171, які підписані з обох сторін Договору та скріплені відбитками їх печаток (засвідчені копії вказаних актів наявні в матеріалах справи).

Позивачем виставлені відповідачеві рахунки на оплату наданих послуг від 29.05.2014 № СФ-0000142 на суму 14.400,00 грн і від 17.06.2014 № СФ-0000171 на суму 14.000,00 грн (засвідчені копії рахунків містяться в матеріалах справи).

Спір між сторонами судового процесу виник в результаті порушення відповідача зобов'язання за Договором, відповідач в у встановлений в п. 4.4 Договору послуги оплатив частково в сумі 1.400,00 грн, про що свідчать наявні в матеріалах справи виписки з поточного рахунку позивача.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 27.000,00 грн, що водночас підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків від 30.06.2014, підписаного сторонами спору і скріпленого відбитками їх печаток.

Позивач звернувся до відповідача із претензією, в якій виклав вимогу про погашення заборгованості у десятиденний строк з дня її отримання. Відповідач отримав вказану претензію позивача 01 липня 2014 року, про що свідчить відповідний напис керівника відповідача на вимозі, проте остання відповідачем виконана не була.

Отже, вищенаведені обставини призвели до звернення позивача до господарського суду із позовною вимогою про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за Договором, що складає 27.000,00 грн, а також вимогами про застосування до відповідача: господарської санкції у вигляді пені в сумі 325,33 грн та відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, шляхом стягнення трьох відсотків річних в сумі 51,36 грн.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕЙ СЕРВІС" підлягає задоволенню повністю, з урахуванням такого.

Положеннями ст. 931 ЦК України унормовано, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд відзначає, будь-яких доказів щодо погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 27.000,00 грн, сторонами спору до суду не подано.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Підсумовуючи сукупність встановлених вище фактів, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача боргу в сумі 27.000,00 грн підлягає задоволенню повністю, з тих підстав, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином останнім доведено, документально підтверджено і, в той же час, відповідачем в порядку, визначеному статтями 33, 36 Господарського процесуального кодексу України, не спростовано.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, оскільки відповідач порушив виконання грошового зобов'язання за Договором, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 325,33 грн та також трьох відсотків річних в сумі 51,36 грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33-34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ НАСІННЄВОЇ ТОРГІВЛІ" (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кімната 414; ідентифікаційний код 34585332) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕЙ СЕРВІС" (08720, Київська обл., Обухівський район, місто Українка, проспект Дніпровський, буд. 3, квартира 57; ідентифікаційний код 36890774) основну заборгованість в сумі 27.000,00 (двадцять сім тисяч) грн 00 коп.; пеню в сумі 325,33 (триста двадцять п'ять) грн 33 коп.; три відсотки річних в сумі 51,36 (п'ятдесят одна) грн 36 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.827,00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29 вересня 2014 року

Суддя С.В. Балац