Постанова

від 31.07.2014 по справі 319/636/14-а

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/636/14-а

Провадження №2-а/319/15/2014

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2014 року смт Куйбишеве

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Горбачова Ю.М.,

розглянувши в приміщенні Куйбишевського районного суду Запорізької області в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Куйбишевської селищної ради Запорізької області про скасування рішення , -

В С Т А Н О В И В :

03 липня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому прохає визнати неправомірним та скасувати прийняте рішення Куйбишевської селищної ради Запорізької області № 27 від 27 березня 2014 року про скасування рішення селищної ради № 5 від 23.01.2014 року " Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу та передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1.

Позивач ОСОБА_1 зазначив, що 23 квітня 1998 року йому , відповідно до рішення виконавчого комітету Куйбишевської селищної ради №66 надано земельну ділянку для будівництва гаражу. 07 травня 1998 року, на виконання вимог вищезазначеного рішення Куйбишевська районна державна адміністрація своїм розпорядженням дозволяє йому будівництво індивідуального гаражу АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 25 кв.м., та доручає районному архітектору видати йому як забудовнику, будівельний паспорт на забудівлю земельної ділянки, а позивача зобов'язує проводити забудівлю з суворим дотриманням вимог Будівельного паспорту. 08 травня 1998 року Куйбишевська державна районна адміністрація видала позивачу ОСОБА_1 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки з планом будівлі, проектом забудови земельної ділянки забудовника та іншими документами.

У зв'язку з відсутністю грошових коштів у вказаний період часу позивач ОСОБА_1 так і не приступив до будівництва.

У 2012 році позивач повернувся до вказаного питання, але у зв'язку зі зміною земельного законодавства і в зв'язку з тим, що у 1998 році він так і не отримав державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, як того передбачало рішення виконавчого комітету Куйбишевської селищної ради №66 від 23 квітня 1998 року, він звернувся до селищної ради за дозволом на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу та передачі її у власність .

15 листопада 2012 року рішенням №29 Куйбишевська селищна рада надає ОСОБА_1, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаражу.

21 листопада 2012 року в організації, яка має відповідний дозвіл (ліцензію ) на виконання певних видів робіт, позивач ОСОБА_1 замовив проект землеустрою та уклав договори на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про виконання комплексу топографо-геодезичних робіт.

Після виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в АДРЕСА_1 для будівництва індивідуальних гаражів , 31.10.2013 року вказаний проект був погоджений начальником відділу містобудування архітектури та житлово-комунального господарства райдержадміністрації, головним архітектором району - Тіщенко О.П.

17 грудня 2013 року вказаний проект був погоджений відділом Держземагенства у Куйбишевському районі Запорізької області.

23 січня 2014 року Куйбишевська селищна рада своїм рішенням №5 затверджує проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу ОСОБА_1 для будівництва індивідуального гаражу АДРЕСА_1 площею 0,0044га та передає мені безоплатно у власність земельну ділянку (кадастровий номер 2322755100:03:001:0229) площею 0,0044 га розташовану АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального гаражу за рахунок земель житлової та громадської забудови.

Відразу ж, після отримання рішення Куйбишевської селищної ради №5 від 23.01.2014 року, позивач звернувся до реєстраційної служби з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Куйбишевського районного управління юстиції Запорізької області щоб здійснити реєстрацію права власності на земельну ділянку, але у вказаний період зазначена установа реєстрацію прав на нерухоме майно не проводила у зв'язку із звільненням державних реєстраторів.

Відповідно до інформації, викладеній у вказаній довідці функцію реєстрації за той період часу здійснювали фахівці реєстраційної служби Бердянського міськрайонного управління юстиції в м. Бердянськ, але до вказаного міста ні в лютому ні в березні 2014 року через погодні умови дістатися було не можливо. Окрім цього позивач в період часу з початку лютого по кінець березня 2014 року на території селища був відсутній, бо перебував на заробітках в Росії. Оскільки в рішенні №5 Куйбишевської селищної ради від 23.01.2013 року не було встановлено обмежень щодо часу здійснення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, то позивач ОСОБА_1 після повернення з заробітків мав надію її здійснити.

07 квітня 2014 року позивач отримав супровідний лист разом з рішенням Куйбишевської селищної ради №27 від 27 березня 2014 року про скасування рішення селищної ради №5 від 23 січня 2014 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу та передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1.»

Не погоджуючись з цим, позивач ОСОБА_1 прохає визнати незаконним та безпідставним прийняте рішення, та скасувати його .

Позивач ОСОБА_1 у відповідній письмовій заяві, поданій до суду, вказав про те, що він від позову не відмовляється та підтримує заявлені вимоги по тих підставах, які ним були викладені в позовній заяв.

Представник Куйбишевської селищної ради, як відповідач у справі, Бугайов Ю.В., діючий за довіреністю, в судове засідання не з"явився. Надав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі та письмові заперечення проти позову.

Особи, які повинні брати участь у справі, були повідомлені про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, прохали розглянути справи без їхньої участі та участі їх представників .

Дана справа розглянута судом відповідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) в порядку письмового провадження.

У відповідності до вимог ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, та через розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд, з'ясувавши позиції сторін і фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають значення для вирішення спору по суті, прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2010 від 01 квітня 2010 року положення частини першої статті 143 Конституції України, згідно з якими територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування "вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції", слід розуміти так, що при вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень; положення пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України (далі -ЗК України) у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень; положення пункту 1 частини першої статті 17 КАС України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності"слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Враховуючи наведене, спір, з яким звернувся до суду позивач, є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.

Згідно п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"питання регулювання відповідно до закону земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільських, селищних, міських рад.

Статтею 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до частин 6 та 7 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

23 квітня 1998 року позивачу ОСОБА_1 , відповідно до рішення виконавчого комітету Куйбишевської селищної ради №66 надано земельну ділянку для будівництва гаражу, що підтверджується копією рішення № 66 від 23.04.1998 року.

07 травня 1998 року, на виконання вимог вищезазначеного рішення Куйбишевська районна державна адміністрація своїм розпорядженням дозволяє ОСОБА_1 будівництво індивідуального гаражу АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 25 кв.м., та доручає районному архітектору видати йому як забудовнику, будівельний паспорт на забудівлю земельної ділянки, а мене зобов'язує проводити забудівлю з суворим дотриманням вимог Будівельного паспорту,що підтверджується відповідною копією виписки з рішення № 209 від 07.05.1998 року.

08 травня 1998 року Куйбишевська державна районна адміністрація видала позивачу ОСОБА_1 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки з планом будівлі, проектом забудови земельної ділянки забудовника та іншими документами, що підтверджується відповідними копіями.

15 листопада 2012 року рішенням №29 Куйбишевська селищна рада надала ОСОБА_1, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаражу, що підвтерджується копією рішення .

Після виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в АДРЕСА_1 для будівництва індивідуальних гаражів , 31.10.2013 року вказаний проект був погоджений начальником відділу містобудування архітектури та житлово-комунального господарства райдержадміністрації, головним архітектором району - Тіщенко О.П. , що підтверджується копією проекту землеустрою та копією листа про погодження .

Згідно копії висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 17 грудня 2013 року вказаний проект був погоджений відділом Держземагенства у Куйбишевському районі Запорізької області.

Згідно копії рішення № 5 від 23 січня 2014 року, винесеного на 48 сесії шостого скликання Куйбишевської селищної ради Запорізької області на підставі законодавчого обґрунтування з посиланням на ст.ст. 12,40,116,118,121,125,126 Земельного кодексу України, на Закон України «Про Державний земельний кадастр» та підзаконні нормативні акти до нього, та на Закони України «Про землеустрій» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їхобтяжень», « Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності у зв'язку з їх розмежуванням», за наявності проекту землеустрою та висновків про його погодження у відділі містобудування та в Держземагенстві Куйбишевська селищна рада затверджує проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва індивідуального гаражу АДРЕСА_1 площею 0,0044га та передає мені безоплатно у власність земельну ділянку (кадастровий номер 2322755100:03:001:0229) площею 0,0044 га розташовану АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального гаражу за рахунок земель житлової та громадської забудови.

Окрім затвердження проекту та безоплатної передачі у власність земельної ділянки селищна рада покладає на ОСОБА_1 ряд обов'язків про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та обов'язки власників земельних ділянок відповідно до ст. 91 Земельного кодексу України, а виконавчому комітету селищної ради доручила направити копію рішення №5 до Держземагенства у Куйбишевському районі для внесення відповідної інформації до Державного земельного кадастру.

Оскільки в рішенні №5 Куйбишевської селищної ради від 23.01.2014 року не було встановлено обмежень щодо часу здійснення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, позивач ОСОБА_1 через відсутність з лютого по березень місяць на території району та брак коштів в цей час не здійснив реєстрацію права власності на земельну ділянку.

07 квітня 2014 року позивач отримав супровідний лист разом з рішенням Куйбишевської селищної ради №27 від 27 березня 2014 року про скасування рішення селищної ради №5 від 23 січня 2014 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу та передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1.», що підтверджується копією відповідного рішення.

Так, зі змісту оскаржуваного рішення витікає те, що оскільки ОСОБА_1 на переданій селищною радою у власність земельній ділянці здійснено будівництво гаражу без реєстрації права власності на зазначену ділянку, то ним порушено вимоги статей 125, 126 Земельного кодексу України, згідно з якими, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації такого права. І це є підставою для скасування рішення про затвердження проекту відведення земельної ділянки та передачі її у власність. Окрім цього оскаржуване рішення містить посилання, як на підстави для скасування рішення селищної ради №5 від 23 січня 2014 року, на ч.1 ст. 376 Цивільного кодексу України, згідно з яким, відповідач відносить гараж до нежитлового приміщення, як до самочинного будівництва, так як воно збудоване на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи та на недодержання «Порядку виконання будівельних робіт», затвердженого Постановою КМУ від 13 квітня 2011 року та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», щодо пайової участі забудовника у розвитку інфраструктури населеного пункту.

З матеріалів справи вбачається, що рішення Куйбишевської селищної ради №5 від 23 січня 2014 року було прийнято на законних підставах, відповідно до яких було надано дозвіл для затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу та передачі земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_1, оскільки на момент його прийняття сторонами був додержаний порядок, встановлений ст. 118 Земельного кодексу України, були відповідні звернення з цього питання, був виготовлений проект землеустрою, отримані висновки про його відповідність вимогам чинного законодавства в органах архітектури та Держземагенства. На даний час підстави для винесеного рішення № 5 від 23 січня 2014 року не змінилися.

Проте винесене відповідачем рішення № 27 від 27 березня 2014 року унеможливлює позивача ОСОБА_1 виконати зобов"язання покладені на нього в рішенні № 5 від 21 січня 2014 року, а саме здійснити державну реєстрацію земельної ділянки.

Згідно п.15 ч. 1 ст. 26 Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні" питання щодо скасування актів органів виконавчої власди, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням ради, прийняти у межах її повноважень, вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської , селищної, міської ради.

Згідно ч. 10 ст. 59 Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні" акти оргпнів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або Законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Отже, згідно вищевикладених норм Закону за органами імісцевого самоврядування законодавством закріплено право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов"язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб"єктами правотворчості , яка передбачає право формування приписів , їх зміну чи скасування.

У той же час у ст. 3 Конституції закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Цей принцип знайшов своє відображення у ст. 74 Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні" , згідно якою органи імсцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов"язані з реалізацією певних суб"єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб"єкти цих парвовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

У справі , що розглядається, судом було встановлено, що Куйбишевська селищна рада рішенням № 66 від 23.04.1998 року надала позивачеві ОСОБА_1 земельну ділянку для будівництва гаражу, а рішенням № 29 від 15.11.2012 року - надала дозвіл ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачеві у власність, і як наслідок рішенням № 5 від 23 .01.2014 року - селищна рада затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу ОСОБА_1 для будівництва індивідуального гаражу АДРЕСА_1 площею 0,0044га та передає мені безоплатно у власність земельну ділянку (кадастровий номер 2322755100:03:001:0229) площею 0,0044 га розташовану АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального гаражу за рахунок земель житлової та громадської забудови.

Оскільки зазначені рішення є ненормативними парвовими актами одноразового застосування, які вичерпали свою дію фактом їх виконання, вони не можуть бути в подальшому скасовані органом місцевого самоврядування.

Згідно ч.2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на викладене, суд прийшов до висновку про те, що Рішення п"ятдесят першої сесії шостого скликання Куйбишевської селищної ради Куйбишевського району Запорізької області від 27 березня 2014 року №27 є неправомірним та протиправним, у зв'язку із чим, воно підлягає скасуванню.

Позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та правомірними, а тому підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.3,19 Конституції України, ст.ст.26,59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст.12,92,116,118,125,126 ЗК України, стст.11,17,41,69-71,94,99,122,160-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 Олеговича- задовольнити.

Рішення п"ятдесят першої сесії шостого скликання Куйбишевської селищної ради Куйбишевського району Запорізької області від 27 березня 2014 року №27 про про скасування рішення селищної ради № 5 від 23.01.2014 року " Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу та передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1- винати неправомірним та скасувати.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, її копії шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції -Куйбишевський районний суд Запорізької області заяви за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України.

Суддя: Ю.М. Горбачов