Рішення

від 22.09.2014 по справі 922/3122/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2014 р.Справа № 922/3122/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гонтарем А.Д.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства банк "Меркурій" (м. Харків) до Публічного акціонерного товариства "Анклав 2006" (м. Харків) про стягнення 22 464 480,52 грн. за участю представників сторін:

позивача - Сухова Т.М. (довіреність №56 від 16.06.2014 р.);

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство банк "Меркурій", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Анклав 2006" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором невідновлювальної кредитної лінії в національній валюті України №02/1-25К-88 від 15.11.2012 р. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 22 464 480,52 грн., з яких 1 999 000,00 грн. - залишок строкової заборгованості за кредитом, 4000,00 грн. - залишок простроченої заборгованості за кредитом, 41087,67 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, 2373016,43 грн. - заборгованість за простроченими процентами, 96,08 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 54280,34 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

22.09.2014 р. за вх. №32726 до канцелярії суду від представника позивача надійшло заява про уточнення реквізитів, в якій просить суд вважати вірними в реквізитах відповідача код ЄДРПОУ 34631577.

Суд, розглянувши надану представником позивача заяву про уточнення реквізитів враховуючи те, що вказані уточнення стосуються виправлення описки в позові щодо реквізитів відповідача приймає їх до розгляду та подальший розгляд справи ведеться з урахування цих уточнень.

Представник позивача в судовому засіданні 22.09.2014 р. підтримав позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 22.09.2014 р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причину неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи повідомлявся судом належним чином за адресою, вказаною в позовній заяві яка співпадає з тією, що вказана в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №19152078 від 14.08.2014 р.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

15.11.2012 р. між Публічним акціонерним товариством банк "Меркурій" (кредитор) та Приватним акціонерним товариством "Анклав 2006" (позичальник) було укладено договір невідновлювальної кредитної лінії в національній валюті України №02/1-25К-88.

Відповідно до п.1.1 договору, кредитор відкриває позичальнику невідновлювану кредитну лінію в національній валюті України (надалі кредитна лінія), надає позичальнику кредитні кошти за рахунок кредитної лінії (надалі - кредит) на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання.

Згідно договору встановлено ліміт кредитної лінії у розмірі 20 000 000,00 грн., а розмір процентів за користування кредитом встановлено 25 процентів річних.

Кінцевий термін повернення заборгованості, відповідно до додаткової угоди №10 до кредитного договору, встановлено 13 жовтня 2014 року.

Згідно п.2.1 договору, кредит надається позичальнику шляхом одноразового надання кредиту в сумі, що дорівнює ліміту кредитної лінії, або шляхом надання декількох траншів кредиту.

Відповідно до п. 2.2 договору, кредитор надає кредит позичальнику шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку №206203142005 на поточний рахунок позичальника №260033002005 в АТ Банку "Меркурій", код банку 351663.

Відповідно до п. 2.3 договору, кожна наступна видача траншу кредиту здійснюється в межах вільного залишку ліміту кредитної лінії, визначеного в п.1.2. цього договору.

Згідно п.2.4. договору, днем фактичного надання кредиту вважається день перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку. На позичковому рахунку обліковується кредит, погашення та дострокове погашення кредиту.

Пунктом 2.5 договору встановлено, що погашення кредиту здійснюється позичальником шляхом перерахування коштів на позичковий рахунок №206203142005. При погашенні позичальником всієї суми кредиту або його частини, ліміт кредитної лінії не відновлюється.

Відповідно до п.3.1 договору, у межах встановленого даним договором строку користування кредитом кредитор щомісячно нараховує проценти за користування кредитом із дня фактичного надання кредиту до повного погашення заборгованості виходячи з кількості календарних днів у місяці та році (метод "факт/факт"), а позичальник щомісяця сплачує проценти кредитору не пізніше 1 числа наступного місяця на рахунок №206863142005. Сума кредиту (кожного з траншів кредиту) враховується при нарахуванні процентів з дня його надання. День повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів. У випадку несплати нарахованих процентів у строк, нараховані проценти вважаються простроченими з наступного дня, і відображаються кредитором на рахунку прострочених процентів №206203142005.

У випадку, якщо перше число місяця є неробочим днем, то позичальник зобов'язаний сплатити суму нарахованих процентів першого за ним робочого дня.

Проценти за останній місяць користування кредитом сплачуються позичальником одночасно з поверненням кредиту у строк, зазначений в п.1.4.

У випадку виникнення простроченої заборгованості за кредитом, нарахування процентів за простроченим зобов'язанням не припиняється. Позичальник в подальшому сплачує проценти за неправомірне користування кредитом (ст. 536 ЦК України) одночасно із поверненням простроченої заборгованості за кредитом, виходячи із процентної ставки 25% річних.

Додатковою угодою №10 до договору сторонами погоджений кінцевий термін повернення заборгованості за договором невідновлювальної кредитної лінії в національній валюті України №02/1-25К-88 від 15.11.2012 р. згідно наступного графіка погашення: в період з листопада 2013р. по вересень 2014р. щомісячно погашати кредит у розмірі 1000,00 грн., 13 жовтня 2014 р. сплатити 19 989000,00 грн.

Додатковими угодами №1 - №13 до договору сторони змінювали строк оплати процентів за певні місяці.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання грошові кошти в розмірі встановленого кредитного ліміту, що підтверджується платіжним дорученням №26848 від 15.11.2012 року (арк. справи 19).

За умовами п. 5.2.3 та п.5.2.5 договору відповідач зобов'язаний здійснити погашення кредиту в повному обсязі не пізніше дати, встановленої п.1.4. даного договору, а також сплачувати кредитору проценти за користування кредитом у порядку, встановленому розділом 3 даного договору.

В порушення умов договору відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання та допустив порушення графіку повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштам.

Відповідно до п. 5.3.2. договору кредитор має право в односторонньому порядку розірвати договір та/або вимагати від позичальника дострокового повернення суми заборгованості за цим договором та/або стягнути наданий раніше кредит, проценти по ньому та можливі штрафі санкції, а також реалізувати свої інші права передбачені законодавством України або цим договором.

Позивачем до матеріалів справи доданий розрахунок суми позовних вимог, згідно з яким станом на 04.07.2014 р. за відповідачем рахується наступна заборгованість :

- 1 999 000,00 грн. - залишок строкової заборгованості за кредитом;

- 4000,00 грн. - залишок простроченої заборгованості за кредитом;

- 41087,67 грн. - заборгованість за нарахованими процентами;

- 2373016,43 грн. - заборгованість за простроченими процентами.

Відповідачем наявність заборгованості не спростована, доказів своєчасного виконання зобов'язань з оплати процентів за користування кредитними коштами та повернення кредитних коштів суду не надано.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Пунктом 1 ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до статей 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями, годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, він визначається календарною датою або вказівкою на подію яка має неминуче настати. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом такими, що прострочив виконання зобов'язання по договору невідновлювальної кредитної лінії в національній валюті України №02/1-25К-88 від 15.11.2012 р.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, в порушення домовленості сторін, кредитні кошти не повертає, відсотки за користування кредитними коштами не сплачує, та не надав суду жодних з доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, які б підтверджували сплату заборгованості по договору, суд дійшов висновку про те, що у позивача виникло право достроково вимагати повернення всіє суми кредиту та на стягнення процентів, в тому числі і щодо простроченої заборгованості, а отже позовні вимоги позивача в частині стягнення 1999000,00 грн. залишку заборгованості за кредитом; 4000,00 грн. простроченої заборгованість за кредитом; 41087,67 грн. заборгованості за нарахованими процентами; 2373016,43 грн. простроченої заборгованості за процентами правомірні та обґрунтовані, не спростовані відповідачем, та підтверджені належними доказами, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що у випадку порушення строку повернення кредиту, сплати процентів позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочки. Нарахування пені припиняється з виконанням позичальником свого зобов'язання в натурі.

Позивачем нарахована пеня у розмірі 96,08 грн. за несвоєчасне погашення кредиту та пеня у розмірі 54280,34 грн. грн. за несвоєчасне погашення відсотків.

Зроблений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору та фактичним відносинам, що склалися між сторонами.

Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені нормативно та документально обґрунтовані і підлягають задоволенню.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 73080,00 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Анклав 2006" (61001, м. Харків, Червонозаводський р-н., майдан Повстання, буд. 7/8; код ЄДРПОУ 34631577) на користь Публічного акціонерного товариства банк "Меркурій" (61002, м. Харків, Київський р-н., вул. Петровського, буд. 23; код ЄДРПОУ 14360386) залишок строкової заборгованості за кредитом в розмірі 1 999 000,00 грн., залишок простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 4000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 41087,67 грн., заборгованість за простроченими процентами в розмірі 2373016,43 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 96,08 грн., пеня за несвоєчасне погашення процентів в розмірі 54280,34 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Анклав 2006" (61001, м. Харків, Червонозаводський р-н., майдан Повстання, буд. 7/8; код ЄДРПОУ 34631577) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у сумі 73080,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.09.2014 р.

Суддя Г.І. Сальнікова