Постанова

від 10.09.2014 по справі 804/4222/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 р. Справа № 804/4222/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріНовченко Є.Ю. за участю: представника позивача представника відповідача Ковирєва А.В. Мадалиць В. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Інструмент Груп» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Гранд Імпекс» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Інструмент Груп» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Гранд Імпекс» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.08.2013 року №0001852203.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується з результатами перевірки, вважає, що податковий орган дійшов до помилкових висновків про допущення платником податків порушень податкового законодавства, а податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України. У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені у запереченнях на позов, та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, 15 травня 2014 року надав до суду пояснення, в яких просив задовольнити повністю адміністративний позов.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Посадовими особами Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Гранд Інструмент Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Керуюча компанія «Гранд Імпекс» (код за ЄДРПОУ 35394695), їх реальності та повноти відображення в обліку за листопад, грудень 2012 року, січень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 26.07.2013 року №176/22-06/31911349, у висновках якого встановлено порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Гранд Інструмент Груп» занижено податок на додану вартість на загальну суму ПДВ 549 615,00 грн., у т.ч. по періодах: за листопад 2012 року - на суму ПДВ 243 668,00 грн.; за грудень 2012 року - на суму ПДВ 176 012,00 грн.; за січень 2013 року - на суму ПДВ 129 935,00 грн.

14 серпня 2013 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0001852203, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 824 423,00 грн., з яких за основним платежем - 549 615,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 274 808,00 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

В силу пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Приписами пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ТОВ «Гранд Інструмент Груп» мало господарські відносини із товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Гранд Імпекс» на підставі договору доручення №8 від 03.05.2012 року, відповідно до умов якого повірений (ТОВ «Керуюча компанія «Гранд Імпекс»), діючи за дорученням, від імені та за рахунок довірителя (ТОВ «Гранд Інструмент Груп»), зобов'язався знайти для довірителя перевізників та сприяти укладанню між перевізником та довірителем договору про надання транспортних автоперевезень. На виконання вищевказаного договору доручення ТОВ «КК «Гранд Імпекс» надало ТОВ «Гранд Інструмент Груп» послуги з пошуку перевізників протягом листопада 2012 року - січня 2013 року, виконання яких підтверджується актами виконаних робіт, звітами повіреного, додатковими матеріалами з пошуку перевізників та податковими накладними.

З акту перевірки вбачається, що податковий орган дійшов висновку про відсутність права на формування податкового кредиту по операціях з придбання послуг у контрагента ТОВ «Керуюча компанія «Гранд Імпекс» внаслідок того, що позивачем до перевірки не було надано угод, укладених ТОВ «Гранд Інструмент Груп» з ФОП на надання послуг перевезень; дозвільних документів на проведення діяльності в сфері надання транспортних послуг; в звітах повіреного не вказано ідентифікаційний код ФОП; товарно-транспортних накладних, згідно яких здійснювались послуги перевезень ФОП для ТОВ «Гранд Інструмент Груп»; первинних документів, які містять інформацію щодо асортименту, кількості та вартості товару, котрий перевозився із залученням ФОП; кошторис - інформацію щодо формування ціни (вартості) на послуги з пошуку перевізників; актів здачі-прийняття робіт/послуг перевезень з відображенням інформації щодо витрачених людино-годин на перевезення, ціни на послуги перевезень та загальної вартості за послугу в кожному акті; кошторис - інформацію щодо формування ціни (вартості) на послуги перевезень ФОП; інформацію по сплаті послуг перевезень ТОВ «Гранд Інструмент Груп» на користь ФОП.

У відповідності до наказу від 22.07.2013 року №47 підставою для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Гранд Інструмент Груп» став п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 та ст.79 Податкового кодексу України.

Згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, обов'язковою умовою для проведення документальної позапланової перевірки є направлення письмового запиту.

Однак, всупереч наведеному сукупність вказаних умов була відсутньою, оскільки Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на адресу позивача не направлявся обов'язковий письмовий запит, передбачений пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «КК «Гранд Імпекс».

Вказана обставина підтверджується поясненнями представника відповідача та службовою запискою №48/04-66-22-03 від 15.04.2014 року (т.2, арк.12).

Пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України закріплено обов'язок платника податків надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до пункту 85.8 статті 85 Податкового кодексу України посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

При цьому згідно пункту 85.7 статті 85 Податкового кодексу України отримання копій документів оформляється описом.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не було надано доказів звернення посадової особи, що здійснювала перевірку підприємства позивача, до товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Інструмент Груп» із проханням надати інформацію та її документальне підтвердження з питань взаємовідносин з ТОВ «Керуюча компанія «Гранд Імпекс».

В силу пункту 85.6 статті 85 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Проте податковим органом такий акт не складався, що дає підстави для висновку, що відповідачем не доведено ненадання підприємством до перевірки копій документів.

Згідно абзацу 2 пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Чинне законодавство не зобов'язує платника податку надавати документи тільки до перевірки або письмових заперечень на акт перевірки, він може подати їх безпосередньо до суду як доказ на підтвердження обґрунтування своєї позиції.

Судом встановлено, що ТОВ «Гранд Інструмент Груп» уклало зі знайденими ТОВ «КК «Гранд Імпекс» особами відповідні договори перевезення вантажів автомобільним транспортом або договори про вантажні автотранспорті перевезення.

Також відповідно до Угоди про поруку від 03.05.2012 року, укладеної між ТОВ «Гранд Інструмент Груп» та ТОВ «Керуюча компанія «Гранд Імпекс», останнє поручилось перед ТОВ «Гранд Інструмент Груп» за виконання третіми особами, з якими в майбутньому повинні були укладені договори про надання транспортних автоперевезень, за посередництва ТОВ «Керуюча компанія «Гранд Імпекс» на виконання договору доручення №8, своїх зобов'язань згідно з такими договорами.

Залучені позивачем документи в повній мірі підтверджують реальність господарських відносин з фізичними особами-підприємцями (перевізниками), що надавали ТОВ «Гранд Інструмент Груп» послуги перевезення, а саме копіями договорів перевезення вантажів автомобільним транспортом/договорів про вантажні автотранспорті перевезення, укладених між ТОВ «Гранд Інструмент Груп» та перевізниками разом з правовстановлюючими документами перевізників; копіями актів здачі-приймання робіт (надання послуг) перевезень за відповідними договорами; копіями товарно-транспортних накладних, згідно з якими надавались послуги перевезення та інші.

При цьому суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на певні недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних, згідно з якими надавались послуги перевезення, оскільки відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав усі підтверджуючі документи, що засвідчують факт виконання укладених договорів. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не було занижено суму податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ «Керуюча компанія «Гранд Імпекс» у розмірі 549 615,00 грн.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Інструмент Груп» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Гранд Імпекс» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 14.08.2013 року №0001852203.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Інструмент Груп» судові витрати у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 15 вересня 2014 року.

Суддя В.В. Степаненко