Рішення

від 30.09.2014 по справі 904/6160/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.09.14р. Справа № 904/6160/14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГІСТРАЛЬ М", смт. Ювілейне

до Військової частини А4608, м. Дніпропетровськ

про стягнення 290 926,13 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

Секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

від позивача: Макаров О.С., директор; Лущик І.А., представник за довіреністю № б/н від 29.09.14р.

від відповідача: Пухтицький І.М., довіреність № 960 від 05.12.13р.

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду від 15.08.14р. порушено провадження у справі №904/6160/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГІСТРАЛЬ М" (далі-позивач) до Військової частини - А 4608 (далі-відповідач) про стягнення 290 926,13 грн. Справу призначено до розгляду на 30.09.14р.

30.09.14р. у судовому засіданні повноважні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи копії витребуваних документів.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав, оскільки відповідач самостійно не може сплачувати заборгованість за надані послуги вчасно.

У судовому засіданні 30.09.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.11.13р. між позивачем та Військовою частиною А4489 (далі-замовник) було укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти № 6 (далі - Договір), відповідно до умов п.1.1. якого, позивач зобов'язується у 2013р. надати замовнику послуги щодо перевезення речей, а замовник зобов'язується прийняти за актом передачі надані послуги та своєчасно здійснити їх оплату на умовах даного Договору.

Розділом 2 Договору передбачено, що позивач повинен здійснити перевезення військового майна у визначені замовником терміни. Під час перевезень позивач не повинен допустити псування та втрати майна, наданого замовником для перевезення.

Відповідно до п. 3.1.Договору ціна цього Договору становить 466 000,00грн., у тому числі ПДВ - 77 666,67 грн.

Згідно з п. 4.1. Договору розрахунки за виконані послуги здійснюється за умови надходження бюджетних коштів на реєстраційний рахунок замовника за даним кодом надходжень за загальним фондом КПКВ 2101020 КЕКВ 2240, шляхом поетапної оплати належним чином прийнятих виконаних послуг протягом 5-ти календарних днів після надання позивачем замовнику в установленому порядку наступних документів:- рахунку-фактури; - акту прийому-передачі послуг.

Відповідно до п. 4.2. Договору загальна вартість перевезень вантажу становить 466 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 77 666,67 грн. Вартість перевезень вантажу розраховується сторонами з урахуванням тарифів позивача (узгоджених сторонами та чинних на момент здійснення перевезення) за фактично надані послуги. При цьому провізна плата розраховується за шлях (нормативну відстань) руху транспортного засобу, який пролягає від пункту завантаження до пункту (місця) розвантаження.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов'язань, але не пізніше, ніж до 31 грудня 2013р. (п. 10.1. Договору).

Як зазначає позивач, на виконання умов вищезазначеного Договору, ним були надані замовнику послуги перевезення на загальну суму на суму 260 763,60 грн., що підтверджують товарно-транспортні накладні (а.с. 23-41), рахунок-фактура від 20.12.13р. (а.с.42), акти прийому-передачі наданих послуг (а.с 43-44), акт звірки взаєморозрахунків (а.с.45), які були підписані з боку замовника без будь-яких зауважень та скріплені печаткою.

Позивач зазначає про те, що замовником надані послуги оплачені не були, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися з позовом до суду.

Позивач звертає увагу суду на те, що у відповідності до листа з вих. № 350/106/1/1271 від 06.08.14р., військову частину А4489, тобто замовника, з 01.06.14р. передислоковано на фонди військової частини А4608, тобто відповідача по справі. Крім того, згідно з наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 06.08.14р. № 102 військова частина А4489, тобто замовник, з 20.08.14р. зарахований на всі види забезпечення, у тому числі і фінансове, до військової частини А4608. Таким чином, позивач вважає, що відповідачем по даній справі є саме військова частина А4608.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань до Договору позивачем відповідно до п. 7.5. Договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України були нараховані інфляційні втрати у розмірі 30 162,53 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги у розмірі 260 763,60 грн., інфляційні втрати у розмірі 30 162,53 грн., а всього 290 926,13 грн.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав, виходячи з наступного.

Як зазначає відповідач, останній є суб'єктом господарської діяльності Збройних Сил України, який утримується за рахунок державного бюджету.

Згідно Наказу Міністра оборони України № 625 від 28.10.06р. «Про затвердження Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України» командир військової частини А4608, являється розпорядником бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України третього ступеня. Відповідно до вищенаведеного Положення - Міністр оборони України являється головним розпорядником, а Командувач Повітряних Сил ЗСУ (командувач виду (сил) ЗСУ), являється розпорядником другого ступеня. Фінансові асигнування до військової частини А4608 надходять від вищестоящої військової частини А0306 Повітряних Сил ЗСУ м. Вінниця.

Крім того, відповідач зазначає про те, що військова частина А4489, тобто замовник, по вищезазначеному Договору заборгувало позивачу за надані послуги 260 763,60 грн. У відповідності до наказу Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 06.08.14р. № 102 військова частина А4489, тобто замовник по Договору, з 20.08.14р. зарахований на всі види забезпечення, у тому числі і фінансове, до військової частини А4608, тобто відповідача (наказ командира військової частини № 164 від 20.08.14р.). Згідно кошторису відповідача на 2014 рік дана заборгованість не внесена, а тому й невиділені кошти для її сплати.

На підставі вищенаведеного, заявлені позовні вимоги відповідачем не визнаються, оскільки останній не може самостійно сплачувати заборгованість за надані послуги вчасно.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої обов'язки по Договору виконав належним чином, що підтверджують товарно-транспортні накладні (а.с. 23-41), рахунок-фактура від 20.12.13р. (а.с.42), акти прийому-передачі наданих послуг (а.с 43-44), акт звірки взаєморозрахунків (а.с.45), які були підписані з боку замовника без будь-яких зауважень та скріплені печаткою.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови Договору та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за надані послуги у розмірі 260 763,60 грн. є обґрунтованими, доведеними та визнаними відповідачем, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні втрати у розмірі 30 162,53 грн., розрахунок яких судом перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача. .

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Військової частини А 4608 (49069, м. Дніпропетровськ, вул. Артема, буд. 147, в/м 94 п/р 35212001009595 в ГУДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО 805012, код ЄДРПОУ 08414149) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГІСТРАЛЬ М" (52005, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Теплична, буд. 16-Б. п/р26005218828 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805, код ЄДРПОУ 36877622) заборгованість за надані послуги у розмірі 260 763,60 грн. (двісті шістдесят тисяч сімсот шістдесят три грн. 60 коп.), інфляційні втрати у розмірі 30 162,53 грн. (тридцять тисяч сто шістдесят дві грн. 53 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 818,52 грн. (п'ять тисяч вісімсот вісімнадцять 52коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 01.10.14р.