Постанова

від 30.09.2014 по справі 826/14133/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 вересня 2014 року 10 год. 36 хв. № 826/14133/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імператив-Консалтінг»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними дій

Суддя - Вовк П.В.,

при секретарі судового засідання Хайло А.А.

Представники:

від позивача Купченко В.В. (директор)

від відповідача Лисий В.І., довіреність № 2428/9/26-59-10-19 від 20 серпня 2014 року

На підставі ч. 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в судовому засіданні 30 вересня 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 01 жовтня 2014 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

15 вересня 2014 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Імператив-Консалтінг» (далі також - ТОВ «Імператив-Консалтінг», позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі також - ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідач), в якому позивач, зокрема, просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови ТОВ «Імператив-Консалтінг» у прийнятті податкових декларацій з податку на додану вартість за червень, липень 2014 року, а податкові декларації визнати такими, що подані в день їх фактичного отримання відповідачем -15 липня 2014 року і 18 серпня 2014 року відповідно.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає про протиправність відмови відповідача у прийнятті поданих ним податкових декларацій з податку на додану вартість з огляду на те, що зазначені в таких деклараціях відомості про місцезнаходження ТОВ «Імператив-Консалтінг» повністю відповідають інформації, наявній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а тому необґрунтованою є протилежна позиція податкового органу, викладена ним у листах про відмову у прийнятті податкових декларацій.

Крім того, позивач вказує на пропуск ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві передбаченого законодавством строку для надання ТОВ «Імператив-Консалтінг» письмового повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації за червень 2014 року.

У ході судового розгляду справи представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його повністю.

В наданих суду запереченнях представник відповідача вказав, що у прийнятті податкової звітності ТОВ «Імператив-Консалтінг» було відмовлено обґрунтовано та з дотримання передбаченої законодавством процедури, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях проти адміністративного позову.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ :

15 липня 2014 року позивач особисто подав до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року.

31 липня 2014 року на адресу ТОВ «Імператив-Консалтінг» надійшов лист відповідача № 9037/10/26-59-18-04-17 від 15 липня 2014 року в якому зазначалось, що податкова звітність позивача не вважається податковою декларацією, оскільки складена з порушенням норм п. 48.3 статті 48 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме, з зазначенням недостовірного обов'язкового реквізиту - місцезнаходження платника податків.

Також, 18 серпня 2014 року позивач особисто подав до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року.

02 вересня 2014 року на адресу позивача надійшов лист податкового органу від 18 серпня 2014 року № 10325/10/26-59-18-04, в якому зазначалось, що податкова звітність позивача не вважається податковою декларацією з підстав, аналогічних викладеним у листі № 9037/10/26-59-18-04-17 від 15 липня 2014 року.

Вважаючи неправомірними такі дії ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо відмови у прийнятті податкової звітності ТОВ «Імператив-Консалтінг», позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до положень п.п. 49.1, 49.3 статті 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно п. 49.8 статті 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п. 49.11 статті 49 ПК України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

Так, відповідно до п. 48.3 статті 48 ПК України, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити, зокрема, місцезнаходження (місце проживання) платника податків.

Пунктом 45.2 статті 45 ПК України передбачається, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень законодавства в контексті правовідносин, які досліджуються в межах даної адміністративної справи, суд приходить до висновку про те, що зазначена в податковій декларації, поданій до контролюючого органу, адреса місцезнаходження юридичної особи має повністю відповідати наявним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостям. Водночас, податковий орган наділений передбаченим п. 49.11 статті 49 ПК України правом відмовити в прийнятті звітності юридичної особи, у зв'язку з зазначенням невірного її місцезнаходження в податковій декларації, лише в разі встановлення такої невідповідності.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи спеціальних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 15 липня 2014 року та 18 серпня 2014 року (дні подання позивачем податкових декларацій за червень 2014 року та липень 2014 року відповідно), місцезнаходження ТОВ «Імператив-Консалтінг» було зареєстроване за адресою: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 72, офіс 320-Б.

Оскільки зазначена адреса була вказана позивачем і у поданій до податкового органу звітності, суд констатує відсутність у ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві правових підстав для відмови ТОВ «Імператив-Консалтінг» у прийнятті податкових декларацій з податку на додану вартість за червень та липень 2014 року.

При цьому, надані відповідачем докази, що, на його думку, підтверджують фактичну відсутність місцезнаходження позивача за юридичною адресою, зокрема, копії повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, довідок про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та актів про відсутність за юридичною адресою та неможливість вручення запиту, визнаються судом неналежними доказами, оскільки наведеними положеннями ПК України встановлено, що відомостями про місцезнаходження платника податків є виключно наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформація.

Надані ж податковим органом докази можуть бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру в передбаченому статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» порядку, а не підставою відмови у прийнятті податкової звітності платника податків.

Суд також враховує те, що ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було невчасно надано позивачу письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації за червень 2014 року.

Так, відповідно до пп. 49.11.2 п. 49.11 статті 49 ПК України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови - у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Як було зазначено вище, податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2014 року була отримана податковим органом 15 липня 2014 року.

Між тим, лист про відмову у прийнятті такої звітності № 9037/10/26-59-18-04-17 від 15 липня 2014 року був фактично направлений відповідачем на адресу позивача лише 21 липня 2014 року, тобто на четвертий робочий день з моменту отримання відповідної декларації, що є порушення передбаченого пп. 49.11.2 п. 49.11 статті 49 ПК України строку.

Згідно пп. 49.9.2 п. 49.9 статті 49 ПК України, за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Таким чином, подана ТОВ «Імператив-Консалтінг» податкова декларація з податку на додану вартість з червень 2014 року вважається прийнятою.

Згідно з п. 49.13 статті 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

В контексті зазначеного, суд при вирішенні даної адміністративної справи враховує правову позицію Вищого адміністративного суду України, висловлену ним в інформаційному листі від 15 червня 2012 року № 1503/12/13-12, яким встановлено, що задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі п. 49.13 статті 49 ПК України. Тому в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.

Резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати).

Відповідно до статті 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч. 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-12, 71, 122, 158-163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Імператив-Консалтінг» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Імператив-Консалтінг» (код ЄДРПОУ 39039873) у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року, а податкову декларацію визнати такою, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Імператив-Консалтінг» (код ЄДРПОУ 39039873) в день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві 15 липня 2014 року.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Імператив-Консалтінг» (код ЄДРПОУ 39039873) у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року, а податкову декларацію визнати такою, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Імператив-Консалтінг» (код ЄДРПОУ 39039873) в день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві 18 серпня 2014 року.

Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя П.В. Вовк