Ухвала

від 17.09.2014 по справі 6-26448св14

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

іменем україни

17 вересня 2014 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Остапчука Д. О., Кузнєцова В. О., Наумчука М. І.,

провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», третя особа - ОСОБА_5, про стягнення коштів, за касаційними скаргами ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_6 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29 січня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (далі - ПАТ «Банк «Київська Русь»), у якому зазначала, що 03 серпня 2007 року між нею, як засновником та єдиним власником Малого приватного підприємства «Дарина» (далі - МПП «Дарина»), та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу (відступлення) корпоративних прав на МПП «Дарина», відповідно до умов якого вона зобов'язується передати ОСОБА_5 корпоративні права на вказане підприємство, а останній зобов'язується оплатити ці права.

За умовами вказаного договору покупець сплачує продавцю 12 120 000 грн, із яких 5 050 000 грн - протягом десяти банківських днів з моменту внесення та реєстрації змін до установчих документів підприємства та внесення змін до відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі, а решту коштів в сумі 7 070 000 грн ОСОБА_5 зобов'язується сплатити протягом тридцяти календарних днів з моменту введення в експлуатацію житлового комплексу, який має бути побудований на земельній ділянці по вул. Привокзальній у м. Борисполі Київської області, кадастровий номер 3210500000:06:001:0011, право оренди якої належить МПП «Дарина».

Згідно з договором купівлі-продажу зобов'язання покупця забезпечуються банківською гарантією.

На виконання умов договору Акціонерний банк «Київська Русь», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Київська Русь», надало безвідкличну гарантію оплати від 03 серпня 2007 року № 27477-20/7-4, згідно з якою банк зобов'язався сплатити продавцю суму, загальний розмір якої не перевищує 12 120 000 грн протягом п'яти банківських днів з дня отримання першої письмової вимоги продавця, яка підтверджує, що покупець не здійснив оплати в належному обсязі і в строки, встановлені умовами договору. Гарантія є чинною з 03 серпня 2007 року по 03 серпня 2010 року включно.

14 липня 2010 року позивач звернулася до відповідача з вимогою про виплату коштів в сумі 7 070 000 грн, які не були сплачені покупцем, однак банк не виконав своїх зобов'язань за гарантією, у зв'язку з чим просила суд стягнути з відповідача на її користь грошові кошти в сумі 15 913 156 грн 95 коп., із яких: 7 070 000 грн - основний борг, 2 311 189 грн - пеня, 633 394 грн 52 коп. - три відсотки річних, 751 613 грн 43 коп. - інфляційні втрати та 5 146 960 грн - збитки у вигляді упущеної вигоди.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 05 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 29 січня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

У поданих касаційних скаргах ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_6, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ухвалені у справі судові рішення просить скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Касаційні скарги ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_6 необхідно відхилити з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Статтею 335 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарг про неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права безпідставні.

Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відхилення касаційних скарг і залишення рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 332, ст. 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційні скарги ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів: Д. О. Остапчук

В. О. Кузнєцов

М. І. Наумчук