Ухвала

від 24.09.2014 по справі 6-29682св14

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

іменем україни

24 вересня 2014 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О.,

суддів: Коротуна В.М., Попович О.В.,

Ступак О.В., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 19 червня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, вимоги якого під час розгляду справи уточнила та остаточно просила розірвати шлюб між нею та ОСОБА_4 і після розірвання шлюбу залишити за нею прізвище ОСОБА_3; поділити спільне майно подружжя, виділивши вцілому у її приватну власність квартиру АДРЕСА_1, припинивши право власності на вказану квартиру ОСОБА_4, а ОСОБА_4 - земельну ділянку площею 0,0539 га, що знаходиться за адресою: контур-219, урочище «Жиліп», Тийгласька сільська рада, Ужгородський район, Закарпатська область, та будівельні матеріали і конструктивні елементи незакінченого будівництвом будинку за вказаною адресою, припинивши право власності ОСОБА_3 на це нерухоме майно; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію його частки у праві спільної сумісної власності на майно у сумі 27 261 грн 50 коп., яка внесена ОСОБА_3 на депозитний рахунок суду.

Не погоджуючись із позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом, у якому просив визнати спільною сумісною власністю подружжя квартиру АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0539 га, що знаходиться за адресою: контур-219, урочище «Жиліп», Тийгласька сільська рада, Ужгородський район, Закарпатська область, та поділити указане майно, визнавши право власності кожного з них на Ѕ частки вказаної квартири і виділивши ці частки в натурі; у разі неможливості виділу в натурі Ѕ частки квартири в ідеальних частках - визнати право власності за ним на кімнату площею 8,2 кв. м, а за ОСОБА_3 - кімнату площею 15,5 кв. м, залишивши коридор, кухню, ванну кімнату і туалет у спільній сумісній власності; на підставі висновків судової будівельно-технічної експертизи вирішити питання про стягнення грошової компенсації з того учасника спільної часткової власності, який отримає право власності на кімнату меншої площі, та припинити право спільної сумісної власності сторін на вищевказані квартиру та земельну ділянку, визнавши право спільної часткової власності на зазначені об'єкти нерухомості; вирішити питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 травня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 19 червня 2014 року, уточнений первісний позов ОСОБА_3 задоволено.

Шлюб, зареєстрований 20 травня 1999 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Ужгородської міської ради Закарпатської області, актовий запис № 194, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, розірвано.

Прізвище ОСОБА_3 після реєстрації розірвання шлюбу змінено на дошлюбне прізвище ОСОБА_3

Поділено майно подружжя: ОСОБА_3 - квартиру АДРЕСА_1 вартістю 178 488 грн, визнавши за нею право власності на це майно вцілому; ОСОБА_4 - земельну ділянку площею 0,0539 га, що знаходиться за адресою: контур-219, урочище «Жиліп», Тийгласька сільська рада, Ужгородський район, Закарпатська область, вартістю 22 579 грн та об'єкт незавершеного будівництва (житлового будинку) ступенем готовності - 94,87 %, вартістю 101 386 грн, який розташований на цій земельній ділянці, загальною вартістю - 123 965 грн, визнавши за ним право власності вцілому на цю земельну ділянку та будівельні матеріали, обладнання, тощо, які були використані під час його будівництва (створення майна).

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію його частки у праві спільної сумісної власності на подружнє майно у сумі 27 261 грн 50 коп., яка сплачена ОСОБА_3 на депозитний рахунок суду.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями першої й апеляційної інстанцій у частині, що стосується поділу майна подружжя, просить ухвалити нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до вимог ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Статтею 212 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Судом встановлено, що з 20 травня 1999 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебувають у зареєстрованому шлюбі, спільних дітей від шлюбу немає.

За час шлюбу сторони набули наступне майно: квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 45,0 кв. м, житловою площею 23,7 кв. м, що складається з двох кімнат площами 15,5 кв. м та 8,2 кв. м відповідно, кухні, коридору, ванної кімнати і туалету; земельну ділянку площею 0,0539 га, що знаходиться за адресою: контур-219, урочище «Жиліп», Тийгласька сільська рада, Ужгородський район, Закарпатська область; недобудований будинок загальною площею 70,5 кв. м, який розташований за адресою: контур-219, урочище «Жиліп», Тийгласька сільська рада, Ужгородський район, Закарпатська область.

Сторони бажають розірвати шлюб, оскільки їхня сім'я фактично розпалася, кожен живе своїм життям, спільно проживати у майбутньому наміру не мають, проте вони не можуть досягти згоди щодо добровільного поділу нерухомого майна, кожен пропонує свій варіант.

Відповідно до висновку комплексної судової будівельно-технічної експертизи від 17 березня 2014 року № 0001/2014 ринкова вартість вищевказаної квартири становить 178 488 грн.

Згідно з цим висновком, виходячи з об'ємно-планувальних рішень та відповідно до вимог ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», виділити Ѕ частки досліджуваної квартири в натурі технічно неможливо. Сума компенсації одному з співвласників становить 89 244 грн.

Відносно вартості будівельних матеріалів та конструктивних елементів незакінченого будівництвом будинку, який розташований за адресою: контур-219, урочище «Жиліп», Тийгласька сільська рада, Ужгородський район, Закарпатська область, «за межами населеного пункту» висновком встановлено наступне: «за своїм технічним станом незавершений будівництвом будинок має ступінь готовності 94,87 %; на даній стадії визначити окремо вартість кожних будівельних матеріалів та конструкції є неможливим, оскільки експерту невідомий склад прихованих робіт, а сторони не можуть надати пояснення стосовно цього».

Разом з тим експерт зазначив, що досліджуваний об'єкт незавершеного будівництва фактично завершений та має високий ступінь готовності - 94,87 % і потребує лише оформлення документації, тому експертом проведено визначення ринкової вартості незавершеного будівництвом будинку, яка становить 101 368 грн.

Ринкова вартість земельної ділянки площею 0, 0539 га, що знаходиться за адресою: контур-219, урочище «Жиліп», Тийгласька сільська рада, Ужгородський район, Закарпатська область «за межами населеного пункту» (кадастровий номер 2124886900:02:002:0271) без ПДВ становить 22 579 грн.

Відповідно до вищезазначеного ринкова вартість будинку з урахуванням земельної ділянки без ПДВ становить 123 965 грн.

Крім того, в експертизі зазначено про придатність указаного будинку для проживання в ньому.

Разом з тим висновком констатується факт технічної неможливості виділення Ѕ частки досліджуваного незакінченого будівництвом будинку в натурі; сума компенсації з врахуванням земельної ділянки становить 61 983 грн 50 коп.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таке ж положення містить і норма ст. 368 ЦК України.

У силу статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

При поділі майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, в разі, якщо речі є неподільними, присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (частини четверта, п'ята статті 71 СК України).

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених статтею 365 ЦК України.

Так, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд виходив з того, що спільне володіння та користування майном, що є об'єктом поділу між сторонами, неможливе, враховуючи наявність у ОСОБА_4 алкогольної залежності, наслідком якої є часті сварки з викликом працівників правоохоронних органів, підтвердженням чого є долучені до матеріалів справи талони-повідомлення про виклик міліції на звернення ОСОБА_3, постанова Ужгородського міськрайонного суду від 26 листопада 2013 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за насильство в сім'ї, лист Ужгородської станції швидкої медичної допомоги від 03 вересня 2013 року за № 90; мирне співіснування сторін викликає сумнів, на компроміси вони не згодні; експертом вказана можливість проживання в незакінченому будівництвом будинку ступенем готовності - 94, 87 %.

ОСОБА_3 сплатила на депозитний рахунок суду 27 261 грн 50 коп.

З огляду за вищезазначене, суд дійшов висновку про визнання за сторонами права власності на окремі об'єкти нерухомого майна з виплатою компенсації однієї зі сторін для забезпечення рівнозначного поділу частин, з метою забезпечення подальшого нормального життя кожного з подружжя, можливості в подальшому створити нову сім'ю.

При цьому суд обґрунтовано відхилив запропонований ОСОБА_4 варіант поділу нерухомого майна, оскільки такий згідно з висновком комплексної судової будівельно-технічної експертизи не є можливим і суперечить інтересам ОСОБА_3

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд підтримав висновки суду першої інстанції.

Ухвалюючи рішення в цій справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормою матеріального права, яка підлягає застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 213-214 ЦПК України, підстави для скасування рішення відсутні.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, а під час розгляду справи в касаційному порядку суд, в силу вимог ст. 335 ЦПК України, позбавлений таких повноважень.

Вищенаведене дає підстави для висновку про те, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а ухвалені у справі судові рішення - залишенню без змін, з підстав, передбачених ст. 337 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 19 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Дьоміна Судді: В.М. Коротун

О.В. Попович

О.В. Ступак

С.П. Штелик