Ухвала

від 29.09.2014 по справі 826/7636/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7636/14 Головуючий у 1-й інстанції:826/7636/14 Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

29 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Старової Н.Е., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Діар Компані" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Діар Компані" до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.05.2014 №64926552208 та №65026552208, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діар Компані" звернулося з позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.05.2014 №64926552208 та №65026552208.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

26 вересня 2014 року до канцелярії суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечення явки представника позивача у судове засідання.

Розглянувши означене клопотання, колегія судді суддів вважає його необґрунтованим, адже будь-яких доказів на підтвердження викладеного в клопотанні про відкладення розгляду справи до суду надано не було, а відтак в задоволенні слід відмовити.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами ДПІ у Печерському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Опт Альянс Трейд" (код ЄДРПОУ 38576054) за період з 01.01.2012 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт від 30.04.2014 № 383/26-55-22-08/38388967 (далі - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток за 2013 рік на суму 60 729,00 грн., та порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, у зв'язку із чим завищено податковий кредит в деклараціях з ПДВ всього у сумі 63 925,00 грн., у т.ч. за квітень 2013 року в сумі 26 433,33 грн., за травень 2013 року в сумі 37 491,67 грн.

На підставі висновків, викладених в Акті перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 64926552208, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 75 911,00 грн. (за основним платежем - 60 729,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 15 182,00 грн.), та № 65026552208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 79 906,00 грн. (за основним платежем - 63 925,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 15 981,00 грн.).

Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - Податковий кодекс України, ПК України).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України)

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, врегульовано ст. 198 Податкового кодексу України.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином оформленими податковими накладними та складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Крім того, в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Як встановлено судом першої інстанції, між ТОВ "Діар Компані" (Замовник) та ТОВ "Опт Альянс Трейд" (Виконавець) від імені директора Власко М.О. було укладено договір з надання розрахунку логістичних послуг № 24 від 11.04.2013 (Т. 1, арк. 29 - 31).

Предметом вказаного договору було зобов'язання Виконавця організувати здійснення визначених даним договором послуг та зобов'язання Замовника прийняти дані послуги та провести їх оплату.

Згідно п. 1.2 даного договору Виконавець повинен був здійснювати вивчення ринку попиту логістичних послуг з метою перевезення вантажу; надання експедиційних послуг; аналіз та обрання маршрутів; здійснення завантажувальних та розвантажувальних робіт; іншу діяльність з предмету забезпечення доставки вантажу Замовнику.

Відповідно до п. 2.1 даного договору розрахунок маршруту повинен був здійснюватися Виконавцем згідно заявок Замовника з детальною інформацією кінцевих маршрутів.

На підтвердження виконання договору з ТОВ "Опт Альянс Трейд" позивачем надано до суду рахунки-фактури, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Однак, як вірно зазначено судом першої інстанції, позивачем крім вказаних документів не надано жодних інших документів, підтверджуючих реальність здійснення господарських операцій, зокрема таких як: заявок позивача з детальною інформацією кінцевих маршрутів, самих розрахунків логістичних послуг, відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість стосовно контрагента позивача.

Також позивачем не було надано жодного доказу використання у господарській діяльності результатів отриманих від ТОВ "Опт Альянс Трейд" послуг.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем не доведена реальність операцій, оскільки не підтверджується факт надання розрахунку логістичних послуг. Відтак, господарські операції, що нібито відбулись, оформлені лише на підставі формально складених первинних документів.

Крім того, матеріали справи містять вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 14.11.2013 по справі № 755/28572/13-к, згідно якого встановлено, що Власко М.О. у кінці 2012 року, перебуваючи в м. Києві, не маючи наміру займатися діяльністю підприємства, пов'язаною з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, діючи з корисливих спонукань, погодився на пропозицію невстановленої досудовим розслідуванням особи за грошову винагороду зареєструвати ТОВ "Опт Альянс Трейд", усвідомлюючи при цьому, що вказане товариство реєструвалося з метою прикриття незаконної підприємницької діяльності.

Дії Власко М.О. кваліфіковані за ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, оскільки він своїми навмисними діями вчинив фіктивне підприємництво, тобто створення ТОВ "Опт Альянс Трейд" з метою прикриття незаконної діяльності.

З наведеного вбачається, що підписи, виконані від імені директора ТОВ "Опт Альянс Трейд" гр. Власко М.О. в договорі з надання розрахунку логістичних послуг № 24 від 11.04.2013, рахунках-фактурах, податкових накладних та актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) виконані іншою, невстановленою особою.

З огляду на зазначене, податковий орган дійшов висновку про те, що взаємовідносини між ТОВ "Діар Компані" та ТОВ "Опт Альянс Трейд" не спричиняють реального настання правових наслідків, укладений позивачем з ТОВ "Опт Альянс Трейд" договір, податкові накладні та інші первинні документи не мають юридичної сили первинних документів, не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, що унеможливлює їх відображення в регістрах бухгалтерського та податкового обліку, у податковій звітності.

Таким чином, у позивача були відсутні підстави для включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених відповідно до податкових накладних, оформлених його контрагентом, з огляду на те, що відповідні документи підписані невстановленою особою.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські операції між позивачем та його контрагентом не мали товарного характеру, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором, а оформлені лише документально невстановленими особами, що, в свою чергу, призвело до встановлення податковим органом порушень формування позивачем податкового кредиту, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Діар Компані" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя Н.Е.Старова

суддя В.В.Файдюк

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Старова Н.Е.

Файдюк В.В.