Постанова

від 30.09.2014 по справі 820/16020/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 вересня 2014 р. № 820/16020/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Севастьяненко К.О.,

при секретарі судового засідання - Романенко Т.С.,

за участю представника позивача - Костенка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Сетан і К" про припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Богодухівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сетан і К", в якому просить суд припинити юридичну особу товариство з обмеженою відповідальністю "Сетан і К".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в Єдиному державному реєстрі юридичних і фізичних осіб-підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи ТОВ "Сетан і К" за місцезнаходженням, що відповідно до ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених в позові.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, внесеною до ЄДРЮОФОП, причин неприбуття не повідомив, письмових заперечень проти позову не надав.

Згідно зі ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сетан і К", зареєстрований як юридична особа 09.04.2008 року - ідентифікаційний код 35659090, місцезнаходження: 62002, Харківська обл., Краснокутський район, смт. Краснокутськ, вул. Крупської, буд. 1, перебуває на податковому обліку в Богодухівській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідача, сформованого станом на 04.09.2014 року наявний запис щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою (а.с. 10).

Відповідно до довідки Богодухівській ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області № 23 від 26.08.2014 року ТОВ "Сетан і К" заборгованості перед бюджетом не має та відповідно до інформації позивача має відкриті розрахункові рахунки (а.с. 11, 12).

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регулює Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" №755-IV від 15.05.2003 року. Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України №755-IV, державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно зі ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Виключні підстави для припинення юридичних осіб передбачені ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців".

Згідно положень вказаної норми Закону, підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що місцезнаходження юридичної особи - це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Приписами ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, тому цей законодавчий акт в обов'язковому порядку зобов'язує суб'єкта підприємницької діяльності у встановленому порядку надавати до державного реєстратора відомості щодо зміни місцезнаходження з метою внесення цих змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Відповідно до ч.11 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відповідно до пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців; відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців; скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Звернення суб'єкта владних повноважень із позовом у передбачених законом випадках мають бути обумовлені необхідністю виконання покладених на них завдань та функцій, а використовувати свої повноваження державні органи можуть лише з метою, з якою це повноваження надано.

Враховуючи викладене, звернення контролюючих органів з позовами, що передбачені, зокрема, нормами пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України, повинно кореспондувати із покладеними на податкові органи функціями.

Функції контролюючих органів визначені статтею 19-1 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 19-1.1.1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Поняття податкового контролю визначене пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України. Відповідно до цієї норми, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У свою чергу, способи здійснення податкового контролю встановлені статтею 62 Податкового кодексу України. До таких способів належать: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відтак, здійснення податковими органами повноважень, передбачених нормами пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України, повинно бути зумовлено виконаннями цими органами функцій щодо податкового контролю.

Враховуючи, що основною метою податкового контролю є забезпечення належного виконання податкових обов'язків щодо визначення та сплати грошових зобов'язань, звернення податкового органу із позовом на підставі норм пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України повинно бути спрямоване на запобігання та припинення податкових правопорушень, які пов'язані із неналежними визначенням та сплатою грошових зобов'язань платником податків або невиконанням ним інших податкових обов'язків.

Суд зазначає, що сама по собі наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням не є свідченням провадження платником податків діяльності, спрямованої на ухилення від оподаткування, а відтак не може бути матеріально-правовою підставою заявленої податковим органом вимоги щодо припинення юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "Сетан і К".

Крім того, представником позивача було надано до суду довідку, відповідно до якої відповідач подає до податкового органу податкову звітність, зокрема, останню звітність позивачем було подано 11.07.2014 року (звіт за формою 1-ДФ за 2 квартал 2014 року) (а. с. 13). Також суд зазначає, що заборгованість перед бюджетом зі сплати податків та інших обов'язкових платежів ТОВ "Сетан і К" відсутня, у відповідача наявні відкриті розрахункові рахунки у банківських установах, що підтверджується довідками позивача.

Отже, суд приходить до висновку, що ТОВ "Сетан і К" є діючою юридичною особою та не ухиляється від виконання покладених на нього податковим законодавством обов'язків.

Представником позивача не надано до суду жодних доказів в обґрунтування того, яким чином на момент розгляду справи відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням зашкодило податковому органу виконувати покладені на нього законом функції, при цьому в судовому засіданні послався на можливість такого перешкоджання в майбутньому.

Також суд зазначає, що згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, сформованого станом на дату судового розгляду - 30.09.2014 р., запис про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням - відсутній, а у графі «Дані про підтвердження відомостей про юридичну особу» зазначено, що «відомості підтверджено», отже, відповідачем підтверджено його місцезнаходження.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивачем належних доказів в обґрунтування позову суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Сетан і К" про припинення юридичної особи - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 01 жовтня 2014 року.

Суддя К.О. Севастьяненко