Рішення

від 17.09.2014 по справі 478/857/14-ц

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 478/857/14-ц пров. № 2/478/297/2014

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

17.09.2014 року Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючої судді Сябренко І.П.

за участю: секретаря Поліщук С.П.

позивача (відповідача) ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача (позивача) Ляшенка М.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт. Казанка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Сила росту» Казанківського району Миколаївської області про визнання договору оренди земельної частки (паю) припиненим та за зустрічною позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Сила росту» Казанківського району Миколаївської області до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог: реєстраційна служба Казанківського районного управління юстиції Миколаївської області про зобов'язання вчинити певні дії,

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання договору оренди земельної частки (паю) припиненим, в якому зазначив, що на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії МК №0066687 уклав 21.12.2005 року з ТОВ «Сила росту» договір оренди не визначеної в натурі зазначеної земельної частки (паю) строком на 10 (десять) років.

Через скрутне матеріальне становище був не спроможний своєчасно замовити в землевпорядній організації проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в натурі, тому до 01.01.2013 року не зміг отримати Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку, і тільки в квітні 2013 року після виготовлення вище згаданої технічної документації йому було передано у власність та виділено в натурі на місцевості земельну ділянку (кадастровий №4823655100:28:000:0001) площею 6,2793 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Казанківської селищної ради Миколаївської області, з присвоєнням кадастрового №4823655100:28:000:0001.

Після отримання Свідоцтва про право власності на нерухоме майно (земельну ділянку), що мало місце 27.04.2013 року, та маючи намір самостійно проводити обробіток своєї землі звернувся до відповідача з проханням припинити дію договору оренди та повернути належну йому земельну ділянку, але останній в цьому відмовив, і продовжує користуватися вказаною земельною ділянкою.

Посилаючись на те, що його право власності на вказане нерухоме майно порушено, просив визнати договір оренди земельної частки (паю) розміром 6,94 умовних кадастрових гектарів, укладений 21.12.2005 року між ним та ТОВ «Сила росту», припиненим та стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

20.06.2014 року відповідач ТОВ «Сила росту» звернулося до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії в якому посилаючись на те, що ОСОБА_1, перед отриманням свідоцтва про право власності на нерухоме майно та отримання у 2012 році орендної плати в сумі 16000 грн., уклав 28.04.2013 року із ТОВ «Сила росту» договір оренди землі, просив зобов'язати відповідача зареєструвати договір оренди землі, укладений 28.04.2013 року у реєстраційній службі Казанківського районного управління юстиції.

Ухвалою Казанківського районного суду від 20.06.2014 року зустрічна позовна заява ТОВ «Сила росту» об'єднана в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги і просив їх задовольнити. Посилаючись на те, що після отримання Свідоцтва про право власності на нерухоме майно (земельну ділянку) жодного договору з ТОВ «Сила росту» не укладав просив відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Представник відповідача Ляшенко М.Д. позовні вимоги ОСОБА_1 визнав, не заперечував проти їх задоволення. Зустрічні позовні вимоги ТОВ «Сила росту» підтримав і посилаючись на те, що товариство має переважне право на поновлення договору оренди землі, просив задовольнити позов.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, реєстраційної служби Казанківського районного управління юстиції, надав суду письмову заяву про можливість розгляду справи за його відсутності.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд приходе такого висновку.

Згідно з п.1 Указу Президента України від 03.12.1999 року №1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) в колективній власності на землю кожного члена сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості).

Відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір за яким орендодавець зобов'язується за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов та вимог земельного законодавства.

Згідно з п.17 розділу 10 «Перехідних положень» ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

З огляду на зазначені положення законодавства з часу отримання державного акта на право приватної власності на землю власник сертифіката на право на земельну частку (пай) набуває статусу власника конкретної земельної ділянки, тобто змінюється як предмет оренди, так і статус орендодавця.

Таким чином, договір оренди земельної частки (паю) та договір оренди земельної ділянки є самостійними договорами з різним предметом і сторонами, оскільки, за договором оренди земельної частки (паю), предметом договору є земельна частка (пай), а сторонами - власник сертифіката на цей пай та його орендар. За договором оренди земельної ділянки, предметом є ділянка, а сторонами власник земельної ділянки та орендар земельної ділянки.

Відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії МК №0066658 розміром 6,94 га в умовних кадастрових гектарах та п.1 договору оренди від 21.12.2005 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Сила росту», предметом цього договору є земельна частка (пай), а не земельна ділянка.

Згідно зі ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом.

Після одержання державного акта на право приватної власності на землю й виділення земельної ділянки в натурі згідно з п.2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю) (затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17.01.2000 року №5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.02.2000 року за №101/4322) зобов'язання сторін за укладеним договором припиняється відповідно до чинного законодавства.

В квітні 2013 року ОСОБА_1, як власнику сертифіката на право на земельну частку (пай), було передано у власність та виділено в натурі на місцевості земельну ділянку площею 6,2793 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Казанківської селищної ради Миколаївської області, з присвоєнням кадастрового №4823655100:28:000:0001, яку зареєстровано 02.04.2013 року відділом Держземагенства України у Казанківському районі, а 27.04.2013 року він отримав Свідоцтво про право власності на нерухоме майно (земельну ділянку) від 27.04.2013 року (з 01.01.2013 року державні акти на право приватної власності на землю не видаються).

Таким чином, з моменту виділення належної позивачу ОСОБА_1 земельної частки (паю) в натурі на місцевості та видачі йому 27.04.2013 року Свідоцтва про право власності на нерухоме майно (земельну ділянку площею 6,2793 га (ріллі) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), сертифікат, на підставі якого укладено договір оренди, втратив чинність, а укладений між сторонами договір оренди земельної частки (паю) є припиненим, у зв'язку з чим договірні відносини підлягають приведенню у належний стан відповідно до вимог Закону України від 06.10.1998 року №161-ХІV «Про оренду землі».

Враховуючи викладене, а також ту обставину, що користування відповідачем ТОВ «Сила росту» земельною ділянкою ОСОБА_1 порушує його право власності на земельну ділянку, суд приходе висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання договору оренди земельної частки (паю) від 21 грудня 2005 року припиненим.

Вимоги позивача за зустрічним позовом ТОВ «Сила росту» про зобов'язання власника земельної ділянки ОСОБА_1 зареєструвати договір оренди землі, укладений між ними 28.04.2013 року, суд вважає безпідставними виходячи з наступного.

Вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене ч.3 ст.203 ЦК, є важливим чинником, без якого укладення договору оренди земельної ділянки є неможливим. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа. Реєстрація договору є адміністративним актом, тобто зовнішнім елементом щодо договору.

На підставі ст.20 Закону України «Про оренду землі» укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з ст.ст.2, 4, п.4 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року (№1952-ІV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - «офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», тобто реєстрацією є запис, фіксація фактів або явищ для обліку та надання їм статусу офіційно визнаних актів, унесення до списку або книги обліку. Право оренди земельної ділянки підлягає обов'язковій державній реєстрації. Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2013 року №868, для проведення державної реєстрації прав, заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусу необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита, та пред'являє документ, що посвідчує особу.

Доводи представника ТОВ «Сила росту» щодо укладення з власником земельної ділянки ОСОБА_1 нового договору оренди землі від 28.04.2013 року з посиланням на небажання орендодавця звернутися до органу державної реєстрації прав із відповідною заявою про проведення реєстрації права оренди земельної ділянки за вказаним правочином, та заперечення власника земельної ділянки ОСОБА_1 щодо дійсності свого волевиявлення як учасника правочину на укладення вказаного договору, зокрема щодо дати укладення та строку його дії, свідчать про те, що між сторонами не досягнуто згоди з усіх істотних умов вищезазначеного договору на момент його укладення, внаслідок чого власник земельної ділянки ОСОБА_1 не має бажання подавати органу державної реєстрації прав заяви про проведення реєстрації права оренди земельної ділянки.

Виходячи з наведеного та з того, що цивільне законодавство не встановлює такого способу захисту цивільного права чи інтересу, як зобов'язання примусового звернення до органу державної реєстрації прав із заявою про проведення реєстрації права оренди земельної ділянки, суд відмовляє позивачу за зустрічним позовом ТОВ «Сила росту» в задоволенні заявлених вимог.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача за первісним позовом ТОВ «Сила росту» на користь позивача ОСОБА_1 належить стягнути 243 грн. 60 коп. судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору. Судові витрати, понесені позивачем за зустрічним позовом ТОВ «Сила росту» у зв'язку з розглядом справи, належить віднести на його рахунок.

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Сила росту» Казанківського району Миколаївської області про визнання договору оренди земельної частки (паю) припиненим, - задовольнити.

Договір оренди земельної частки (паю) розміром 6,94 умовних кадастрових гектарів, укладений 21 грудня 2005 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Сила росту», зареєстрований 28.02.2006 року Казанківським районним відділом земельних ресурсів у Книзі реєстрації договорів оренди землі за №425, визнати припиненим у зв'язку з неможливістю його виконання.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сила росту» Казанківського району Миколаївської області на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 243 грн. 60 коп.

В задоволенні зустрічних позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Сила росту» Казанківського району Миколаївської області до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог: реєстраційна служба Казанківського районного управління юстиції Миколаївської області про зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Казанківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя