Постанова

від 30.09.2014 по справі 813/5687/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2014 року Справа № 813/5687/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Грень Н.М.,

секретар судового засідання Кіщак К.В.,

представник позивача Яремко М.В.,

представник позивача Горлата О.О.,

представник відповідача Матвіїв І.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Родина» про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Родина» 28.11.2008 року звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0004292300/3/20683від 26.08.2008 року.

Ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 16.07.2014 Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова задоволено частково. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.03.2009 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2011 року скасовано, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Родина» про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова направлено до Львівського окружного адміністративного суду на новий судовий розгляд.

Ухвалою суду від 14.08.2014 року адміністративну справу прийнято до провадження та надано відповідачу строк для подання заперечення проти позову або заяви про визнання позову, роз'яснено наслідки такого неподання.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що при формуванні даних податкового обліку за операцією з передачі в оренду основних фондів Товариства останнім було дотримано вимоги підпункту 7.9.6 пункту 7.9 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тому вказане податкове повідомлення-рішення відповідача суперечить вимогам чинного законодавства, а спір виник з вини останнього.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях, що надійшли через канцелярію суду за вх. № 30220 від 05.09.2014 року /а.с.27-29/. Просив позов задовольнити в повному обсязі. Крім того, в судовому засіданні 30.09.2014 року надав клопотання про уточнення позовних вимог, згідно якого просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 04292300/3/20683 від 26.08.2008 року про визначення податкових зобов'язань по податку на прибуток в сумі 15166,00 грн., з них основний платіж 6415,50 грн. та штрафна фінансова санкція 8750,50 грн., та відповідачем слід вважати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмовому запереченні, що долучене у судовому засіданні 05.09.2014 року /а.с.103-104/, вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.

Суд, заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та встановив наступне.

ТзОВ «Нова Родина» зареєстроване як юридична особа 12.12.1999 року з присвоєнням коду ЄДРПОУ 30706004.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у Шевченківському районі на підставі направлень №1275 від 31.10.2007 року та №1386 28.11.2007 року проведено виїзну планову документальну перевірку ТзОВ «Нова Родина з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2005 року по 30.06.2007 року, за результатами якої складено акт від 17.12.2007 №2287/316/23-0/30706004, та прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.12.2007 року №0004292300/0-30805, №0005041730/0-30841, №0004302300/0/30806.

В акті перевірки зафіксовано порушення :

- п 4.1 ст. 4, п. 11.3 п. 11.3, ст. 11, п.п. 1.20.1 п.1.20, п.1.26, ст. 1, п.п. 4.1.1, п. 4.1, ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств, внаслідок чого занижено податок на прибуток в сумі 19507,00 грн., в тому числі: ІІ кв. 2007 року - 2891,62 грн., ІІ кв. 2007 р. - 8059,15 грн.

- п. 1.4 п. 1.18 ст. 1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.0997 року № 168/97 -ВР, внаслідок чого занижено податок на додану вартість в сумі 8727,58 грн., в тому числі :травень 2006 року - 539,47 грн., червень 2006 року-539,47 грн., липень 2006 року-539,47 грн., серпень 2006 року -539,47 грн., вересень 2006 року 539,47 грн., жовтень 2006 року - 539,47 грн., листопад 2006 року - 539,47 грн., грудень 2006 року - 539,47 грн., січень 2007 року -642,58 грн., лютий 2007 року - 642,58 грн., березень 2007 року - 642,58 грн., квітень 2007 року - 465,57 грн., травень 2007 року - 465,57 грн.

- п.п. 3.1.3 п. 3.1, п. 3.4 ст. 3, п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п.п. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до недобору податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1728,44 грн.

Отже, в акті зафіксовано факт заниження позивачем оподатковуваного доходу внаслідок не включення до його складу за правилом першої події авансових платежів, отриманих від суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 (орендар) за договорами оренди від 01.05.2006 року та від 01.04.2007 року на підставі яких позивач передав орендареві нежитлові приміщення у строкове платне користування. У поданих до контролюючого органу уточнюючих розрахунках до податкових декларацій з податку на прибуток позивач частково виправив помилки та не врахував отримані попередні платежі у повному обсязі у відповідних звітних періодах.

Позивачем подано скарги на вищевказані податкові повідомлення-рішення, за результатами розгляду яких прийнято рішення про результати первинної скарги від 24.03.2008 року № 6936/25-007/6, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 29.12.2007 року № 0005041730/0/30841, скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.12.2007 року № 000429300/0/30805 в частині основного платежу по податку на прибуток в сумі 13091,5 грн. та застосованої штрафної санкції 3530,90 грн. та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.12.2007 0004302300/0/30806. Відповідачем за результатами розгляду повторної скарги ТзОВ «Нова Родина» прийнято рішення від 04.06.2008 року № 10357/10/25-005/77 та залишено без змін-податкове повідомлення-рішення від 29.12.2007 року №0004292300/0/3 з врахуванням рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 24.03.2008 №6936/25-007/6, скасовано податкове-повідомлення-рішення від 29.12.2007 №0005041730/0/30841. Державною податковою адміністрацією у Львівській області прийнято рішення від 14.08.2008 року №17518/10/25-005/725 про результати розгляду повторної скарги ТзОВ «Нова Родина», яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.12.2007 року № 0004292300/0-30805, з врахуванням рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 24.03.2008 року № 6936/25-007 про результати розгляду первинної скарги (податкове повідомлення-рішення від 27.03.2008 ] 000429300/1/7347), в частині 3368,5 грн. застосованих штрафних (фінансових) відповідно до п 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». ДПА України за результатами розгляду повторної скарги прийнято рішення від 24.10.2008 №21822/7/25-0115, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 29.12.2007 року №0004292300/0/30805 з урахуванням рішення від 24.03.2008 року №6936/25-007/6 та рішення ДПА у Львівській області від 14.08.2008 року №17518/10-25-005/725, прийняте за розглядом повторної скарги, а скаргу - без задоволення.

Із матеріалів справи встановлено, що в 2006 - 2007 роках між позивачем та ОСОБА_5 були укладені договори оренди нежитлових приміщень. У відповідності до умов укладених договорів ТзОВ «Нова Родина» передало останньому у користування, на визначений термін власні нежитлові приміщення.

При відображенні в податковому обліку операцій, пов'язаних з орендою, позивач керувався Господарським кодексом України, відповідними статтями України «Про оподаткування прибутку підприємств». Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно п. 1.18 ст. 1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» - лізингова (орендна) операція - це господарська операція фізичної або юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату на визначений строк. Вищезазначеним Законом встановлено, що всі лізингові операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу (оренди), тощо.

Оперативний лізинг (оренда) - це господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає відповідно до договору оперативного лізингу ( оренди ) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно зі ст. 8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем на умовах інших, ніж передбачаються фінансовим лізингом (орендою). При оперативному лізингу (оренді) перехід права власності на майно надано орендодавцеві у користування орендарю, не відбувається. Таким чином, позивач здавав в оренду нежитлові приміщення, які згідно до підпункту 8.2.2 пункту 8.2. ст. 8 Закону віднесені до групи І «Основних фондів». При оперативному лізингу (оренді) перехід права власності на майно від орендодавця до орендаря не відбувається.

Оскільки операції оперативного лізингу (оренди), які згідно з п.п. 7.9.6 п. 7.9 ст. 7 Закону відносяться до операцій особливого виду, то при визначенні валових доходів та валових витрат, у разі здійснення оподаткування таких операцій позивач застосував встановлений ст. 7 Закону окремий Порядок оподаткування лізингових (орендних) операцій. Зокрема орендодавець збільшує суму валових доходів, а орендар збільшує суму валових витрат на суму нарахованого платежу за результатами податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.

Разом з тим, на відміну від позивача, в порушенні норм податкового законодавства відповідач при проведенні донарахування податкових зобов'язань не керувався визначеним п.7.9.6 п. 7.9 ст. 7 Закону окремим Порядком оподаткування лізингових операцій, а загальними правилами.

Отже, судом встановлено, що при здійсненні господарських операцій позивач дотримувався всіх вимог, щодо порядку ведення лізингових (орендних) операцій, в тому числі, які здавалися в оренду власні основні засоби (договори купівлі - продажу від 22.04.04 року № 1781, від 28.04.06 року №1573); при прийомі - передачі основних фондів від орендодавця до орендаря перехід права власності не відбувався; договори оренди (п.8) передбачають нарахування орендної плати помісячно, що підтверджується актами виконаних робіт; рахунки про оплату платежів оренди надавалися на початку кожного звітного місяця за поточний місяць.

Щодо сум орендної плати, нарахованої за користування об'єктом оперативного лізингу то п.п. 7.9.6 п. 7.9 ст. 7 Закону встановлено, що передання майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавці і орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму валового доходу на суму нарахованого періоду, в якому здійснюється таке нарахування, а балансова вартість відповідної групи основних фондів згідно п.п. 8.5.1 п. 8.5 ст. 8 Закону не зменшується на вартість основних фондів, які надаються (отримуються) платником податків в оперативний лізинг.

У разі якщо сплаті орендних платежів передує оформлення рахунка чи акта, то обов'язок збільшити валовий дохід виникатиме у орендодавця у періоді, на який припадає дата оформлення рахунка (акта приймання-передачі послуг). При цьому на таку дату валовий дохід відображається в сумі, що відповідає вартості оренди за період, за який виписано первинні документи.

Якщо ж оплата здійснюється авансом, як у даному випадку (тобто до моменту, визначеному в договорі) і документів про нарахування орендної плати ще немає, причому дата перерахування коштів з поточного рахунка і дата нарахування орендного платежу припадають на різні податкові періоди, то, незалежно від розміру авансу, датою збільшення валового доходу вважатиметься дата нарахування орендної плати за певний період.

На підтвердження даних обставин позивачем долучені :

- договори оренди від 01.05.2006 року та 01.05.2007 року, 10.01.2007 року/а.с.100-101/;

- акт надання послуг від 30.03.2007 року/а.с.154, т 1/;

- рахунок від 01.03.2007 року /а.с.155, т 1/;

- акт надання послуг від 28.02.2007 року /а.с.156, т 1/;

- рахунок від 01.02.2007 року /а.с. 157, т 1/;

- акт надання послуг від 31.01.2007 року /а.с. 158, т 1/;

- рахунок від 02.01.2007 року /а.с. 159, т 1/;

- акт надання послуг від 29.12.2006 року/а.с. 160, т 1/;

- рахунок від 01.12.2006 року /а.с. 161, т 1/;

- акт надання послуг від 30.11.2006 року /а.с.162, т 1/;

- рахунок від 01.11.2006 року /а.с. 163, т 1/;

- акт надання послуг від 31.10.2006 року /а.с. 164, т 1/;

- рахунок від 02.10.2006 року /а.с. 165, т 1/;

- акт надання послуг від 30.09.2006 року /а.с. 166, т 1/;

- рахунок від 01.09.2006 року /а.с.167, т 1/;

- акт надання послуг від 31.08.2006 року /а.с. 168, т 1/;

- рахунок від 01.08.2006 року /а.с. 169, т 1/;

- акт надання послуг від 31.07.2006 року /а.с. 170, т 1/;

- рахунок від 03.07.2006 року /а.с.171, т 1/;

- акт надання послуг від 30.06.2006 року /а.с. 172, т 1/;

- рахунок від 01.06.2006 року /а.с. 173, т 1/;

- акт надання послуг від 31.05.2006 року /а.с. 174, т 1/;

- рахунок від 03.05.20006 року /а.с.175, т 1/;

- акт надання послуг від 30.06.2007 року /а.с.176, т 1/;

- рахунок від 01.06.2007 року /а.с.177, т 1/;

- акт надання послуг від 31.05.2007 року /а.с. 178, т 1/;

- рахунок від 01.05.2007 року /а.с. 179, т 1/;

- акт надання послуг від 30.04.2007 року /а.с.180, т 1/;

- рахунок від 02.04.2007 року /а.с.181, т 1/;

- виписку по особовому рахунку від 05.05.2006 року/а.с.114, т 2/;

- платіжне доручення № 32 від 05.05.2006 року /а.с.115, т 2/;

- виписку по особовому рахунку від 10.05.2006 року/а.с.116, т 2/;

- платіжне доручення від 10.05.2006 року /а.с.117, т 2/;

- виписку по особовому рахунку від 12.04.2007 року/а.с.118, т 2/;

- платіжне доручення № 21 від 12.04.2007 року /а.с.119, т 2/;

- виписку по особовому рахунку від 18.06.2007 року/а.с.120, т 2/;

- платіжне доручення № 33 від 18.06.2007 року /а.с.121, т 2/;

- платіжне доручення № 2 від 31.01.2008 року /а.с.189, т 1/.

Крім цього, підтвердженням правильності нарахування позивачем податкових зобов'язань є листи ДПА України від 14.12.2004 року № 625/4/15-1110 та від 19.11.2004 року № 10516/6/15-1116 та лист ДПА м. Києва від 28.12.2005 року № 1177/10/31-106 /а.с.50, 86-88,114 т.1/.

Відтак, всі податкові зобов'язання по поступлених фінансових платежах позивачем нараховані і сплачені на підставі п.1.18, п.п. 1.18.1 п.1.18 ст. 1, п.п.7.9.6 п.7.9 ст.7 Закону.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновків про помилковість доводів відповідача щодо завищення позивачем сум податкового кредиту та безпідставне віднесення певних суми до складу валових витрат, а відповідно, про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обставини справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов належить задовольнити.

Позивачем документально підтверджено сплату судового збору (державного мита) в сумі 85,00 грн. /а.с.1, т 1/, тому судовий збір (державне мито) відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0004292300/3/20683 від 26.08.2008 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Родина" (79032, м. Львів, вул. Дж. Вашингтона, 7 В; код ЄДРПОУ 30706004) судовий збір (державне мито) в сумі 85,00 грн.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Грень Н.М.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 01.10.2014 року.