Вирок
від 01.10.2014 по справі 233/1091/14-к
КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Код суду 233 Справа № 233/1091/14-к

Вирок

Іменем України

01 жовтня 2014 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 32013050390000082 від 25 жовтня 2013 року) за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Бєхтєєвка Корочанського району Білгородської області, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого головою СФГ «Альянс», проживає по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України, -

в с т а н о в и в :

17 серпня 1999 року розпорядженням голови Костянтинівської районної державної адміністрації Донецької області зареєстровано сільське (фермерське) господарство «Альянс» (ЄДРПОУ 30419374), за юридичною адресою: Доненька область, Костянтинівський район, с. Катеринівка, вул. Тельмана, 3.

Згідно п.п. 2.1., 2.2., 3.1., 3.4., 3.7., 4.1., 4.2., 5.1., 10.1., 10.3., 10.4. Статуту СФГ «Альянс» (в новій редакції), зареєстрованого державним реєстратором Костянтинівської районної державної адміністрації Донецької області 02 квітня 2009 року за № 12421050005000164:

2.1.Метою діяльності господарства є задоволення потреб ринку в продукції та одержання прибутку шляхом надання послуг, виконання робіт і виробництва продукції;

2.2.Господарство здійснює такі види діяльності: вирощування зернових та технічних культур; виробництво рафінованих олії та жирів; оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; роздрібна торгівля іншими продовольчими товарами; неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами.

3.1. Господарство є однією з форм підприємницької діяльності, тобто самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик діяльності по виробництву продукції, виконанню робіт, надання послуг та заняттю з метою одержання прибутку.

3.4. Господарство набуває статус юридичної особи після одержання державного акту на право власності на земельну ділянку або укладання договору оренди та державної реєстрації.

3.7. Для досягнення своєї мети господарство має право утримувати на своєму балансі і орендувати будівлі, приміщення, інше рухоме та нерухоме майно, укладати угоди з транспортними, промисловими та іншими організаціями, установами, підприємствами, а також фізичними особами, займатися іншою комерційною діяльністю, укладати будь-які угоди відповідно до законодавства України.

4.1. Засновником і головою господарства є громадянин України ОСОБА_5 .

4.2 Членом господарства є громадянка України ОСОБА_7 .

5.1. Землі господарства можуть складатися із: земельних ділянок, що належать на праві власності господарству, як юридичній особі: земельних ділянок, що належать громадянам - членам господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується господарством на умовах оренди.

10.1. Управління господарством здійснює його Голова або особа, яка є його правонаступником.

10.3. Голова представляє інтереси господарства перед підприємствами, установами і організаціями, окремими громадянами як на території України, так за її межами.

10.4. Голова організовує роботу господарства, розпоряджається майном і коштами, представляє господарство в відношеннях з державними органами, органами місцевого самоврядування, організаціями, установами, підприємствами, приймає і звільняє з роботи, встановлює права трудової дисципліни, накладає стягнення, укладає угоди, здійснює інші дії, як вища посадова особа господарства.

Відповідно до Статуту СФГ «Альянс» та рішення зборів засновників зазначеного господарства № 3 від 17 червня 2008 року, ОСОБА_5 був одним із засновників та головою СФГ «Альянс», наділений адміністративно-господарськими і організаційно-розпорядчими повноваженнями, та є службовою особою.

18 червня 2012 року розпорядженням голови Костянтинівської районної державної адміністрації № 342 від 18 червня 2012 року за результатами розгляду письмової заяви ОСОБА_5 від 20 лютого 2012 року надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 60,3 га, в тому числі: рілля - 60,3 га із земель сільськогосподарського призначення (запас), яка розташована на території Катеринівської сільської ради (за межами населених пунктів), у довгострокову оренду для ведення фермерського господарства.

Згідно ст. 123 Земельного Кодексу України, надання земельних ділянок державної власності в користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення вказаних органів приймається на підставі проектів землеустрою по відведенню земельних ділянок у випадку: зміни цільового призначення земельних ділянок, відповідно до закону; надання в користування земельних ділянок, межі якого не встановлені в натурі (на місцевості).

Надання в користування земельної ділянки, межі якого встановлені в натурі (на місцевості) без зміни його цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації по землеустрою і складання документу, що засвідчує право користування земельною ділянкою.

Особа, зацікавлена в отриманні у користування земельної ділянки із земель державної власності за проектом землеустрою по його відведенню, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади: сільської, селищної, міської, районної, обласної ради. У клопотанні вказується орієнтовний розмір земельної ділянки та його цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких вказано бажане місце розташування і розмір земельної ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах його повноважень в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки або представляє мотивовану відмову в його наданні.

Згідно ст. 124 Земельного Кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що знаходяться в державній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно ст. 125 Земельного Кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування і право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної

реєстрації цих прав. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення його меж в натурі (на місцевості), отримання документу, що засвідчує право на нього, і його державній реєстрації, забороняється.

Згідно ст. 126 Земельного Кодексу України, право власності на земельну ділянку оформлюється державним актом, право постійного користування земельною ділянкою оформлюється державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки оформлюється договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

В період з кінця липня 2012 року по 24 липня 2013 року, протягом робочого дня (точний час в ході слідства не встановлено), ОСОБА_5 , будучи головою сільського (фермерського) господарства «Альянс», достовірно знаючи, що земельна ділянка орієнтованою площею 60,3 га, яка розташована на території Катеринівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області (за межами населених пунктів), віднесена до категорії земель сільськогосподарського призначення державного запасу і на неї відсутні документи, що встановлюють його право на довгострокову оренду для ведення фермерського господарства, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, всупереч державним інтересам, переслідуючи мету незаконного заняття земельної ділянки на вказаній території, керуючись комерційними інтересами господарства, знаходячись за місцем роботи за адресою: АДРЕСА_2 , в порушення вимог п.п. 10.1., 10.3. та 10.4. Статуту СФГ «Альянс», ст.ст. 123-126 Земельного кодексу України, без узгодження з Костянтинівською районною державною адміністрацією, за відсутності рішення вказаного органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в довгострокову оренду, проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки, документів, що засвідчують право користування земельною ділянкою, встановлення її межі в натурі (на місцевості), не маючи державного акту на право постійного користування або договору оренди земельної ділянки, дав незаконні розпорядження підлеглим йому працівникам СФГ «Альянс» на проведення сільськогосподарських робіт на земельній ділянці орієнтованою площею 60,3 га, розташованій на території Катеринівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області (за межами населених пунктів), віднесеній до категорії земель сільськогосподарського призначення державного запасу, а саме на дискування землі в кінці липня та серпні 2012 року, на посів озимої пшениці в вересні 2012 року та на збір урожаю озимої пшениці в липні 2013 року, тобто вчинив дії, які свідчать про самовільне зайняття та використання вказаної земельної ділянки.

Незаконно надані головою СФГ «Альянс» ОСОБА_5 вищевказані розпорядження в період з кінця липня 2012 року по липень 2013 року включно, були виконані працівниками господарства.

В результаті дій ОСОБА_8 , пов`язаних із самовільним зайняттям земельної ділянки, відповідно до методики визначення розміру шкоди, спричиненої в результаті самовільного зайняття земельної ділянки, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25 липня 2007 року, завдано значної шкоди Катеринівській сільській раді Костянтинівського району Донецької області на загальну суму 64273,77 грн., яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину визнав повністю та пояснив, що, як голова СФГ «Альянс», він дійсно з кінця липня 2012 року по липень 2013 року включно, не дочекавшись належним чином оформлення права на користування земельною ділянкою площею 60,3 га, яка розташована на території Катеринівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області та віднесена до категорії земель сільськогосподарського призначення державного запасу, обробляв дану земельну ділянку, сіяв та збирав врожай озимої пшениці, самовільно зайнявши та використовуючи вказану земельну ділянку. Фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, не оспорює. У скоєному щиро розкаявся та просив застосувати до нього амністію.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч.1 ст. 197-1 КК України, тобто самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомості щодо особи обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання.

ОСОБА_5 раніше не судимий; до адміністративної відповідальності не притягався; під наглядом у лікаря психіатра не знаходиться; на обліку у лікаря нарколога не перебуває; на диспансерному обліку в ПТД не перебуває; за місцем проживання характеризується позитивно; у скоєному щиро розкаявся; має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , суд вважає щире каяття у скоєному; вчинення кримінального правопорушення вперше; наявність на утриманні малолітньої дитини.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 за вчинене кримінальне правопорушення покарання у виді штрафу (оскільки останній працює та має дохід), приходячи при цьому до переконання, що його виправлення, в силу тяжкості і обставин вчиненого, з урахуванням даних щодо особи, щирого каяття та його поведінки в період досудового слідства і судового розгляду, можливо без ізоляції від суспільства і вважаючи, що саме таке покарання буде найбільш відповідати принципам та цілям його призначення і буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 заявив клопотання про застосування до нього амністії, звільнивши його від покарання, оскільки він має на утриманні малолітнього сина.

Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого.

Захисник у судовому засіданні підтримав клопотання обвинуваченого.

Як встановлено ст. 85 КК України, на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст. 86 КК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

19 квітня 2014 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року № 1185-VII. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно (ст. 12 названого Закону).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, який набрав чинності 19 квітня 2014 року, звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, підлягають особи, які на момент вчинення злочину не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

З матеріалів кримінального провадження, та зокрема свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 11 грудня 2002 року виконкомом Катеринівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області, вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 на момент вчинення кримінального правопорушення мав і має на утриманні сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України. Вказане кримінальне правопорушення він вчинив в період часу з кінця липня 2012 року по липень 2013 року включно, тобто до дня набрання чинності (19 квітня 2014 року) Законом України «Про амністію у 2014 році». Свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обвинувачений визнав та розкаявся. Справи щодо обвинуваченого ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав, не розглядалися.

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого амністії, передбачених ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році», судом не встановлено, амністія до нього раніше не застосовувалась.

За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_9 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2014 році», а тому він підлягає повному звільненню від відбування покарання за цим вироком.

Обвинуваченому ОСОБА_5 роз`яснені судом правові наслідки застосування амністії.

Цивільний позов по справі у встановленому законом порядку не заявлений, речових доказів та процесуальних витрат по справі немає.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, -

з а с у д и в :

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 3400,00 (три тисячі чотириста) грн.

На підставі п.«в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» засудженого ОСОБА_5 повністю звільнити від відбування призначеного судом покарання за ч.1 ст. 197-1 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Запорізької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, надіслати копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя

СудКостянтинівський міськрайонний суд Донецької області
Дата ухвалення рішення01.10.2014
Оприлюднено11.01.2023
Номер документу40701289
СудочинствоКримінальне

Судовий реєстр по справі —233/1091/14-к

Ухвала від 01.10.2014

Кримінальне

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

Міросєді А. І.

Ухвала від 12.02.2014

Кримінальне

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

Міросєді А. І.

Ухвала від 19.02.2014

Кримінальне

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

Міросєді А. І.

Вирок від 01.10.2014

Кримінальне

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

Міросєді А. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні