Постанова

від 01.10.2014 по справі 820/15564/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                     Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  Харків    01 жовтня 2014 р.                                                                                 № 820/15564/14   Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рубан В.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом  Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів  до  Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОВНОКОЛІР"  про стягнення заборгованості,- ВСТАНОВИВ:           Позивач,  Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОВНОКОЛІР", в якому просить суд стягнути з ТОВ “Повноколір” (юридична адреса: 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 117, код ЄДРПОУ 30658244) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к.16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 37999654, УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 6971,82 грн. та пені у розмірі 348,75 грн.           У судове засідання, представник позивача не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, надав через канцелярію суду клопотання про слухання справи без його участі. Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Враховуючи положення ст.ст. 122, 128 КАС України суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно вимог ч.1 статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Судом встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2013 році становила 11 осіб, з них середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників на підприємства - 0 осіб, чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, встановленого ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі за текстом - Закон) становить 1 особу. Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно ч. 3  ст.18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державна служба зайнятості здійснює пошук  підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань. Відповідно до ст. 19 вищевказаного Закону  для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. Статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Аналіз вищевказаних норм Закону дозволяє зробити висновок, що на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю покладено обов'язок по перше: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, по друге: надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, по третє: якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, сплатити  відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції. Суд наголошує, що у разі наявності вказаних вище підстав суб'єкт господарювання  зобов'язаний сплачувати адміністративно-господарські санкції незалежно від обставин з яких інвалід не працює на підприємстві.       Згідно ч. 1 ст. 217 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Статтею 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб'єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймалися заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення. Судом встановлено, що  відповідно до акту перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування Територіальної державної інспекції з питань праці у Харківській області №20-01-358/0590 встановлено порушення вимог законодавства, а саме: роботодавець не зареєстрований у Фонді соціального захисту інвалідів, роботодавець не подає звіти про зайнятість та працевлаштування інвалідів, не виконується норматив місць, призначених для працевлаштування інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників в 2013 р. становила 11 осіб, а тому згідно ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2013 р. визначена – 1 місце. Згідно Інструкції щодо заповнення форми звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 420 від 19.12.2005 року та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005 року за № 1534/11814, підприємства, установи і організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форм власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків. Отже, на відповідача покладено обов'язок створення робочих місць та інформування про це органів зайнятості щомісячно, у порядку, встановленому вищезазначеним нормативним актом. Згідно з пунктом 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Відповідно до частини четвертої статті 20 Закону України “Про зайнятість населення” від 01.03.1991 № 803-ХІІ (який діяв протягом 2012 року) підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Єдиним належним доказом, який свідчить про інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів є звіт форми № 3-ПН. Судом встановлено, що відповідно до листа Харківського міського центру зайнятості №ХМЦЗ-03-22935/22/14 від 20.08.2014 року ТОВ "Повноколір" протягом 2013 року не надавалась інформація про попит на робочу силу (вакансії) за формою №3-ПН та не працевлаштовано жодної особи з обмеженими фізичними можливостями за направленням Харківського міського центру зайнятості. Таким чином, органи, які можуть сприяти працевлаштуванню не повідомлялися належним чином про наявність вакансій протягом 2013 року. Тобто, відповідачем не були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів. Отже, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підлягають задоволенню та з ТОВ "Повноколір"  підлягають стягненню адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 6971,82 грн. та пені у розмірі 348,75 грн. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд – П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів  до  Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОВНОКОЛІР"  про стягнення заборгованості - задоволено в повному обсязі. Стягнути з ТОВ “Повноколір” (юридична адреса: 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 117, код ЄДРПОУ 30658244) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к.16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 37999654, УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в сумі 6971,82 грн. (шість тисяч дев'ятсот сімдесят одна гривня 82 коп.) та пені у розмірі 348,75 грн. (триста сорок вісім гривень 75 коп.) Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.             Суддя                                                                                     Рубан В.В.