Постанова

від 16.09.2014 по справі 826/11377/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 вересня 2014 року 13:05 № 826/11377/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Пасічнюк С.В.,

за участю сторін:

представника позивача - Волошин О.І.,

представника відповідача - Зломинога Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» (далі - позивач, ТОВ «Аскоп-Україна») до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000441530 від 22.07.2014 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 949 757,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки щодо порушень ним вимог податкового законодавства ґрунтуються на встановлених в ході перевірки недостовірних даних, оскільки доводи податкового органу ґрунтуються саме на припущеннях, які не можуть бути самостійною підставою для донарахування підприємству податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій, а тому прийняте відповідачем за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення про нарахування та сплату грошового зобов'язання є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідач подав до суду письмові заперечення, в яких просив у задоволенні позовних вимог відмовити та зазначив, що при винесені оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, у межах повноважень, що передбачені чинним законодавством України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТОВ «Аскоп-Україна» зареєстроване у 2000 році в Дніпровській районній в м. Києві державній адміністрації, свідоцтво про державну реєстрацію від 17.04.2011 року №10671050001001430. Код за ЄДРПОУ: 30579869.

ТОВ «Аскоп-Україна» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 24.04.2000 року за № 04335 та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Дніпровському районі м. Києва.

Відповідачем на підставі п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Аскоп-Україна» бюджетного відшкодування податку на додану вартість задекларованого на рахунок платника в банку у сумі 1 219 569 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за квітень 2014 року (вх. № 9028727602 від 20.05.2014 року).

За результатами перевірки складено акт 04.07.2014 року № 3799/26-53-15-01/30579869.

З акту вбачається, що позивачем до ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2014 року та додатками, в якій сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість задекларована на рахунок платника в банку, відображена у рядку 23.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди (березень 2014 року) та складає 1219 569,00 грн.

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки податковим органом встановлено, що в порушення п.198.1, п.198.2, ст. 198, п.200.1, п. 200.4, п. 200.14 ст.200, п.201.6, ст. 201 розділу V Податкового кодексу України підприємством завищено суму податкового кредиту в розмірі 101 132 грн. за березень 2014 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ заявленої до відшкодування на рахунок платника в банку по декларації за квітень 2014 року на 101 132,00 грн., а також завищено суму податкового кредиту та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 949 757 грн. за квітень 2014 року.

На підставі викладених висновків податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.07.2014 року № 0000441530, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 949 757 грн.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно визначив суму грошового зобов'язання за результатами перевірки, а також прийняв необґрунтоване рішення, яке підлягають скасуванню.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

З акту вбачається, що в ході проведення перевірки відповідачем встановлено постачальників - суб'єктів господарювання, які надали податковий кредит та здійснюють операції з позивачем, а саме: ТОВ «Нексус-Україна» (код ЄДРПОУ 37464659), ТОВ «ВКП «ДАЛІ ЛТД» (код ЄДРПОУ 20757277), ТОВ «Титан Ексім» (код ЄДРПОУ 37325010), ТОВ «Берта-Грейн» (код ЄДРПОУ 37698194).

За результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, встановлено наявність розбіжностей у податковій звітності, а саме завищення податкового кредиту за квітень 2014 року на суму ПДВ 949 756,88 грн. по здійсненню господарських операцій з ТОВ «Нексус-Україна» (код ЄДРПОУ 37464659).

Висновок щодо завищення суми податкового кредиту та від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень 2014 року на суму в розмірі 949 756,88 грн. податковим органом зроблено у зв'язку з отриманням акту ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 26.05.2014 року № 151/21-03-22-06/37464659 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Нексус-Україна» (код ЄДРПОУ 37464659) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та покупцями за березень, квітень 2014 року.

Як видно з матеріалів справи, взаємовідносини позивача з ТОВ «Нексус-Україна» ґрунтувалися на договірних правовідносинах, а саме на договорі купівлі-продажу №24/03/14 від 24.03.2014 року, відповідно до умов якого ТОВ «Нексус-Україна» зобов'язується передати в установлені даним договором строки сою врожаю 2013 року у власність ТОВ «Аскоп-Україна», а ТОВ «Аскоп-Україна» зобов'язується прийняти даний товар та сплати за нього кошти.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за товар, постачальником виписані позивачу первинні документи, зокрема, видаткові та податкові накладні, виставлені рахунки-фактури, акти виконаних робіт.

На виконання умов договору купівлі-продажу сої ТОВ «Нексус-Україна» в квітні 2014 року поставлено позивачу сою в загальній кількості 935,58 тон на загальну суму 5 698 541,28 грн., в тому числі, податку на додану вартість в розмірі 949 756,88 грн., що підтверджуються відповідними видатковими, податковими накладними.

Також, в підтвердження реальності виконання умов договору купівлі-продажу позивачем надано та судом досліджено в судовому засіданні товарно-транспортні накладні.

Відповідно до умов п. 3.1 зазначеного Договору приймання-передача сої здійснюється на умовах СРТ ПАТ «Херсонський КХП» (INCOTERMS 2000). Поставка сої здійснюється автомобільним транспортом за адресою: м. Херсон, вул. Порт-Елеватор, 5, ПАТ «Херсонський КХП», власник товару ТОВ «Аскоп-Україна», одержувач товару - ПАТ «Херсонський КХП» в квоту ПП «Блок Баг Сістемс» для ТОВ «Аскоп-Україна».

При цьому, між ТОВ «Аскоп-Україна» та ПП «Блок Баг Сістемс» укладений договір № 696/09/13 від 05.09.2013 року на надання транспортно-експедиторських послуг, відповідно до умов якого ПП «Блок Баг Сістемс» взяло на себе зобов'язання по наданню комплексу послуг з організації виконання робіт про прийманню, розміщенню, накопиченню, перевалці та експедируванні товарного насіння сої. Надання зазначених послуг здійснюється з використанням перевантажувальних потужностей ПАТ «Херсонський КХП», що знаходяться за адресою: м. Херсон, вул. Порт-Елеватор, 5 для приймання, зберігання і відвантаження на судна зерна в Херсонському морському торгівельному порту.

Згідно з пунктом 2 Договору купівлі-продажу передбачені якісні показники товару.

При прийманні товару ПАТ «Херсонський КХП» здійснював зважування доставленого товару по кожному транспортному засобу окремо, встановлював у власній лабораторії його кількісні та якісні показники та визначав залікову вагу такого товару, що підтверджується відповідними актами приймання сільгосппродукції.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, розрахунки між суб'єктами господарювання проведено у безготівковій формі згідно з платіжними дорученнями.

На підтвердження реальності операцій з придбаним у контрагента товаром, позивачем подано суду первинні документи по його подальшій реалізації.

Зокрема, надано копію зовнішньоекономічного контракту № 1/13 від 04.01.2013 року, укладеного з Компанією «Glarn Invest LLP» (Великобританія), умовами якого передбачено поставку сої для промислової переробки та додаткові угоди до нього; копію інвойсу № 1/13-14-1 від 06.05.2014 року; копії платіжних виписок від 14.05.2014 року та від 16.05.2014 року, з яких вбачається надходження на рахунок коштів в іноземній валюті; копію митної декларації № 508040000/2014/001473 від 12.05.2014 року.

Разом з тим, при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем взято за основу акт ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 26.05.2014 року № 151/21-03-22-06/37464659 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Нексус-Україна» (код ЄДРПОУ 37464659) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та покупцями за березень, квітень 2014 року.

Відповідно до акту та пояснень відповідача, зустрічну звірку ТОВ «Нексус-Україна» провести було неможливо у зв'язку з тим, що це підприємство станом на 26.05.2014 року згідно інтегрованої автоматизованої системи «Податковий блок» має стан 9 - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».

Взявши до уваги акт ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 26.05.2014 року № 151/21-03-22-06/37464659, у зв'язку з відсутністю ТОВ «Нексус-Україна» за податковою адресою та як наслідок відсутністю підтверджуючих первинних документів щодо взаємовідносин із контрагентами, податковим органом зроблено висновок про те, що між позивачем та контрагентом здійснювались операції, не обумовлені економічними причинами, тобто цілями ділового характеру.

Однак, досліджуючи зазначений акт, суд зазначає, що перевірку обставин здійснення господарських операцій ТОВ «Нексус-Україна» з його контрагентами податковим органом у порядку, передбаченому Податковим кодексом України фактично не здійснено, бухгалтерські та податкові документи ТОВ «Нексус-Україна» не досліджувались, а тому суд критично ставиться до таких тверджень відповідача.

Розбіжність показників вказаних підприємств виявилась в тому, що ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області, на підставі висновків акту від 26.05.2014 року № 151/21-03-22-06/37464659 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Нексус-Україна», повністю «обнулила» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту ТОВ «Нексус-Україна», визначених платником податку у деклараціях з ПДВ за березень-квітень 2014 року.

Відповідно до автоматизованої системи «Єдиний державний реєстр судових рішень» судом встановлено, що ТОВ «Нексус-Україна» оскаржено дії ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «Нексус-Україна» в електронній інформаційній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів «Система «Податковий блок» ДПС України», здійсненого на підставі акта від 26.05.2014 року № 151/21-03-22-06/37464659.

Проте на момент розгляду даної справи відсутнє судове рішення із зазначеного спору, яке набрало законної сили.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у даній справі, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Отже, законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Податковим кодексом України, Законом та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Як уже встановлено судом та досліджено в судовому засіданні, на підтвердження реальності спірних операцій позивач надав до матеріалів справи копії договорів, актів прийняття-передачі, податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, рахунки-фактури, інші документи бухгалтерського обліку, що відповідають вище вказаним вимогам законодавства та свідчать про звичайну фінансово-господарську діяльність позивача.

Податкові накладні відповідають вимогам встановленим чинним законодавством до первинних документів, всі податкові накладні, видані ТОВ «Нексус-Україна», зареєстровані ним в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується витягом з зазначеного Реєстру № 284 від 31.07.2014 року, а відтак наділені юридичною силою та є належними доказами реальності здійснених господарських операцій з контрагентами-постачальниками.

Крім того, на момент складання податкових накладних ТОВ «Нексус-Україна» було зареєстроване платником податку на додану вартість, відтак мало право на складання податкових накладних, а ТОВ «Аскоп-Україна» мало право на віднесення до податкового кредиту відповідні суми ПДВ.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Статтею 200 Податкового кодексу України передбачено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Так, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В силу положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відповідач під час проведення перевірки не в повному обсязі досліджував первинні документи позивача, як того вимагають відповідні норми податкового законодавства. Разом з тим, взято до уваги викладені в акті ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 26.05.2014 року № 151/21-03-22-06/37464659 обставини.

В даному випадку, суд зауважує, що в зазначеному акті предметом дослідження не були безпосередньо господарські операції між позивачем та даним контрагентом, по яких формувався податковий кредит, а акт жодним чином не є належним доказом підтвердження безтоварності господарських операцій позивача з його контрагентом.

Слід також зауважити, що співставлення даних податкової звітності з бази автоматизованого контролю, як етапу контроль-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

У податковому праві визначається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 року у справі № К/9991/74156/12.

Виходячи із правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в інформаційному листі від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавленню платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 02.03.2009 року по справі № К-21781/07 та від 06.11.2007 року.

Укладаючи угоду зі своїм контрагентом, позивач мав всі документальні підтвердження їх господарської правосуб'єктності: здійснювати господарську діяльність, реалізовувати господарську компетенцію, мати зобов'язання, нести за ними відповідальність тощо.

Позивачем були вчинені всі необхідні дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності.

Слід відмітити, що податковим органом не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «фіктивності» здійснених позивачем господарських операцій.

Проаналізувавши в сукупності викладені положення та обставини, суд приходить до висновку про помилковість зазначених в акті перевірки висновків відповідача та, як наслідок, протиправність прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 0000441530 від 22.07.2014 року.

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» (код ЄДРПОУ 30579869) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 19.09.2014 року.

Суддя В.П. Шулежко