Рішення

від 30.09.2014 по справі 903/864/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 вересня 2014 р. Справа № 903/864/14

за позовом державного підприємства "Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"

до Осівцівської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області

про стягнення 2 046,62грн.

Суддя: Філатова С.Т.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Шляхута Ю.І., дов. №624 від 30.09.2014р.

від відповідачів: н/в

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учаснику судового процесу на підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки.

Суть спору: державне підприємство "Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" звернулось з позовом до Осівцівської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області про стягнення 2 238,06грн., в т.ч. 1 836,28грн. заборгованості за виконані роботи згідно договору на виконання землевпорядних (землеоціночних) робіт №1892 від 03.12.2012р., 421,49грн. пені за несвоєчасну оплату послуг згідно п. 6.6 договору, 80,29грн. річних згідно ст. 625 ЦК України.

Позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем умов договору на виконання землевпорядних (землеоціночних) робіт №1892 від 03.12.2012р. Посилається на кошторис на виконання проектних робіт №1 до договору, накладну №570 від 28.12.2012р., акт готовності науково-технічної продукції та здачі-приймання робіт (надання послуг) №1892/209 від 29.03.2013р., підписаний без зауважень.

Ухвалою суду від 15.09.2014р. порушено провадження у справі та призначено розгляд спору на 30.09.2014р. Зобов'язано надати суду: позивача - опис вкладень до цінного листа згідно поштової квитанції від 12.09.2014р. №7259; відповідача - довідку про включення до ЄДРПОУ, пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог.

У судовому засіданні 30.09.2014р. представник позивача долучив до матеріалів справи опис вкладень до цінного листа згідно поштової квитанції від 12.09.2014р. №7259 в підтвердження надіслання відповідачу позовної заяви з додатками, звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог і просив стягнути з відповідача 2 046,62грн., в т.ч. 1 836,28грн. основної заборгованості, 130,50грн. пені, 79,84грн. річних.

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Вищий господарський суд України у п. 3.10 постанови пленуму від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказав, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить вимогам законодавства, не порушує прав та інтересів відповідача, спричинено неврахуванням позивачем при розрахунку норм ст. 254 ЦК України, ч. 6 ст. 232 ГГК України, судом приймається заява представника позивача про зменшення розміру позовних вимог, спір вирішується виходячи з нової ціни позову - 2 046,62грн.

Відповідачем всупереч вимогам ухвали суду не було представлено суду доводів та заперечень з приводу пред'явленого позову, письмових пояснень та інших витребуваних судом документів, повноважного представника в судове засідання Осівцівська сільська рада не направила, позов не оспорила, хоча вчасно та належним чином була повідомлена про час та місце судового розгляду, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301032664592 від 23.09.2014р. (а.с. 23).

Згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальним правами у господарському судочинстві").

Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Господарський суд, зважаючи на те, що явку відповідача не було визнано обов'язковою, про дату і час судового засідання його було належним чином повідомлено, було повідомлено ухвалою суду від 15.09.2014р., що у разі неявки в судове засідання спір буде розглянуто за наявними в справі матеріалами, заслухавши пояснення позивача, визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, -

встановив:

03.12.2012р. між Осівцівською сільською радою (замовник) та Державним підприємством «Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (виконавець) укладено договір на виконання землевпорядних (землеоціночних) робіт №1892, за умовами якого виконавець взяв на себе зобов'язання своїми силами та засобами виготовити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель с. Залазько Осівцівської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області, а замовник - прийняти результат робіт (проектно-технічну документацію із землеустрою) і сплатити виконавцеві вартість виконаних робіт (а.с. 6-7).

Відповідно до п. 4.1 договору та кошторису на виконання проектних (вишукувальних робіт) №1 загальна вартість робіт становить 1 836,28грн..

Згідно п. 5.3 договору замовник зобов'язується у строк не більше ніж 7 календарних днів з моменту повідомлення виконавця про закінчення виконання робіт з'явитися до виконавця, оглянути і прийняти результати виконаних робіт та підписати акт приймання -передачі робіт, а також повністю оплатити ці роботи.

На виконання умов договору позивач виконав роботи по виготовленню технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Залазько Осівцівської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області, що стверджується актом готовності науково-технічної продукції та здачі-приймання робіт (надання послуг) №1892/209 від 29.03.2013р. на суму 1 836,28грн.(а.с. 10) . Акт зі сторони відповідача підписаний без зауважень.

Відповідач оплату за виконані роботи згідно акту здачі-приймання робіт від 29.03.2013р. не здійснив, доказів в спростування заборгованості в сумі 1 836,28грн. (доказів оплати) суду не подав, позов не оспорив.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Укладений сторонами договір №1892 від 03.12.2013р. за правою природою є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх (ч. 1 ст.887 ЦК України).

Договір №1892 від 03.12.2013р. предметом судового розгляду не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Заборгованість за виконані роботи на день розгляду спору становить 1 836,28грн., стверджується договором на виконання землевпорядних (землеоціночних) робіт №1892 від 03.12.2013р., кошторисом на виконання проектних робіт №1 до договору, накладною №570 від 28.12.2012р., актом готовності науково-технічної продукції та здачі-приймання робіт (надання послуг) №1892/209 від 29.03.2013р. (а.с. 6-10), відповідачем не оспорена та підлягає до стягнення з Осівцівської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області в силу ст.193 ГК України, ст. 887 ЦК України, згідно яких учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Договором №1892 від 03.12.2013р. (п.6.6) передбачено, що за порушення замовником строків сплати вартості робіт, встановлених умовами договору, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу за весь час прострочення.

Відповідачу за прострочку платежу за виконані роботи було нараховано пеню у розмірі 130,50грн., виходячи з подвійної облікової ставки НБУ за період з 02.04.2013р. по 02.10.2013р. (згідно із заявою про зменшення розміру позовних вимог від 30.09.2014р., а.с. 24-25).

Згідно ст.ст.230-232 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст.ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем нарахована пеня в розмірі 130,50грн. за період з 02.04.2013р. по 02.10.2013р. з дотриманням вимог ст.ст. 230-232 ГК України, ст.ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", п. 6.6 договору, є підставною та підлягає до стягнення.

Розрахунок нарахування пені перевірено судом за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" 9.1.3.

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вищий господарський суд України у п.п. 1.3, 4.1 постанови пленуму від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначив, що статтю 625 ЦК України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", і ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з представленим розрахунком, не оспореним відповідачем, позивачем відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу 79,84грн. річних за період з 02.04.2013р. по 12.09.2014р. (згідно із заявою про зменшення розміру позовних вимог від 30.09.2014р., а.с. 24, 26)

Розрахунок нарахування річних перевірено судом за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" 9.1.3.

Вимога позивача про стягнення 79,84грн. річних за період з 02.04.2013р. по 12.09.2014р. підставна та підлягає до задоволення згідно ч. 2 ст.625 ЦК України.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827,00грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 202, 230-232 ГК України, ст.ст. 509, 526, 527, 599, 625, 887 ЦК України, ст.ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Осівцівської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області, Волинська область, Камінь-Каширський район, с. Осівці, вул. Лесі Українки, 23, код ЄДРПОУ 20124098

на користь державного підприємства "Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", м.Луцьк, вул.Винниченка, 63, код ЄДРПОУ 00692630

1 836,28грн. основного боргу, 130,50грн. пені, 79,84грн. річних, 1 827,00грн. витрат по сплаті судового збору. Всього - 3 873,62грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено

01.10.2014р.

Суддя С.Т.Філатова