Рішення

від 22.09.2014 по справі 916/3363/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" вересня 2014 р.Справа № 916/3363/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональні телекомунікації"

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МИР ПАКЕТА"

про стягнення 16170 грн.;

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Бевза К.І. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні 22.09.2014р. приймали участь представники:

Від позивача: Бевза К.І. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональні телекомунікації" звернулось до суду з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "МИР ПАКЕТА" про стягнення заборгованості за договором в сумі 16170 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.08.2014р. було порушено провадження по справі №916/3363/14

Відповідач у засідання суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовими повідомленнями від 30.08.2014р. від 09.09.2014р., відзив на позов не надав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 22.09.2014р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив .

02.09.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "МИР ПАКЕТА" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональні телекомунікації" (Замовник) був укладений договір №02/09 (далі - договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що предмет дійсного договору є виготовлення та поставка Виконавцем за дорученням Замовника рекламно-поліграфічної продукції. Кількість, вид кожної продукції відображається в рахунку, який після його оплати, є невід'ємною частиною дійсного договору.

Згідно з умовами дійсного договору Виконавець за дорученням Замовника зобов'язується виготовити та поставити Продукцію в кількості, якості, строки, по ціні та на інших умовах передбачених дійсним договором та рахунком до нього, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити продукцію згідно з дійсним договором та відповідними рахунками (п.1.2 договору).

Згідно пункту 2.1 договору передбачено, що Виконавець своїми силами, коштами, використовуючи свій інвентар, інструмент зі своїх матеріалів та згідно з затвердженим Замовником оригінал - макетом, виготовляє продукцію в кількості, якості , строки та за іншими характеристиками.

По закінченню робіт по виготовленню кожної окремої партії Продукції Виконавець постачає виготовлену Продукцію на склад Замовника, який розташовано за адресою: м. Одеса, вул. Комітетьська, 24 (п.2.3 договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що Замовник після закінчення Виконавцем робіт по виготовлення Продукції та поставки її Замовнику, здійснює огляд Продукції та у разі її відповідності вимогам дійсного договору та відповідного рахунку на дану партію Продукції, приймає виготовлену Продукцію, після чого підписує Акт приймання-передачі Продукції.

Позивач вказує, що відповідно рахунку - фактури №СФ 1-39 від 25.10.2013р. відповідач зобов'язався виготовити пакет паперовий у кількості 3000 шт. за ціною 7.70грн. за 1 шт. на суму 23100грн.

Замовник оплачує Продукцію в порядку та строки, передбачені пунктами 4.2.1 и 4.2.2. розділу 4 дійсного договору (п.3.2 договору).

Розділом 4 договору передбачена вартість продукції та порядок її оплати. Так, пунктом 4.1 договору передбачено, що вартість кожної партії Продукції зафіксована в рахунку, якій Виконавець відправляє Замовнику після отримання від нього відповідної заявки. Оплата вартості окремої партії Продукції здійснюється замовником в наступному порядку: 70 % (сімдесят процентів) вартості окремої партії Продукції оплачується Замовником на протязі 5 (п'яти) банківських днів, відлік яких починається з дати узгодження Замовником оригінал - макета та/або зразка Продукції (якщо підготовка Виконавцем оригінал - макета та/або зразка Продукції входить до його обов'язків згідно відповідного рахунку) або від дати підписання сторонам відповідного додатку. 30% (тридцять процентів) вартості окремої партії Продукції оплачується Замовником на протязі 5 (п'яти) банківських днів, відлік яких починається з дати поставки Виконавцем відповідної партії Продукції Замовнику та підписанням сторонами видаткових накладних (п.4.2 пп.4.2.1, 4.2.2 договору).

Відповідно до умов договору, позивач 04.11.2013р. згідно платіжного доручення №97981 платив на користь відповідача грошові кошти в розмірі 16170грн., в якості 70% відсотків вартості замовленої продукції.

Втім, як зазначає позивач, відповідач свого обов'язку щодо поставки замоленої та частково оплаченої позивачем продукції не здійснив.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.05.2014р. позивач направив на адресу відповідача претензію з вимагаю сплати протягом 7 (семі) днів з моменту отримані відповідної претензії, грошові кошти в розмірі 16170 грн. яки були сплачені ним як 70% вартості продукції.

Проте, зазначена претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Посилаючись на порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 02/09 від 02.09.2013р. щодо поставки товару, змусило Товариство з обмеженою відповідальністю ""Інтернаціональні телекомунікації" звернутись до господарського суду Одеської області з позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтю 712 ЦК України передбачено, що договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 693 передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору була здійснення часткова попередня оплата в розмірі 70% вартості замовленої за договором Продукції, яка в подальшому відповідачем поставлена не була.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у вигляді часткової попередньої оплата за договором №02/09 від 02.09.2013р. в сумі 16170грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МИР ПАКЕТА" (67780, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Торгова, буд. 5; код: 38425935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональні телекомунікації" (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 66; код: 30109015) 16170 (шістнадцять тисяч сто сімдесят) грн. - заборгованості та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 29.09.2014р.

Суддя К.Ф. Погребна