Постанова

від 15.08.2014 по справі 826/7984/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 серпня 2014 року № 826/7984/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма Вісмас-Техно" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0002122250 від 26.04.2013 та № 0002132250 від 26.04.2013

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Вісмас-Техно" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0002122250 від 26.04.2013 та № 0002132250 від 26.04.2013.

Як на обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність встановлена законом, у той час як у податкового органу відсутні повноваження встановлювати в акті перевірки факт нікчемності правочину, а він наділений лише правом у випадку виявлення ознак нікчемності правочину звернутися до суду з відповідним позовом. Також позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені Податковим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому, підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 02.07.2014 надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях та наведені його представником під час судового засідання аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 248/22.5.09/24076605 від 15.04.2013.

У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив в повному обсязі.

Суд, відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши у судовому засіданні представників позивача, ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "НВКФ "Вісмас-Техно" (код ЄДРПОУ 24076605) з питань правомірності обчислення повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «МІКСАГРО» (код ЄДРПОУ 37848959), ТОВ «БОНІТ» (код ЄДРПОУ 38050676), ТОВ «ГАЛАІНТЕР» (код ЄДРПОУ 37634963), ТОВ «ЦС-ТАБ» (код ЄДРПОУ 37165589), ТОВ «СУЧАСНА ДІАГНОСТИКА» (код ЄДРПОУ 36883809), ТОВ «СИНТРО-КЛМ» (код ЄДРПОУ 36060352), ТОВ «СУАГРО» (код ЄДРПОУ 35981446), ТОВ «СІМПАЗА» (код ЄДРПОУ 38022523), ТОВ «АЛІГУС» (код ЄДРПОУ 37449908) та ТОВ «ДАНА ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 32553052) за весь період фінансово-господарських взаємовідносин з 01.07.2010 по 31.12.2012, за результатами перевірки складено акт перевірки № 248/22.5.09/24076605 від 15.04.2013.

Зазначеним актом встановлено наступні порушення: підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 14.1.228 пункту 14.1 статті 14, пунктів 138.1, 138.2 та 138.4 статті 138 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 500 596,00 грн., у тому числі: за III кв. 2010 в сумі 115513 грн., за ІV кв. 2010 в сумі 297 173 грн., за І кв. 2011 в сумі 236 144грн., за II кв. 2011 в сумі 53667грн., за ІV кв. 2011 в сумі 756 338грн., за І кв. 2012 в сумі 172 514грн., за II кв. 2012 в сумі 645 254грн., за III кв. 2012 в сумі 223 993грн.. та порушення підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 44.1 статті 44, пунктів 201.1, 201.6 та 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 757 866 грн., в тому числі: за вересень 2010 у сумі 92 410 грн., за жовтень 2010 у сумі 124 577 грн., за листопад 2010 у сумі 75 658 грн., за грудень 2010 у сумі 37 503 грн., за лютий 2011 у сумі 132 624 грн., за березень 2011 у сумі 23 333 грн., за квітень 2011 у сумі 80 000 грн., за листопад 2011 у сумі 241 069 грн., за грудень 2011 у сумі 164 299 грн., за січень 2012 у сумі 22 330 грн., за лютий 2012 у сумі 153 878 грн., за березень 2012 у сумі 109 383 грн., за квітень 2012 у сумі 73 350 грн., за травень 2012 у сумі 123 280 грн., за - червень 2012 у сумі 91 216 грн., за липень 2012 у сумі 160 034 грн., за серпень 2012 у сумі 52 922 грн.

На підставі акту №248/22.5.09/24076605 від 15.04.2013 прийняті податкові повідомлення-рішення №0002122250 від 26.04.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 3124649,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на 624053,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0002132250 від 26.04.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2436284,50 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями 678 418,50 грн.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на його адресу не надходив запит під Податкового органу про надання документів по взаємовідносинах з ТОВ «МІКСАГРО» (код ЄДРПОУ 37848959), ТОВ «БОНІТ» (код ЄДРПОУ 38050676), ТОВ «ГАЛАІНТЕР» (код ЄДРПОУ 37634963), ТОВ «ЦС-ТАБ» (код ЄДРПОУ 37165589), ТОВ «СУЧАСНА ДІАГНОСТИКА» (код ЄДРПОУ 36883809), ТОВ «СИНТРО-КЛМ» (код ЄДРПОУ 36060352), ТОВ «СУАГРО» (код ЄДРПОУ 35981446), ТОВ «СІМПАЗА» (код ЄДРПОУ 38022523), ТОВ «АЛІГУС» (код ЄДРПОУ 37449908) та ТОВ «ДАНА ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 32553052), а тому підстав для проведення перевірки не було.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 31.01.2013 ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС було направлено на адресу ТОВ "НВКФ "Вісмас-Техно" (адреса: 03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі, буд. 7/2) запит про надання інформації, документів по взаємовідносинах з контрагентами та первинну документацію, з переліком контрагентів: ТОВ «Аспектсервісгруп» (код ЄДРПОУ 37450845), ТОВ «Дана Плюс» (код ЄДРПОУ 32553052), ТОВ «Міксагро» (код ЄДРПОУ 37848959), ТОВ «Ас Буд Груп» (код ЄДРПОУ 36178466), ТОВ «Сапро - Бест» (код ЄДРПОУ 37472229), ТОВ «Боніт» (код ЄДРПОУ 38050676), ПП «БК «Перспектива» (код ЄДРПОУ 33736183), ТОВ «Логістик Бразерс» (код ЄДРПОУ 38051067), ТОВ «Архігідробуд» (код ЄДРПОУ 38021687), ТОВ «Молінджі» (код ЄДРПОУ 37633740), ТОВ «Біармсенс» (код ЄДРПОУ 37633729), ТОВ «Галаінтер» (код ЄДРГІОУ 37634963), ТОВ «Жнлдизайнбуд» (код ЄДРПОУ 38021671), ТОВ «Камтес» (код ЄДРПОУ 37633734), ТОВ «Вест Інтер'єр» (код ЄДРПОУ 36946659). ТОВ «Торсистем Бутсбах» (код ЄДРПОУ 37395596), ТОВ «Електропрймкомплекс» (код ЄДРПОУ 36069232), ТОВ «Цс - Таб» (код ЄДРПОУ 37165589), ТОВ «Біолан Україна Груп» (код ЄДРПОУ 36355400), ТОВ «Сучасна діагностика» (код ЄДРПОУ 36883809), ТОВ «Ситро - Клм» (код ЄДРПОУ 36060352), ПП «Гермес - Еліт» (код ЄДРПОУ 30302217), ПП «Скс - Буд» (код ЄДРПОУ 35380415), ТОВ «Стандартінжиніринг» (код ЄДРПОУ 38039049), ТОВ «Стройдевелопменг» (код ЄДРПОУ 37924484), ТОВ «Будтехсталь» (код ЄДРПОУ 37994347), ТОВ «Інвестмастербуд» (код ЄДРПОУ 37994352), ТОВ «Сагуаро» (код ЄДРПОУ 35981446), ТОВ «Асс Буд Груп» (код ЄДРПОУ 36251336), ТОВ «Сімпаза» (код ЄДРПОУ 38022523), ТОВ «Алігус» (код ЄДРПОІ 37449908), ТОВ «Екогех-СМУ» (код ЄДРПОУ 37044787), ТОВ «Сота - Стар» (код ЄДРПОУ 37413709), ТОВ «ППС - Груп» (код ЄДРПОУ 37166561), ТОВ «Промисловий ринок» (код ЄДРПОУ 38180613), ТОВ «Цитадель - Буд» (код ЄДРПОУ 36107484), ТОВ «Пром - спец ринок» (код ЄДРПОУ 38180440), ТОВ «Політехмастер» (код ЄДРПОУ 37560279), ТОВ «Лігабудфонд» (код ЄДРПОУ 37450834), ТОВ «Універспроф» (код ЄДРПОУ 35644420), ТОВ «Наш район» (код ЄДРПОУ 34751375), ТОВ «Мегабудфонд» (код ЄДРПОУ 38261861).

Позивачем надано суду лист №16 від 18.02.2013 за підписом директора Товариства ОСОБА_6, в якому зазначено, що у ТОВ НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО» відсутні правові підстави для задоволення письмового запиту ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС № 100/10/22.5.22 від 31.01.2013 щодо надання інформації.

У листі №16 від 18.02.2013 зазначено, що документи, зазначені у вищевказаному запиті, 13.12.2012 були вилучені під час обшуку приміщення ТОВ НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО», проведеного слідчим СВ ДПІ у Святошинському районі м. Києва Замятіним А.В.

Згідно з підпунктом 20.1.6. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право, крім іншого, для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 78.7 статті 78 Податкового кодексу України, встановлено, що перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Статтею 83 Податкового кодексу України встановлено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; виключено; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Отже, під час проведення документальної позапланової перевірки дослідженню підлягає досить широке коло документів, до яких зокрема, віднесено податкові декларації (розрахунки), фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, отримані в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби документи та податкова інформація, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків, експертні висновки.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

З акту перевірки від 15.04.2013 №248/22.5.09/24076605 вбачається, що директору ТОВ НВКФ «Вісмас-Техно» ОСОБА_6 02.04.2013 було вручено під розпис наказ №586 від 02.04.2013 та направлення №347/22-50П від 02.04.2013 про проведення перевірки, а також директором Товариства було допущено посадових осіб Податкового органу до перевірки.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Таким чином, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податковим органом перевірки щодо нього має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Допуск до перевірки нівелює правові наслідки правових порушень, допущених податковим органом при призначенні та проведенні податкової перевірки. В даному випадку, податковим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, а тому як наказ про призначення перевірки, так і дії податкового органу з проведення такої перевірки вичерпали свою правову дію і не є такими, що порушують права позивача.

Так, судова практика адміністративних судів із розглядуваного питання повинна враховувати правову позицію Верховного Суду України, висловлену в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Як визначив Верховний Суд України у вказаному судовому рішенні, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відповідно до викладеного, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень наказів про призначення перевірки щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

В частині позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень - рішень №0002122250 від 26.04.2013 та № 0002132250 від 26.04.2013, Суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу, що під час подання адміністративного позову та під час розгляду справи Позивачем первинну документацію по взаємовідносинах з контрагентами не надано, також суду не надано жодного доказу, який би свідчив по існування взаємовідносин ТОВ «МІКСАГРО» (код ЄДРПОУ 37848959), ТОВ «БОНІТ» (код ЄДРПОУ 38050676), ТОВ «ГАЛАІНТЕР» (код ЄДРПОУ 37634963), ТОВ «ЦС-ТАБ» (код ЄДРПОУ 37165589), ТОВ «СУЧАСНА ДІАГНОСТИКА» (код ЄДРПОУ 36883809), ТОВ «СИНТРО-КЛМ» (код ЄДРПОУ 36060352), ТОВ «СУАГРО» (код ЄДРПОУ 35981446), ТОВ «СІМПАЗА» (код ЄДРПОУ 38022523), ТОВ «АЛІГУС» (код ЄДРПОУ 37449908) та ТОВ «ДАНА ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 32553052) в матеріалах справи не має, Позивач робить посилання на те, що первинна документація була вилучена 13.12.2012 під час обшуку приміщення ТОВ НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО», проведеного слідчим СВ ДПІ у Святошинському районі м. Києва Замятіним А.В.

Водночас, позивач не надав суду докази щодо звернення до правоохоронних органів про повернення оригіналів чи копій первинної документації, яка була вилучена, та доказів звернення до контрагентів для відновлення первинної документації, відсутні докази звернення до банківських установ про надання банківських виписок по рахунках, які не були вилучені.

Позивач не надав суду пояснення, які взаємовідносини існували між ним та ТОВ «МІКСАГРО» (код ЄДРПОУ 37848959), ТОВ «БОНІТ» (код ЄДРПОУ 38050676), ТОВ «ГАЛАІНТЕР» (код ЄДРПОУ 37634963), ТОВ «ЦС-ТАБ» (код ЄДРПОУ 37165589), ТОВ «СУЧАСНА ДІАГНОСТИКА» (код ЄДРПОУ 36883809), ТОВ «СИНТРО-КЛМ» (код ЄДРПОУ 36060352), ТОВ «СУАГРО» (код ЄДРПОУ 35981446), ТОВ «СІМПАЗА» (код ЄДРПОУ 38022523), ТОВ «АЛІГУС» (код ЄДРПОУ 37449908) та ТОВ «ДАНА ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 32553052).

Суд звертає увагу, що старшим слідчим СУ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві лейтенантом податкової міліції Замятіним А.В. винесено 21.01.2014 постанову про оголошення в розшук підозрюваного ОСОБА_6 (директора ТОВ «НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО»).

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі №1112/11/13-10 від 20.07.2010 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1. Встановлення факту здійснення господарської операції. 2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. 3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. 4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідно до абзацу 11 статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від № 88 від 24.05.1995 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 вказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі №742/11/13-11 від 02.06.2011, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між Позивачем та його контрагентами, обставини використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивача та встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (чи були платниками податку на додану вартість).

Згідно з пунктами 9.1, 9.2, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від № 88 від 24.05.1995 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі посада, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документу.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні дані щодо виду, часу, змісту та обсягу господарської операції (на підтвердження операцій, переміщення, якості, зберігання товарів та ін.), одиницю виміру господарської операції, що не підтверджує факту їх надання та не дає можливості зробити висновки щодо того за чий рахунок здійснювало перевезення товарів та зв'язку цих витрат з фінансово-господарською діяльністю підприємства-Позивача.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пункту 10.1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахуванню) до бюджету є платники податку, визначені у статті 2 цього Закону

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 зазначеного Закону платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

Відповідно до підпункту 7.2.3. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку

Згідно з підпунктом 7.2.6. пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено «податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту…».

У відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями ", а також, що "…у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами".

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних контрагентом, у зв'язку з отриманням товару.

Суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру.

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з контрагентами носять реальний характер, а отримані послуги (товар) використані в межах господарської діяльності, позивачем не надано первинних документів, суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження реальності та товарності договорів укладених з контрагентами, а отже, не доведено факт здійснення поставки товару.

Також, суд звертає увагу, що у відповідності до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду питання про прийняття рішення. Разом з тим, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до абзацу 2 пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України, протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Згідно з пунктом 86.7 вказаної статті Кодексу у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Системний аналіз вищезазначених правових норм дозволяє стверджувати про те, що законодавцем наділено платника податків необхідним механізмом захисту своїх прав від можливих незаконних дій співробітників контролюючого органу. Разом з тим, на платника податків також покладено обов'язок надання документів, необхідних для здійснення перевірки та чітко встановлено наслідки невиконання цього обов'язку - зокрема, застосування фінансової відповідальності.

Вищезазначеною нормою визначено право платника податку після отримання акту перевірки надати документи, визначені в акті перевірки, як відсутні. Акт містить визначення про те, що позивачем первинних бухгалтерських документів до перевірки не надано, натомість, позивачем Акт перевірки було отримано, що ним не заперечується та заперечень з первісною документацією Позивачем Податковому органу надано не було.

Оскільки відповідачу не було надано первинно бухгалтерських документів під час перевірки, судом вбачається правомірним висновок відповідача про порушення позивачем вищезазначених норм Податкового кодексу України щодо обов'язкового підтвердження витрат та податкового кредиту первинними бухгалтерськими документами.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю .

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов