Постанова

від 19.09.2014 по справі 802/2851/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 вересня 2014 р. Справа № 802/2851/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Вергелеса Андрія Валерійовича,

за участю:

секретаря судового засідання: Федчук Тетяни Юріївни

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: не з'явився

представника третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1

до: Реєстраційної служби Гайсинського районного управління юстиції Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Гайсинська об'єднана державна податкова інспекція

про: скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Гайсинського районного управління юстиції Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Гайсинська об'єднана державна податкова інспекція про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовує наступним.

Відповідно до Статуту приватного виробничо-торгового підприємства «Надія» зареєстрованого розпорядженням Гайсинської райдержадміністрації № 57 від 28 грудня 1993 року, ОСОБА_1 являється єдиним засновником даного підприємства.

ПВТП «Надія» являється власником нежитлових будівель - магазину, що розташований в АДРЕСА_2 та майстерні, що розташована в АДРЕСА_1, які придбані за кошти позивача згідно договорів купівлі-продажу відповідно: магазин - договір купівлі-продажу серії ААВ № 017533 від 14 січня 1997 року, зареєстрований приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу в реєстрі за № 74, та майстерня - договір купівлі-продажу серії ААЕ № 205743 від 21 лютого 1997 року, зареєстрований приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу в реєстрі за № 724.

В подальшому в зв'язку із втратою прибутку позивач, як засновник прийняв рішення продати вищевказані будівлі і в кінці 2008 року та на початку 2009 року сам же вніс у касу ПТВП «Надія» їх вартість, але нотаріус відмовився зареєструвати договір купівлі-продажу через відсутність технічної документації на земельні ділянки, на яких перебували будівлі.

В 2013 році позивач вирішив припинити діяльність ПВТП «Надія» і 6 березня 2013 року державним реєстратором Гайсинської райдержадміністрації було внесено запис № 11501110011000369 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи ПВТП «Надія», код ЄДРПОУ 20094670 на підставі рішення засновників (учасників) про ліквідацію юридичної особи, запис про яке внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

В подальшому позивач вирішив перевести реєстрацію права власності на вищезазначені нежитлові будівлі з ПВТП «Надія» на себе як на приватну особу, для чого провів оцінку нерухомого майна та звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно з відповідними заявами.

Однак, рішеннями державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 Реєстраційної служби Гайсинського районного управління юстиції Вінницької області № 13060247 від 15 травня 2014 року та № 13061115 від 15 травня 2014 року відмовлено у державній реєстрації права власності на магазин, що розташований в АДРЕСА_2 та на майстерню, що розташована в АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.

Позивач вважає вищевказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, в зв'язку з чим звернувся з позовною заявою до суду та просить: визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 Реєстраційної служби Гайсинського районного управління юстиції Вінницької області № 13060247 від 15 травня 2014 року про відмову у державній реєстрації права власності на магазин, що розташований в АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 та рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 Реєстраційної служби Гайсинського районного управління юстиції Вінницької області № 13061115 від 15 травня 2014 року про відмову у державній реєстрації права власності на майстерню, що розташована в АДРЕСА_1 за ОСОБА_1; зобов'язати Реєстраційну службу Гайсинського районного управління юстиції Вінницької області зареєструвати за ОСОБА_1 право приватної власності на магазин загальною площею 28.4 кв.м. вартістю 9727 грн., що розташований в АДРЕСА_2 та на майстерню загальною площею 56.1 кв.м вартістю 5050 грн., що розташована в АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач надав пояснення, що повністю відтворюють зміст позовної заяви. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. На адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання (вх. №18543 від 17.09.2014р.) про розгляд справи за відсутності відповідача. При цьому зазначено, що представник відповідача проти позову заперечує з підстав викладених в письмових запереченнях та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи в судове засідання також не з'явився. Через відділ прийому суду надійшла заява (вх. №18616 від 18.09.2014р.) про розгляд справи в порядку письмового провадження без участі представника Гайсинської ОДПІ.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані письмові докази, суд доходить висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з огляду на таке.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Приписами частини 1 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

В силу положень ч.1, ч.2 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868 № "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" (далі - Порядок), порядок визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Відповідно до а. 1 п. 16 вищевказаного нормативного акта, у разі подання документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав, не в повному обсязі державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви, яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття.

Згідно а. 7 п. 16 Порядку якщо протягом п'яти робочих днів після отримання заявником рішення про зупинення розгляду заяви до органу державної реєстрації прав, нотаріуса не надійшли документи, які підтверджують усунення в повному обсязі обставин, що були підставою для прийняття такого рішення, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Аналогічна правова норма міститься в ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Пунктом 53 Порядку передбачено для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва у зв'язку з передачею у власність фізичним та юридичним особам об'єктів нерухомого майна у результаті припинення (ліквідації чи реорганізації) юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає: у разі ліквідації юридичної особи - ліквідаційний баланс, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, та письмову заяву таких осіб, яким передано нерухоме майно юридичної особи, що припиняється, про розподіл між ними такого майна або рішення відповідного органу щодо подальшого використання зазначеного майна.

Відповідно до п. 5-4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення.

Так, ОСОБА_1 24 квітня 2014 року звернувся до Реєстраційної служби Гайсинського районного управління юстиції Вінницької області із заявами про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, які того ж дня були зареєстровані в державному реєстрі речових прав за №6382614 та №6380903 та видано картки прийому №12647434 та №12645593 про реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна, а саме на будівлю магазин за адресою: АДРЕСА_2 та будівлю майстерні за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до положень п. 8-2 ч.2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», до державного реєстратора ОСОБА_3 29 квітня 2014 року за №3.2-13/247 за №3.2-13/248 та до Гайсинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області від 29.04.2014 р. №3.2-13/247 зроблено запити.

Від державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_3 отримано відповідь 07 травня 2014 року за № 12/05/14 про те, що державному реєстратору не подавався ліквідаційний баланс вищевказаного суб'єкта господарювання.

Згідно інформації поданої Гайсинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області від 05 травня 2014 року за № 1494 та № 1497 станом на 01 січня 2013 року у Гайсинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області відсутні відомості, щодо включення будівлі магазину за адресою: АДРЕСА_2, а також будівлі - майстерні за адресою: АДРЕСА_1, до балансу ПВТП «Надія».

Більше того, при опрацюванні поданих документів було виявлено виправлення в фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва баланс форми №1-м , що не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме вимогам ч.2 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень».

Частиною 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» передбачено, що не приймаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст.

Отже були відсутні відомості про затвердження ліквідаційного балансу засновником юридичної особи та підтвердження щодо включення до складу ліквідаційного балансу будівлі магазину та майстерні та передачі вказаних об'єктів нерухомого майна заявнику: акта ліквідаційної комісії, наказу про затвердження акта ліквідаційної комісії та ліквідаційного балансу, ліквідаційного балансу оформленого належним чином, рішення ліквідаційної комісії щодо подальшого використання майна.

07 травня 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Гайсинського районного управління юстиції у Вінницької області було прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 травня 2014 року за №12900074 та за №12905039 з рекомендацією усунути в повному обсязі вказані недоліки, яку заявник ОСОБА_1 отримав 08 травня 2014 року в 10 год. 30 хв.

Однак, після спливу п'ятиденного строку до органу державної реєстрації прав не надійшли документи, які підтверджують усунення в повному обсязі обставин, що були підставою для прийняття такого рішення, державний реєстратор прийняв рішення про відмову в державній реєстрації прав за №13060247 та №13061115 від 15.05.2014 p., яке було отримане заявником 16.05.2014р. , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Крім того, договір №270 від 21 лютого 1997 року та договір від 14 січня 1997 року №265 не визначає ОСОБА_1 як власника даних будівель магазину та майстерні, а свідчить лише про набуття ПВТП «Надія» у приватну власність вищевказаних об'єктів нерухомості.

Також суд наголошує на тому, що заявником під час проведення відповідних реєстраційних дій не подано жодних документів які б підтверджували передачу вищевказаних об'єктів нерухомості саме ОСОБА_1

Технічні паспорта, надані до матеріалів справи, на будівлі містять технічні характеристики будівель, а не визначають право власності на вказані об'єкти нерухомості.

Оскільки, заявником так і не були виконанні вимоги рішень про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 травня 2014 року за №12900074 та за №12905039 суд доходить висновку, що оскаржені рішення про відмову в державній реєстрації прав за №13060247 та №13061115 від 15.05.2014 p. є правомірними, прийняті на підставі та в межах наданих повноважень визначених чинним законодавством України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Що стосується позовних вимог щодо зобов'язання реєстраційної служби Гайсинського районного управління юстиції Вінницької області зареєструвати за ОСОБА_1 право приватної власності на магазин загальною площею 28.4 кв.м. вартістю 9727 грн., що розташований в АДРЕСА_2 та на майстерню загальною площею 56.1 кв.м вартістю 5050 грн., що розташована в АДРЕСА_1, суд зазначає наступне.

Вимога про зобов`язання реєстраційної служби Гайсинського районного управління юстиції Вінницької області зареєструвати за ОСОБА_1 право приватної власності, є похідною від вимоги про скасування рішень державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень ОСОБА_2 Реєстраційної служби Гайсинського районного управління юстиції Вінницької області № 13060247 та № 13061115 від 15 травня 2014 року на магазин та майстерню, а оскільки, судом встановлено, що вищевказані рішення правомірні, то в задоволенні цієї частини позовних вимог також слід відмовити.

Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З обставин адміністративної справи видно, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваних рішень, а відтак в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Гайсинського районного управління юстиції Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Гайсинська об'єднана державна податкова інспекція про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки судові витрати пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз відсутні, - судовий збір з позивача не стягується.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Вергелес Андрій Валерійович