Рішення

від 24.09.2014 по справі 761/18110/14-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/18110/14-ц

Провадження №2/761/5522/2014

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 вересня 2014 року м.Київ

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Гриньковської Н.Ю.,

при секретарі Кривошия О.О.,

за участю сторін:

від позивача ОСОБА_1

від відповідача Пучин М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Аксьонова та партнери» про визнання звільнення незаконним та скасування наказу про звільнення, -

в с т а н о в и в:

У червні 2014р. до Шевченківського районного суду м.Києва звернулася ОСОБА_3 з позовною заявою, в якій, з урахуванням заяв від 04.07.2014 р. та від 22.09.2014 р., поставлено питання про визнання незаконними дії відповідача щодо її звільнення та скасування наказу генерального директора ТОВ «Аудиторська фірма «Аксьонова та партнери» №16-к від 23.05.2014р.; зобов'язання ТОВ «Аудиторська фірма «Аксьонова та партнери» видати новий наказ про звільнення ОСОБА_3 на підставі заяви останньої згідно ч.3 ст.38 КЗпП України; зобов'язання ТОВ «Аудиторська фірма «Аксьонова та партнери» внести зміни до трудової книжки позивача щодо підстав та дати звільнення.

Позовні вимоги обґрунтувано тим, що 17.02.2014 р. позивач була прийнята на посаду перекладача ТОВ «Аудиторська фірма «Аксьонова та партнери» з випробувальним терміном на три місяці, про що укладено трудовий договір. В подальшому, наказом відповідача від 23.05.2014 р. позивача було звільнено на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України з 25.02.2014 р. у зв'язку з прогулом без поважних причин. Посилаючись на те, що звільнення відбулось з порушенням встановленого трудовим законодавством порядку, позивач звернулася до суду за відновленням своїх прав. Так, позивач стверджувала, що дисциплінарне стягнення у виді звільнення може бути застосоване не пізніше місяця з дня виявлення проступку, про що вказує ст.148 КЗпП України. Проте, роботодавець за прогул працівника в лютому, звільнив останнього в травні, тобто поза місячним строком з дня виявлення дисциплінарного проступку, не відібравши, при цьому, пояснення з приводу цього проступку. Крім того, позивач вказувала на те, що 04.06.2014 р. відповідачем була отримана заява позивача про звільнення ОСОБА_3 на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України, яку остання подала з огляду на те, що в ході розгляду цивільної справи №646/2755/14-ц їй стало відомо про те, що трудовий договір з нею не розірвано, та наказ про звільнення не видавався. Отже, позивач просила суд відновити її трудові права шляхом скасування наказу про звільнення від 23.05.2014 р., зобов'язання ТОВ «Аудиторська фірма «Аксьонова та партнери» видати новий наказ про звільнення ОСОБА_3 на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України, про що внести виправлення в трудову книжку.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених в ньому.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з посиланням на те, що позивач всупереч умов укладеного з підприємством трудового договору 25.02.2014 р. починаючи з 14:00 год. покинула своє робоче місце та з того часу на роботі не з'являлася. Згідно наказу №4-3 від 26.02.2014 р. позивачеві припинено нарахування заробітної плати у зв'язку з відсутністю працівника на роботі до з'ясування причин такої відсутності. Сторона відповідача в судовому засіданні доводила, що на всі намагання створеної на підприємстві комісії з'ясувати причини невиходу працівника на роботу, як то спроби в телефонному режимі зв'язатися з ОСОБА_3, відвідування останньої за місцем проживання, не надали результат, оскільки позивач уникала спілкування. При цьому сама позивач до підприємства не зверталася, пояснень своєї поведінки не надавала. Рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 13.05.2014 р. у справі №646/2755/14-ц підтверджено вищевказані обставини та відмовлено почивачу в задоволенні позову до ТОВ «Аудиторська фірма «Аксьонова та партнери» про зміну підстав та формулювання звільнення, а також про стягнення заробітної плати та моральної шкоди. Таким чином, у зв'язку з тим, що після вирішення судом справи №646/2755/14-ц позивач не виявляла свого бажання продовжувати працювати на підприємстві, тому 23.05.2014 р. було прийнято рішення про її звільнення. За таких обставин сторона відповідача просила в задоволенні позову відмовити у зв'язку з його необґрунтованістю. Крім того, на підставі ст.ст.79-88 ЦПК України представник відповідача заявляв про стягнення з позивача на користь відповідача понесені останнім витрати на правову допомогу в розмірі 3600,00 грн.

Допитана в якості свідка в судовому засіданні генеральний директор ТОВ «Аудиторська фірма «Аксьонова та партнери» - ОСОБА_4 підтвердила, що з 14-00 год. 25.02.2014 р. ОСОБА_3 на роботі не з'являась, неодноразові намагання з'ясувати причини неявки на роботу, про що свідчать роздруківка дзвінків та смс-повідомлень, телеграма від 05.03.2014р., доповідні записки та акти відсутності позивача на роботі з 25.02.2014р. по 30.04.2014р., не змогли врегулювати це питання, оскільки позивач уникала зустрічей. Свідок пояснила, що вона сама приймала позивача на роботі, була її безпосереднім керівником, однак про будь-які конфлікти з позивачем їй ніхто не доповідав. З позивачем від часу залишення робочого місця останньої 25.02.2014 р., вона зустрілася лише в Червонозаводському районному суді м.Харкова 13.05.2014 р., та просила повернутись до виконання обов'язків перекладача. Між тим, оскільки позивач не прийняла цю пропозицію, та не з'явилася на роботі, 23.05.2014 р. було видано оспорюваний наказ про звільнення за прогул. Також свідок вказала, що оскільки позивач на зв'язок самостійно не виходила, то копію наказу про звільнення разом з трудовою книжкою було направлено позивачеві поштою (цінним листом з описом вкладення). При цьому, перше відправлення повернулося адресату, а повторне було отримано позивачем.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, їх представників, покази свідка, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом установлено, що 17.02.2014 року між ОСОБА_3 (працівник) та ТОВ «Аудиторська фірма «Аксьонова та партнери» (підприємство) в особі генерального директора ОСОБА_4 було укладено трудовий договір, відповідно до умов якого працівника було прийнято на посаду перекладача підприємства з випробувальним терміном на три місяці, про що видано наказ №07-к від 17.02.2014 р.

Під час прийняття ОСОБА_3 на роботу, під розписку працівника було ознайомлено зі структурною організацією підприємства, посадовою інструкцією, внутрішніми стандартами професійної етики, після чого працівник була допущена до роботи.

У зв'язку з встановленням факту відсутності ОСОБА_3 на робочому місці починаючи з 14-00 год. 25.02.2014 р., розпорядженням генерального директора підприємства ОСОБА_4 від 25.02.2014 р. було призначено організацію з'ясування причин відсутності працівника на роботі.

Крім того, наказом генерального директора підприємства ОСОБА_4 від 26.02.2014 р. №4-3 призупинено нарахування заробітної плати перекладачеві ОСОБА_3 до з'ясування причин відсутності на робочому місці.

Матеріали справи містять копії актів про відсутність ОСОБА_3 на робочому місці за період з 26.02.2014 р. по 23.05.2014 р., а також доповідних записок про неможливість встановити причину відсутності працівника, складених начальником відділу загального аудиту Григорян Т.І. на виконання розпорядження керівника підприємства щодо покладення на неї обов'язку організувати актування відсутності позивача на роботі.

В ході розгляду Червонозаводським районним судом м.Харкова цивільної справи №646/2755/14-ц з'ясовано відсутність намірів у ОСОБА_3 продовжувати працювати в ТОВ «Аудиторська фірма «Аксьонова та партнери», та в день розгляду справи в суді першої інстанції - 13.05.2014 р. генеральним директором підприємства ОСОБА_4 в приміщенні суду було складено акт про відмову ОСОБА_3 надати письмові пояснення з приводу відсутності на роботі починаючи з 25.02.2014 р.

23.05.2014 р. комісією ТОВ «Аудиторська фірма «Аксьонова та партнери», утвореною на виконання розпорядження генерального директора підприємства, підтверджено проведення комплексу заходів для з'ясування причин нез'явлення ОСОБА_3 на робочому місці протягом 25.02.2014 р. (починаючи з 14:00 год.) по 23.05.2014 р., тане встановлено поважних причин для відсутності на роботі.

Наказом №16-к від 23.05.2014 р. визнано для ОСОБА_3 всі робочі дні протягом 25.02.2014 р. (починаючи з 14:00 год.) по 23.05.2014 р. днями прогулів без поважних причин та звільнено ОСОБА_3 з 25.02.2014 р. на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України.

Так, відповідно до п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу працівника без поважних причин.

Рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 13.05.2014 р. в цивільній справі №646/2755/14-ц, яке залишено в силі ухвалою апеляційного суду Харківської області від 23.06.2014 р., відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення на її користь з ТОВ «Аудиторська фірма «Аксьонова та партнери» заробітної плати, та підтверджено неявку позивача на роботі починаючи з 14:00 год. 25.02.2014 р.

Доводи позивача про наявність підстав для звільнення з роботи на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України з підстав порушення роботодавцем законодавства про працю, спростовуються встановленими в межах цивільної справи №646/2755/14-ц обставинами щодо відсутності з боку ТОВ «Аудиторська фірма «Аксьонова та партнери» порушення прав ОСОБА_3 на одержання нарахованої заробітної плати.

При цьому, судом установлено, що заява ОСОБА_3 від 02.06.2014 р. про звільнення на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України надійшла поштою відповідачу вже після прийняття наказу №16-к від 23.05.2014 р., та направлення працівникові повідомлення про звільнення.

Обставини прогулу позивачем робочих днів протягом 25.02.2014 р. (починаючи з 14:00 год.) по 23.05.2014 р. на час дії трудового договору з ТОВ «Аудиторська фірма «Аксьонова та партнери» позивачем не спростовано.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини щодо порушення роботодавцем трудових прав працівника, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки не ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах, тому суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Перевіряючи доводи сторони відповідача про стягнення з позивача понесених судових витрат у зв'язку з отриманням правової допомоги від адвоката, суд дійшов висновку, що такі вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

За змістом ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розмірі задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Частиною 1 статті 79 цього Кодексу визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи.

З метою захисту ділової репутації підприємства, та на підставі ст.ст.12, 56 ЦПК України стороною відповідача було подано письмову заяву про допуск адвоката Пучина М.Ф. для надання правової допомоги. Суд заяву задовольнив.

Витрати відповідача на правову допомогу в розмірі 3600,00 грн. згідно відповідного договору з адвокатом, підтверджено копією платіжного доручення №362 від 18.08.2014 р.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 1948,80 грн. із врахуванням 4-х годин роботи адвоката в межах граничного розміру належної компенсації витрат, встановленої Законом України «Про граничний розмір компенсації на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

На підставі викладеного та відповідно до вимог ст.ст. 40 КЗпП України, ст.ст. 8, 10, 11, 57, 59, 79, 88, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Аксьонова та партнери» про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення та внесення змін у запис про звільнення в трудовій книжці - відмовити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер -НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Аксьонова та партнери» (код ЄДРПОУ - 32736203) витрати на правову допомогу в розмірі 1948,80 грн. (одну тисячу дев'ятсот сорок вісім гривень 80 коп.).

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя