Постанова

від 23.09.2014 по справі 809/2439/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2014 р. Справа № 809/2439/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Біньковської Н.В.

при секретарі судового засідання Хоми О.В.

за участю:

представника позивача - Урядка Р.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Мізунь" про стягнення податкового боргу в сумі 54411,30 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Долинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернулася до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Мізунь" про стягнення податкового боргу в сумі 54411,30 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості перед бюджетом по сплаті орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в сумі 54411,30 грн., яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання за період з січня 2014 року по травень 2014 року згідно поданої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 07.02.2014 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, позов просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився без поважних причин та без повідомлення ним про причини неприбуття, хоча згідно частини 4 статті 33, частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.08.2003 року ТОВ "Санаторій Мізунь" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (а.с.7-9), перебуває на обліку в Долинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області як платник податків та є платником орендної плати за землю.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 9.1.10. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів.

За приписами підпункту 14.1.147. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно пункту 15.1. статті 15 та статті 269 Податкового кодексу України відповідач являється платником плати за землю та у відповідності до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно статті 287.1. Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Статтею 285 даного Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

07.02.2014 року ТОВ "Санаторій Мізунь" подано до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 (а.с.12-13). У вказаній податковій декларації відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за базовий податковий (звітний) період, а саме за земельну ділянку площею 0,3 га в загальному розмірі 9858,60 грн. з щомісячним платежем в сумі 821,55 грн., за земельну ділянку площею 0,9014 га в загальному розмірі 22791,00 грн. з щомісячним платежем в сумі 1899,25 грн. та за земельну ділянку площею 3,8735 га в загальному розмірі 97937,57 грн. з щомісячним платежем в сумі 8161,46 грн. Згідно зазначеної податкової декларації за період січень-травень 2014 року відповідач самостійно задекларував 4107,75 грн., 9496,25 грн. та 40807,30 грн. відповідно, а всього разом 54411,30 грн.

За приписами пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно визначене податкове зобов'язання відповідача з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2014 рік зазначене ним в податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності від 07.02.2014 року є узгодженим з дня подання такої декларації.

У відповідності до пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією надсилалася відповідачу податкова вимога форми "Ю" від 09.12.2011 року за № 371, яка 09.12.2011 року отримана відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на корінці вказаної податкової вимоги (а.с.11). На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за період з січня 2014 року по травень 2014 року згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 07.02.2014 року в загальному розмірі 54411,30 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Податковий борг відповідача підтверджується податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 07.02.2014 року (а.с.12-13), податковою вимогою форми "Ю" від 09.12.2011 року за № 371 (а.с.11), довідкою про суми податкового боргу (а.с.10), а також зворотнім боком облікової картки платника, яка міститься в матеріалах справи (а.с.26-28).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в загальній сумі 54411,30 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Мізунь" податкового боргу в сумі 54411,30 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Мізунь" (ідентифікаційний код 32447325) в дохід бюджету податковий борг в сумі 54411 (п'ятдесят чотири тисячі чотириста одинадцять) гривень 30 копійок з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують ТОВ "Санаторій Мізунь" та за рахунок готівки, що йому належить.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Біньковська Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 29.09.2014 року.