Рішення

від 02.10.2014 по справі 906/1004/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "02" жовтня 2014 р. Справа № 906/1004/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Гурківський П.М., дов. від 01.09.14р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Родоніт" (м.Київ)

до Публічного акціонерного товариства "Агропромислова акціонерна корпорація "Оранта" (с.Кропивня Володарськ-Волинського району Житомирської області)

про стягнення 54850,55 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 54850,55 грн., з яких 45100,00 грн. боргу за отриманий товар згідно договору купівлі - продажу № 147-07 від 12.07.13р., 3000,08 грн. пені, 1334,47 грн. 3% річних та 5416,00 грн. інфляційних нарахувань.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце засідання суду повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить копія реєстру поштових відправлень суду (а.с.50,51) та засвідчений судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", який містить інформацію про відправлення об'єктом поштового зв'язку поштового відправлення (а.с.49).

Відповідно до пункту 2.6.15 "Інструкції з діловодства в господарських судах України", затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.13р. № 28, на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Відповідно до пп.3.9.1 та 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК...

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду... У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відповідач у справі був належним чином повідомлений судом про час та місце судового розгляду справи.

У зв'язку з цим, господарський суд відповідно до ст.75 ГПК України розглянув справу та прийняв рішення на підставі наявних у ній документів.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Приватним підприємством "Родоніт" (продавцем/позивачем) та Публічним акціонерним товариством "Агропромислова акціонерна корпорація "Оранта" (покупцем/відповідачем) договору купівлі-продажу №147-07 від 12.07.13р. (а.с.31,32), відповідач отримав від позивача у липні 2013 року товар - мінеральні добрива, стимулятори зростання на суму 45100,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 992 від 12.07.13р. (а.с.33) та довіреністю №72 від 12.07.13р. (а.с.38,39).

Згідно пп.1.1 договору, продавець зобов'язався передати у власність покупця мінеральні добрива, стимулятори зростання (далі - товар), а покупець зобов'язався сплатити і прийняти на умовах даного договору.

Відповідно до пп.3.1 договору, оплата товару, що поставляється за даним договором, здійснюється шляхом прямого переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно виставленого рахунку.

Згідно пп.3.2 договору, ціна (вартість) договору складає 45100,00 грн., у т.ч. ПДВ 7516,67 грн.

Відповідно до пп.3.3 договору, оплата товару здійснюється згідно виставленого рахунку, але не пізніше 20.07.13р. включно.

Згідно даних позивача, відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару не виконав.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день прийняття рішення у справі становить 45100,00 грн., що підтверджується довідками позивача: від 19.09.14р. та від 01.10.14р. (а.с.34,46), підписаним позивачем актом звірки взаєморозрахунків станом на 16.09.14р. (а.с.41) та іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (штраф, пеня).

Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Відповідно до пп.5.2 договору, за порушення покупцем строків оплати, передбачених даним договором, він несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання грошових зобов'язань.

Згідно розрахунків позивача розміри пені, 3% річних та інфляційних нарахувань становлять, відповідно, 3000,08 грн., 1334,47 грн. та 5416,00 грн. (а.с.6).

Розрахунки пені та 3% річних обгрунтовані, відповідають чинному законодавству та укладеному договору.

Позивачем невірно здійснено нарахування інфляційних нарахувань, у зв'язку з чим судом здійснено відповідний перерахунок і визначено правильну суму інфляційних нарахувань, що становить 5365,48 грн.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач позов не оспорив, своїм правом на участь в судовому розгляді справи не скористався, доказів сплати боргу не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають частковому задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 45100,00 грн. боргу за отриманий товар згідно договору купівлі - продажу № 147-07 від 12.07.13р., 3000,08 грн. пені, 1334,47 грн. 3% річних та 5365,48 грн. інфляційних нарахувань.

В решті позову суд відмовляє у зв'язку з безпідставністю заявлених вимог.

Сплата судового збору покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Агропромислова акціонерна корпорація "Оранта", 12111, с.Кропивня Володарськ-Волинського району Житомирської області, ідентифікаційний код 03743115:

- на користь Приватного підприємства "Родоніт", 02099, м.Київ, вул.Ялтинська 5-б, ідентифікаційний код 21667731 - 45100,00 грн. боргу за отриманий товар згідно договору купівлі - продажу № 147-07 від 12.07.13р., 3000,08 грн. пені, 1334,47 грн. 3% річних, 5365,48 грн. інфляційних нарахувань та 1825,32 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 02.10.14

Суддя Гансецький В.П.

Друк: 2 прим.:

1 - у справу,

2 - відповідачу (рек. з повід. про вруч.).