Рішення

від 29.09.2014 по справі 910/11782/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11782/14 29.09.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапитал» доДержавного підприємства "Національна енергетична компанія «Укренерго" простягнення 3363,20 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача не з'явилися; від відповідачаЛевченко Д.Ю., довіреність №86 від 08.07.2014.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергокапитал» звернулось до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Національна енергетична компанія «Укренерго" про стягнення пені за договором підряду № 05-4/1176-12 від 28.12.2012 у розмірі 11914, 36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив господарські зобов'язання в частині строків розрахунків за договором підряду № 05-4/1176-12 від 28.12.2012, що призвело до нарахування пені.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.06.2014 порушено провадження у справі №910/11782/14 та призначено справу до розгляду.

21.07.2014 відповідач через відділ діловодства суду подав відзив на позов, в якому вказав, що в частині стягнення пені за актом від 25.02.2013 позивачем пропущено строк позовної давності, у зв'язку з чим просить застосувати правові наслідки спливу строку позовної давності в зазначеній частині, а в частині стягнення пені за актом від 09.04.2013 надав контррозрахунок, в якому зазначив, що сума пені, яка підлягає до стягнення складає 3363, 20 грн.

В судовому засіданні 21.07.2014 у відповідності до вимог ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 11.08.2014.

11.08.2014 позивач через відділ діловодства суду подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, зокрема зменшив розмір пені за прострочення виконання зобов'язань до 3363,20 грн.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 11.08.2014 справу №910/11782/14 передано на розгляд судді Босому В.П., у зв'язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.08.2014, на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України, справу №910/11782/14 прийнято до провадження суддею Босий В.П. та призначено до розгляду.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 29.09.2014 справу №910/11782/14 передано для розгляду судді Васильченко Т.В., в зв'язку з виходом судді з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.09.2014, на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України, справу № 910/11782/14 прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. та призначено до розгляду.

Розглянувши в судовому засіданні заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд прийшов до висновку про її задоволення з огляду на наступне.

Частина 4 ст. 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до абз. 1 п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог до розгляду.

Отже, оскільки зменшення позовних вимог, викладене позивачем у його письмовій заяві, прийняте господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є: 3363,20 грн.

Відповідач в судовому засіданні 29.09.2014 не заперечував проти задоволення позовних вимог з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Позивач своїх представників в судове засідання 29.09.2014 не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 29.09.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, який приймав участь під час розгляду справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

28.12.2012 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія «Укренерго" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергокапитал» (підрядник) укладено договір підряду № 05-4/1176-12, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується на власний ризик, власними силами, засобами, матеріальними ресурсами за завданням замовника виконати відповідно до умов цього договору роботи з розбирання та порізки (демонтаж) трансформаторів замовника: силового трансформатора 3Т ТДТНГ-31500/100 кв. (інв. № 2039) та автотрансформатора 2АТ (інв. № 10009) з метою отримання брухту чорних та кольорових металів, а замовник зобов'язується прийняти належним чином виконану роботу та здійснити оплату (п. 1.1 договору).

Вартість виконання робіт відповідно до калькуляції, що є додатком №1 до цього договору становить 300 000, 00 грн. (п.2.1 договору).

Згідно п. 3.9 договору передача виконаної роботи підрядником і приймання її замовником оформлюється шляхом підписання обома сторонами акту про приймання-передачу виконаної роботи (складається відповідно до вимог чинного законодавства України щодо складання первинних документів та не менше, ніж в двох примірниках), яким повинні підтверджуватися обсяги, якість, вартість роботи.

Розрахунки ж згідно п.2.2 договору здійснюються після прийняття замовником роботи на підставі підписаного (их) сторонами акту (ів) про приймання-передачу виконаних робіт протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дати підписання сторонами такого (их) акту (ів).

Договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє по 31.12.2013, а в частині розрахунків до повного їх виконання. Закінчення строку дії цього договору не звільняє підрядника від виконання своїх зобов'язань, передбачених цим договором, за винятком випадків, коли замовник відмовиться від прийняття виконання, яке втратило для нього інтерес внаслідок прострочення підрядника (п. 5.1 договору).

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, а відповідно до ст. 837 Цивільного Кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частина 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

На виконання умов даного договору, позивач виконав роботи з демонтажу трансформаторів відповідача загальною вартістю 300000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт, які підписані уповноваженими особами сторін без заперечень , а саме: № 1 від 25.02.2013 на суму 200400,00 грн. та № 2 від 09.04.2013 на суму 99600,00 грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо виконання робіт визначених договором.

Як зазначалося вище, оплата за роботу, прийняту замовником на підставі підписаних сторонами актів про приймання-передачу виконаних робіт, повинна була бути здійснена протягом 30 банківських днів з дати підписання сторонами таких актів.

Отже, з огляду на визначені сторонами строки оплати, відповідач зобов'язаний був сплатити за виконані в лютому 2013 року роботи - 08.04.2013, а за виконані роботи в квітні 2013 року - 27.05.2013.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п.2 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Дотримання строку виконання є одним з критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання (ст.ст. 610, 612 ЦК України).

Відповідач же порушив строки оплати за виконані роботи, а саме оплату здійснив 21.05.2013 в розмірі 50 000,00 грн., 22.05.2013 в розмірі 52 000,00 грн., 29.05.2013 в розмірі 98 000,00 грн. та 11.03.2014 на суму 99 600, 00 грн. сторонами здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджується наявною в матеріалах справи заявою № 01/01-6/2424.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Пунктом 4.1 договору підряду сторони встановили, що за порушення строків оплати (за винятком випадків відстрочення платежу відповідно до умов пункту 2.4 договору) замовник зобов'язується сплатити підряднику пеню в розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування пені, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відтак, оскільки відповідач несвоєчасно розрахувався за виконані роботи, позивач нарахував за період з 30.05.2013 по 11.03.2014 та заявив до стягнення, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, пеню за актом №2 від 09.04.2013 у розмірі 3363,20 грн.

Враховуючи, що факт порушення відповідачем строків оплати виконаної роботи підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, а також зважаючи на відсутність належних доказів узгодження сторонами зміни строку оплати, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені за порушення виконання грошового зобов'язання за актом №2 від 09.04.2013.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимога про стягнення 3363, 20 грн. пені підлягає задоволенню.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у відповідача обов'язку оплатити заявлені до стягнення кошти..

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Національна енергетична компанія «Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапитал» (07800, Київська область, смт. Бородянка, вул. Індустріальна, буд. 3, офіс 3; ідентифікаційний код 37256969) 3363 (три тисячі триста шістдесят три) грн. 20 коп. - пені та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.09.2014.

Суддя Т.В. Васильченко