Рішення

від 01.10.2014 по справі 910/16436/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16436/14 01.10.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СЕК»

до Публічного акціонерного товариства «БГ БАНК»

про зобов'язання вчинити дії 45 367,00 грн.

суддя Пукшин Л.Г .

Представники сторін:

від позивача Колісніченко А.А. - керівник;

Мельник Г.В.- представник за довіреністю від 09.09.14

від відповідача Завойко Д.І. - представник за довіреністю № 126 від 12.08.14

В судовому засіданні 01.10.14 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СЕК» до Публічного акціонерного товариства «БАНК ПЕРШИЙ» про зобов'язання вчинити дії на суму 45 367,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 19.05.2008 між сторонами було укладено договір банківського рахунку № 2396, відповідно до якого Банк відкрив Клієнту поточний рахунок для здійснення розрахунково-касових операцій. За доводами позивача, відповідач порушив умови договору, не виконав належним чином передбачені зобов'язання, в результаті чого позивач звернувся до суду з вимогою зобов'язати Публічне акціонерне товариство «БАНК ПЕРШИЙ» виконати платіжне доручення № 309 від 10 липня 2014 р. на суму 45 367,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.08.2014 порушено провадження у справі № 910/16436/14 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 24.09.2014.

24.09.2014 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшло клопотання відповідача, у якому останній просить змінити найменування Публічного акціонерного товариства «БАНК ПЕРШИЙ» на Публічне акціонерне товариство «БГ Банк» у зв'язку з прийняттям Загальними зборами акціонерів відповідача рішення про зміну найменування від 29.07.2014.

У судове засідання, призначене на 24.09.2014, з'явився представник позивача. Вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі позивач виконав, надав документи, що були долучені до матеріалів справи.

Дослідивши клопотання відповідача, заслухавши пояснення представника позивача, суд вирішив відкласти розгляд клопотання про заміну найменування до наступного судового засіданні та витребувати у відповідача на підтвердження статусу юридичної особи і повного найменування оригінал і належним чином засвідчену копію статуту (положення) Публічного акціонерного товариства «БГ Банк».

Ухвалою суду від 24.09.2014 відкладено розгляд справи на 01.10.2014.

У судове засідання 01.10.2014 з'явилися представники сторін.

Представник Відповідача на виконання вимог ухвали суду заявив клопотання про долучення до матеріалів справи належним чином завірену копію статуту Публічного акціонерного товариства «БГ БАНК», зазначивши про зміну назви відповідача.

Представник позивача просив суд задовольнити клопотання про зміну назви відповідача, поданого в попередньому судовому засідання.

Дослідивши надані суду докази та заслухавши пояснення представників сторін суд встановив, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки згідно з п. 1.4. статуту ПАТ «БГ БАНК» Публічне акціонерне товариство «БГ Банк» є правонаступником усіх прав та зобов'язань Публічного акціонерного товариства «БАНК ПЕРШИЙ».

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача зазначив на роз суд суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

19 травня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СЕК» (надалі - позивач, Клієнт) та Публічним акціонерним товариством «БАНК ПЕРШИЙ», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «БГ Банк» (надалі - відповідач, Банк) було укладено договір № 2396 банківського рахунку, на підставі якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок в національній валюті України (гривнях) № 2600230161414 (далі - рахунок), на який зобов'язується приймати та зараховувати грошові кошти, що надходять Клієнту, для зберігання і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов цього договору та вимог законодавства.

Відповідно до п. 2.2. Банк виконує операції по рахунку лише за дорученням Клієнта або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів, у безготівковій та готівковій формах, в порядку, строки та на умовах, передбачених законодавством України та цим Договором.

Згідно з приписами пунктів 3.1.2. - 3.1.4. Банк взяв на себе зобов'язання забезпечувати своєчасне зарахування коштів на рахунок Клієнта в день їх надходження, забезпечувати збереження ввірених йому Клієнтом грошових коштів, які знаходяться на рахунку, проводити касове обслуговування Клієнта. Здійснювати прийом та видачу готівки у відповідності з законодавством України, зокрема, нормативно-правовими актами Національного банку України.

За доводами позивача, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства України, не здійснено виконання платіжного доручення №309 від 10.07.2014 р. на суму 45 367,00 грн із призначенням платежу «проведення коштів між власними рахунками».

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Аналогічні положення закріплено і в ст.173 ГК України, де господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом , в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій , а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 1067 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами. У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунка клієнт має право на захист відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що позивачем на підставі укладеного договору надано відповідачу для виконання платіжне доручення №309 від 10.07.2014 р. на суму 45 367,00 грн із призначенням платежу «проведення коштів між власними рахунками».

Проте відповідачем вказане доручення виконане не було, в тому числі і на час вирішення спору по суті.

Згідно з частиною третьою статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 1074 Цивільного кодексу України, встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Приписами пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

Частинами першою, другою та сьомою статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Пунктом 1.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (далі - Інструкція), встановлено, що банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання/стягнення коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний: узяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: "Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку"; ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності.

Відповідно до частино першої пункту 2.19 Інструкції розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідачем не надано доказів на виконання платіжного доручення позивача у строк визначений договором та чинним законодавством України, про причини невиконання умов Договору не повідомив, як і не надано жодного доказу в порядку ст.ст. 33, 34 ГПК України щодо спростування обставин повідомлених позивачем, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язанні з розглядом справи, зокрема, сплати судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України ).

Керуючись ст. ст. 33 , 34 , 44 , 49 , 75 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України , Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариства «БГ БАНК» (04112, м. Київ, вул.. Дегтярівська, буд. 28, ідентифікаційний код 20717958) виконати платіжне доручення Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СЕК» (02068, м. Київ, пр.-т Григоренка, буд. 11-А, к. 175, ідентифікаційний код 35871221) за № 309 від 10 липня 2014 року на суму 45 367 (сорок п'ять триста шістдесят сім) грн 00 коп.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «БГ БАНК» (04112, м. Київ, вул.. Дегтярівська, буд. 28, ідентифікаційний код 20717958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СЕК» (02068, м. Київ, пр.-т Григоренка, буд. 11-А, к. 175, ідентифікаційний код 35871221) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.10.2014 р.

Суддя Пукшин Л.Г.