Рішення

від 29.09.2014 по справі 914/2636/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2014 р. Справа № 914/2636/14

За позовом : Прокурора Галицького району м.Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб Місто», м. Львів,

про стягнення заборгованості у сумі 33' 772,17 грн.

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Гелеш Г.

Від прокуратури: Леонтьєва Н.Т.,

Представники:

від позивача: Коцелко Ю.,

від відповідача: Федоришин А.П.

На розгляд господарського суду Львівської області Прокурором Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб Місто» про стягнення заборгованості у сумі 33' 772,17 грн.

Ухвалою суду від 23.07.2014 р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 12.08.2014 р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду. У судовому засіданні 09.09.2014р. оголошувалася перерва. Ухвалою суду від 18.09.2014 р. строк розгляду справи продовжувався на 15 днів.

У судовому засіданні 29.09.2014р. прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях, просить позовні вимоги задоволити та стягнути з відповідача відшкодування вартості теплового навантаження за надані послуги з теплопостачання в гарячій воді станом на 01.06.2014 р. в розмірі 31' 772,17 грн. Крім того, відповідачу нараховано 1' 849,15 грн. - інфляційних втрат та 267,18 грн. - 3% річних.

У судовому засіданні 29.09.2014р. відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві. Зокрема, зазначив, що прокурором не доведено підставність заявлення позову в інтересах ЛМКП «Львівтеплоенерго». На цій підставі просить залишити позовну заяву без розгляду. Крім того, повідомив, що ТзОВ «Клуб Місто» припинено постачання теплової енергії, що підтверджується Актом про відключення від системи тепло споживання від 17.04.2013 р. Додатково стверджує, що сума плати за теплове навантаження, яка заявлена до стягнення, не передбачена умовами договору, тому відсутні підстави для її стягнення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

01.04.2011 р. між Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» (теплопостачальна організація) та ТзОВ «Клуб «Місто» (споживач) укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до п.1 якого теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Відповідно до п.2.1 договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення і вентиляцію - в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року відповідно до графіка, затвердженого відповідними органами влади.

У п.6.3 договору сторони погодили, що споживач до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує теплопостачальній організації вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження.

17.04.2013 р. сторони даного договору підписали Акт про відключення системи тепло споживання ТзОВ «Клуб «Місто», у якому як підстава відключення зазначено: «закінчення опалювального сезону» .

Рішенням Львівської міської ради від 13.09.2013 р. №726, від17.01.2014 р. №08, від 07.04.2014 р. №248 «Про виконання постанов національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, щодо встановлення тарифів на теплову енергію» встановлено двоставковий тариф на теплопостачання, що включає в себе плату за фактично спожиту одиницю теплової енергії та місячну плату за одиницю теплового навантаження. Перша складова тарифу оплачується лише в опалювальний період, друга - протягом цілого року.

01.08.2014 р. ТзОВ «Клуб «Місто» звернулося до ЛМКП «Львівтеплоенерго» з листом, у якому повідомило про небажання пролонговувати договір №4918/Ф від 01.04.2011 р.

Листом №25/1-724 від 01.09.2014 р. ЛМКП «Львівтеплоенерго» повідомило товариство про розірвання договору№4918/Ф від 01.04.2011 р. з 01.08.2014 р.

Докази погашення заявленої до стягнення відшкодування вартості теплового навантаження відповідачем в матеріалах справи відсутні.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно з ч.1 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави (ч.3 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»).

Формами представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб (ч.2 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі № 1-1/99 з урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

На спростування поданого відповідачем заперечення щодо підставності подання позову в інтересах комунального підприємства прокурором подано додаткові пояснення, в яких зазначено, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» створене Львівською міською радою та підпорядковане управлінню інженерного господарства Львівської міської ради, яке є представником власника - територіальної громади м. Львова і є органом, до сфери управління якого входить підприємство. Невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором завдає істотної шкоди інтересам держави, а саме органу місцевого самоврядування - Львівській міській раді. Тому суд вважає, що прокурором доведено підставність звернення з відповідним позовом та відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу надання послуг з теплопостачання в гарячій воді на підставі договору про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як убачається з матеріалів справи, договір про постачання теплової енергії діяв до 01.08.2014 р. і споживача від'єднано від системи теплопостачання тільки 26.08.2014 р.

Згідно ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач не виконав належним чином своїх обов'язків споживача щодо оплати вартості приєднаного теплового навантаження, сплата якого передбачена договором, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості на суму 31' 655,84 грн. є підставними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум на підставі ст.625 ЦК України суд встановив, щодо до стягнення з відповідача підлягає 1' 849,15 грн. - інфляційних втрат та 267,18 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч.2 ст.4-3 та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

У силу вимог ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

На підставі викладеного та керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509,625Цивільного кодексу України та ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб Місто» ( 79060, м. Львів, вул. Наукова, 7, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37584221 ) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» ( 79040, Львівська обл., м. Львів, вул. Данила Апостола, буд. 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05506460 ) 31' 665,84 грн. - відшкодування вартості теплового навантаження, 1' 849,15 грн. - інфляційних втрат , 267,18 грн. - 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб Місто» ( 79060, м. Львів, вул. Наукова, 7, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37584221 ) в дохід Державного бюджету України 1' 827,00 грн. - сплаченого судового збору.

4 . Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

У судовому засіданні 29.09.2014р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний

текст складений та підписаний 02.10.2014 р.

Суддя Яворський Б.І.