Рішення

від 16.09.2014 по справі 910/14463/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14463/14 16.09.14 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Лідер-Н"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонбуд-Інвест"

про стягнення 15 689,88 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Лідер-Н" до товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонбуд-Інвест" про стягнення 15 689,88 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19.09.2013 року між ним та товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонбуд-Інвест" укладено договір підряду №19-09/13.

Позивач свої зобов'язання, за етап «штукатурка стін, гіпсовою штукатуркою машинного нанесення на об'єкті м. Київ вул. Леніна, 47-59 мкр. Бортничі у Дарницькому районі м. Києва» виконав повністю. Вартість робіт становить 65 689,88 грн.

Проте, відповідач свої зобов'язання по оплаті виконав частково в розмірі 50 000,00 грн.

У зв'язку з чим позивач звернувся в суд та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 15 689,88 грн., пеню в сумі 705,39 грн., 3% річних в розмірі 235,90 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.07.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 08.09.2014 року.

В судове засідання 08.09.2014 року представники сторін не з'явилися, вимоги ухвали від 17.07.2014 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 01030 29983759, 01030 29983597 відповідно.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.09.2014 року розгляд справи відкладено на 16.09.2014 року.

В судове засідання 16.09.2014 року представники сторін не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, проте позивач 16.09.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав заяву про розгляду справи без участі представника позивача та документи на виконання вимог ухвали суду від 17.07.2014 року.

Як вбачається з повернутого конверта №01030 29983597 з направленням ухвали про порушення провадження у справі, він повернувся в суд у зв'язку з закінчення строку зберігання.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04053, м. Київ, вулиця Воровського, будинок 12-А, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 16.07.2014 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

19.09.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Лідер-Н" (підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Регіонбуд-Інвест" (замовник) укладено договір підряду №19/09-13.

Відповідно до ч.1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.2 статті 837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Пунктом 1.1 договору підряду передбачено, що підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик, власними або залученими силами виконати штукатурні роботи (надалі - «роботи») на об'єкті: «по вул. Леніна, 47-59 мкр. Бортничі у Дарницькому районі м. Києва» (надалі - «Об'єкт»), в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п.2.2 договору підряду, договірна ціна за цим договором є твердою і відповідно додатків №1 складає 2660000,00 грн. (два мільйони шістсот двадцять шість тисяч гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ 20% - 443333,33 грн. (чотириста сорок три тисяч тридцять три гривні тридцять три копійки).

Згідно з п.3.1 договору підряду, підрядник зобов'язаний розпочати виконання робіт протягом 2 (двох) календарних днів з дня отримання першого авансу згідно п. 7.2 цього договору.

Перший аванс згідно додатку №1 в розмірі 250000 грн. (двісті п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок) включаючи ПДВ із цільовим призначенням на придбання матеріалів сплачується замовником протягом 5 (п'яти) робочих днів після підписання цього договору (п.7.2 договору підряду).

Відповідно до п.8.1.1 договору підряду, здача-приймання виконаних робіт оформлюються щомісячними актами виконаних робіт, які у двох примірниках; складає і підписує підрядник та надає замовнику до 25 (двадцять п'ятого) числа кожного звітного місяця.

Позивач свої зобов'язання, за етап «штукатурка стін, гіпсовою штукатуркою машинного нанесення на об'єкті м. Київ вул. Леніна, 47-59 мкр. Бортничі у Дарницькому районі м. Києва» виконав на загальну суму 65 689,88 грн., що підтверджується підписаними та скріпленим печатками сторін актом №1 від 14.10.2013 року.

Відповідно до п. 7.3 договору підряду, оплата виконаних робіт здійснюється замовником проміжними платежами (з урахуванням сплачених авансів згідно їх цільового призначення) на підставі актів виконаних робіт.

Строк оплати становить наступні 5 (п'ять) робочих днів з дати підписання сторонами акту виконаних робіт (п.7.4 договору підряду).

Листом №17-10-13 від 17.10.2013 року позивач повідомив ТОВ «РегіонБуд-Інвест» про те, що у зв'язку з припиненням фінансуванням на об'єкті вул. Леніна, 47-59 мкр. Бортничі у Дарницькому районі м. Києва, він тимчасово припиняє свою роботу на об'єкті та вивозить свої штукатурні станції до відновлення фінансування.

31.01.2014 року позивачем направлено на адресу відповідача претензію в якій зазначено, що товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Лідер-Н" виконано роботи на суму, проте відповідачем оплачено кошти в розмірі 50 000,00 грн. У зв'язку з чим запропоновано в термін до 05.02.2014 року перерахувати суму заборгованості в розмірі 15 689,88 грн.

Згідно з ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в сумі 15 689,88 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 705,39 грн. та три відсотки річних в розмірі 235,99 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Положеннями п. 3.5 договору встановлено, що за несвоєчасну оплату виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від-суки несвоєчасну сплачених коштів, за весь час прострочення.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за договором, суд погоджується з розрахунком пені в розмірі 705,39 грн. (за період з 22.10.2013 року по 06.06.2014 року) та трьох відсотків річних в розмірі 235,99 грн. (за період з 22.10.2013 року по 22.04.2014 року) наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу ТОВ «Адвокатське Бюро «МЕХ і ПАРТНЕРИ» в розмірі 3 000,00 грн.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч.3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Пунктом 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони , або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013.

Відповідно до ч. 1 статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Як вбачається з матеріалів справи позовна заява від імені позивача підписана - представником позивача ТОВ «Адвокатське Бюро «МЕХ і ПАРТНЕРИ» ОСОБА_1

З наданого посвідчення серія КС №00020 від 04.10.2013 року вбачається, що ОСОБА_1 є помічником адвоката ОСОБА_2

Відповідно до ч.2 статті 16 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" помічник адвоката виконує доручення адвоката у справах, що знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень (прав та обов'язків) адвоката.

Так, у статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначені професійні права адвоката до яких, зокрема, належать: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді .

З наданого договору №АО/1 про надання юридичних послуг вбачається , що він укладений між товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Лідер-Н" та товариством з обмеженою відповідальністю «Адвокатське Бюро «МЕХ і ПАРТНЕРИ» (юридична фірма) ще 01.10.2013 року.

А також, умовами договору про надання юридичної допомоги від 01.10.2013 року обов'язками юридичної фірми є крім представництва у встановленому порядку інтересів замовника в суді, а також в інших органах при розгляді правових питань, перевіряти відповідність вимогам законодавства внутрішнім документам замовника, візувати їх, надавати правову допомогу замовника з підготовки та правильного оформлення зазначених документів, брати участь у підготовці різного роду договорів, інформувати замовника про нове законодавство та багато іншого.

Тобто, даний договір укладений не для надання правової допомоги та представництва інтересів позивача саме по конкретній судовій справі.

Крім того, п.4.1 договору про надання юридичної допомоги від 01.10.2013 року передбачено, що за роботу, виконану юридичною фірмою, замовник щомісячно перераховує 3 000,00 грн.

В матеріалах справи відсутній акт надання послуг, який би підтверджував, що сума в розмірі 3 000,00 грн. сплачена на виконання адвокатських послуг по даній судовій справі (її підготовці та ведення в суді), а не сума сплачена як регулярний платіж по договору за надання низки інших видів робіт.

Крім того, в судові засідання представники позивача не з'являлися.

Таким чином, враховуючи те, що законодавством передбачено покладення на сторону у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката, а не будь-яким представником (помічником адвоката), а також те, що позивачем не було доведено факту надання послуг за договором №АО/1 про надання юридичних послуг від 01.10.2013 року саме на суму 3 000,00 грн. у процесі розгляду справи №910/14463/14 та беручи до уваги відсутність під час розгляду справи (в судових засідань) представників позивача, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги в частині стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ч.2 ст. 35, ст. 44, ч.3 ст. 48, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонбуд-Інвест" (: 04053, м. Київ, вулиця Воровського, будинок 12-А; ідентифікаційний код: 34431128) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Лідер-Н" (01103, м. Київ, вулиця Кіквідзе, 28, ідентифікаційний код: 34936937) суму основного боргу в розмірі 15 689 (п'ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 88 коп., пеню в розмірі 705 (сімсот п'ять) грн. 39 коп., три проценти річних в розмірі 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 99 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. В частині стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 3 000,00 грн. відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 02.10.2014 року.

Суддя С.М.Мудрий