Постанова

від 30.09.2014 по справі 803/1810/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року Справа № 803/1810/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В. В.,

при секретарі судового засідання Приходай Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області до Державного підприємства "Ковельський державний завод кормових додатків "Ветсанзавод" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області (УПФУ в м. Ковелі та Ковельському р-ні) звернулося з адміністративним позовом до Державного підприємства "Ковельський державний завод кормових додатків "Ветсанзавод" (ДП "Ковельський державний завод кормових додатків "Ветсанзавод") про стягнення з заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з червня по серпень 2014 року в сумі 30 511 грн. 71 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зобов'язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів "б"-"з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 2 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду №21-1 від 19 грудня 2003 року, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Заборгованість відповідача по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з червня по серпень 2014 року складає 30 511 грн. 71 коп. Відповідачем у добровільному порядку не сплачено суму заборгованості, тому позивач просить стягнути з ДП "Ковельський державний завод кормових додатків "Ветсанзавод" заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за вказаний період в сумі 30 511 грн. 71 коп.

Письмових заперечень проти позову відповідач суду не надав.

Представник позивача в судове засідання не прибув, позивач просив розгляд справи здійснювати за його відсутності (а.с. 3).

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 25).

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною першою статті 41 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки позивачем заявлено письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, а справу можливо розглянути на підставі наявних у ній доказів без участі відповідача або його представника, суд дійшов висновку, що дану справу можливо розглянути за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ДП "Ковельський державний завод кормових додатків "Ветсанзавод" 31 жовтня 1991 року зареєстроване як суб'єкт господарювання, взяте на облік в управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі 05 червня 1997 року за № 0318010197/03183 (а.с. 10) та зобов'язане відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

УПФУ в м. Ковелі та Ковельському р-ні проведено та направлено ДП "Ковельський державний завод кормових додатків "Ветсанзавод" розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з червня по серпень 2014 року по пенсіонерах, які перебували в трудових відносинах з відповідачем: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Згідно із розрахунком суми заборгованості ДП "Ковельський державний завод кормових додатків "Ветсанзавод" борг станом на 28 серпня 2014 року за період з червня по серпень 2014 року становить 30 511 грн. 71 коп.

Факт наявності заборгованості відповідача по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій перед Пенсійним фондом в сумі 30 511 грн. 71 коп. підтверджується також карткою особового рахунку ДП "Ковельський державний завод кормових додатків "Ветсанзавод" по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком 2 за період з 01 червня 2014 року по 28 серпня 2014 року (а.с. 9).

Відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (з наступними змінами та доповненнями) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 цього ж Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Як передбачено статтею 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують внески до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Згідно з підпунктами 6.4, 6.8 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду №21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (з наступними змінами та доповненнями), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Таким чином, оскільки за відповідачем як платником страхових внесків рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з червня по серпень 2014 року в сумі 30 511 грн. 71 коп., доказів сплати вказаних коштів відповідачем не надано, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 126, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Ковельський державний завод кормових додатків "Ветсанзавод" (45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Грабовського, будинок 55, ідентифікаційний код юридичної особи 05453516) на користь управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області (45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, будинок 101, ідентифікаційний код 37788984) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з червня по серпень 2014 року включно в розмірі 30 511 грн. 71коп. (тридцять тисяч п'ятсот одинадцять грн. 71 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Дмитрук