Постанова

від 30.09.2014 по справі 803/1788/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 вересня 2014 року    Справа № 803/1788/14 Волинський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Дмитрука В.В., при секретарі судового засідання Приходай Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ-ЕВ" про стягнення податкового  боргу,   ВСТАНОВИВ: Ківерцівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області (Ківерцівська ОДПІ) звернулась з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ-ЕВ" (ТзОВ "АЙ-ЕВ") про стягнення податкового боргу в сумі 13 915 грн. 03 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником податків і зборів, передбачених статтями 9, 10 Податкового кодексу України (ПК України), однак всупереч вимогам статті 36 ПК України підприємство не виконує свого обов'язку щодо своєчасності та повноти сплати податків та зборів в порядку і строки, визначені цим Кодексом, в зв'язку з чим у відповідача станом на 07 липня 2014 року виник податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств в сумі  13 915 грн. 03 коп. Позивачем в установлені законом строки вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги, однак дані заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем. У зв'язку із наведеним, позивач просить стягнути з відповідача кошти в сумі 13 915 грн. 03 коп. для погашення податкового боргу з рахунків у банку, що обслуговують платника податків. Відповідач письмових заперечень проти позову суду не надав. Представником позивача 16 вересня 2014 року подано суду клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 27). Представник відповідача в судове засідання повторно не прибув. Копії ухвал від 10 вересня 2014 року про відкриття провадження в адміністративній справі та призначення її до судового розгляду, повістки про виклик до суду в адміністративній справі надсилались відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою його місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: вул. Ківерцівська, 79, с. Прилуцьке, Ківерцівський р-н, Волинська обл., 45243, проте, поштові відправлення повернулись до суду із довідками відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання", тобто, ухвали та повістки не були вручені відповідачу з незалежних від суду причин, а тому, відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), слід вважати, що вони вручені належним чином. Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Частиною першою статті 41 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Таким чином, оскільки позивачем заявлено письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, а справу можливо розглянути на підставі наявних у ній доказів без участі відповідача або його представника, суд дійшов висновку, що дану справу можливо розглянути за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами. Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав. Судом встановлено, що ТзОВ "АЙ-ЕВ" зареєстроване як суб'єкт господарювання 05 травня 2010 року; адреса місцезнаходження: 45243, Волинська обл., Ківерцівський р-н, с. Прилуцьке, вул. Ківерцівська, 79, ідентифікаційний код 36710147, перебуває на податкову обліку в контролюючих органах з 06 травня 2010 року за № 453, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 18). Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами. Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків визначається календарною датою. Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. При зверненні до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається узгодженим в день набрання законної сили судовим рішенням (пункт 56.18 статті 56 ПК України). Доказів скасування в адміністративному чи судовому порядку вказаних податкових повідомлень-рішень відповідач не надав. Визначені ними суми грошового зобов'язання вважаються узгодженими. Отже, несплачені узгоджені суми грошового зобов'язання відповідача набули статусу податкового боргу. Відповідно до пункту 9.1 статті 9 ПК України податок на прибуток підприємств належать до загальнодержавних податків та зборів. Відповідач є платником податку на прибуток підприємств в силу статті 133 ПК України. Як вбачається із розрахунку боргу по платежах до бюджету, зворотного боку облікової картки платника податків, довідки позивача по податку на прибуток за ТзОВ "АЙ-ЕВ" станом на 07 липня 2014 року рахується податковий борг в сумі 13 915 грн. 03 коп. (а.с. 4-10). Вказаний податковий борг виник через несплату відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 13 715 грн. 03 коп. на підставі рішення № 1 від 24 січня 2014 року про розстрочення податкового боргу, рішення № 1 про скасування розстрочення податкового боргу від 25 березня 2014 року (а.с. 13-14), несплату відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 200 грн., визначеної самостійно в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік від03 березня 2014 року (а.с. 15-16). Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Отже, станом на день розгляду справи доказів сплати податкового боргу відповідачем не надано, а отже заборгованість відповідача становить 13 915 грн. 03 коп. У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України). Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу: відповідачу надіслано податкові вимоги форми "Ю1" № 1/1465 від 22 жовтня 2008 року, форми "Ю" № 117-25 від 31 березня 2014 року (а.с. 12). Вказані заходи не спричинили погашення платником податків податкового боргу, загальна сума якого становить 13 915 грн. 03 коп. В подальшому відповідно до пунктів 95.1 - 95.4 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Згідно із підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Згідно з частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною першою статті 71 цього Кодексу встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.   Відповідач не надав суду доказів про відсутність у нього податкового боргу в сумі 13 915 грн. 03 коп. та не спростував обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази та норми податкового законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття постанови про стягнення з рахунків ТзОВ "АЙ-ЕВ" у банках, обслуговуючих платника податків, в доход місцевого бюджету коштів в сумі 13 915 грн. 03 коп. для погашення податкового боргу. Керуючись частиною четвертою статті 128, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд   ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ-ЕВ" (45243, Волинська область, Ківерцівський район, село Прилуцьке, вулиця Ківерцівська, будинок 79, ідентифікаційний код юридичної особи 36710147) у банках, обслуговуючих платника податків, на користь держави кошти в сумі 13 915 грн. 03 коп. (тринадцять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять грн. 03 коп.) для погашення податкового боргу. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Суддя                                                                                           В.В. Дмитрук