Постанова

від 23.09.2014 по справі 823/2655/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2014 року справа № 823/2655/14

10 год. 00 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

при секретарі - Журавель Т.В.,

за участю представників відповідача - Васьковського І.А. (за договором), Бурлаченко М.М. (за посадою), розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Ватутіна про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ім. Ватутіна 33576 грн. 00 коп. адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця інвалідами у 2013 році та 1893 грн. 63 коп. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіславши до суду клопотання про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечували з підстав, викладених у запереченні на адміністративний позов, пояснивши, що відповідачем було здійснено всі необхідні дії, передбачені чинним законодавством та повідомлено всім державним установам про можливість працевлаштування інвалідів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали адміністративного позову, заслухавши пояснення представників відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідач зареєстрований як юридична особа 27.03.2000 року, ідентифікаційний код 03792154, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до розрахунку суми адміністративного позову, у 2013 році у відповідача повинен був працювати 1 інвалід, проте позивачем встановлено, що в порушення вимог статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» 1 робоче місце інвалідом зайняте не було. Крім того, відповідачем не подано до Фонду звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік.

Середньорічна заробітна плата штатного працівника за звітний період у Катеринопільському районі у 2013 році становила 33576 грн. 00 коп. Так, загальна сума адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для інвалідів становить 33576 грн. 00 коп. У встановлений законодавством термін, до 15 квітня 2014 року, визначену суму адміністративно-господарських санкцій за невиконаний норматив у 2013 році відповідач Черкаському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів не сплатив. У зв'язку з простроченням сплати адміністративно-господарських санкцій з 16 квітня 2014 року відповідачу нараховано пеню, сума якої на день звернення позивача до суду становить 1893 грн. 63 коп.

Відповідно до частини восьмої статті 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 № 875-XII (надалі за текстом - «Закон України № 875-XII»).

Частиною другою статті 18 Закону України № 875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 Закону України № 875-XII встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів в розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

З урахуванням вказаних вимог Закону та середньооблікової чисельності штатних працівників відповідач повинен був працевлаштувати у 2013 році 1 інваліда.

Фактично на підприємстві відповідача у звітному періоді не працював жоден інвалід.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України № 875 обов'язок з безпосереднього працевлаштування інвалідів покладено на органи Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцеві ради, громадські організації інвалідів, а цьому мають передувати певні дії підприємств (об'єднань), установ і організацій зі створення робочих місць для інвалідів та з відповідного інформування зазначених органів з метою працевлаштування інвалідів.

З матеріалів справи вбачається, що протягом 2013 року першого числа кожного місяця адміністрацією СТОВ ім. Ватутіне було направлено звіти до Катеринопільського районного центру зайнятості, в яких вказано про необхідність працевлаштування інвалідів на вищевказане підприємство, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями звітів.

Крім того, до Гончариської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області було направлено повідомлення, що СТОВ ім. Ватутіна потребує для працевлаштування в господарстві інвалідів у кількості 2 осіб, що підтверджується повідомленнями: вих. № 12 від 29.01.2013 року, № 20 від 28.02.2013 року, № 30 від 30.03.2013 року, № 39 від 29.04.2013 року, № 48 від 28.05.2013 року, № 57 від 27.06.2013 року, № 67 від 30.07.2013 року, № 74 від 29.08.2013 року, № 82 від 26.09.2013 року, № 98 від 29.10.2013 року, № 112 від 28.11.2013 року, № 119 від 26.12.2013 року.

Згідно відповідей сільського голови, доданих до матеріалів справи, відповідача повідомлено про те, що інваліди працездатного віку, що проживають у селі Гончариха, повідомлені про наявність можливості працевлаштування шляхом укладення трудового договору з адміністрацією СТОВ ім. Ватутіна, проте, побажань працевлаштуватись від інвалідів не поступало.

На запит відповідача від 06.01.2013 року № 1 про направлення списків інвалідів, які постійно проживають у с. Гончариха, Ромейково Катеринопільського району Черкаської області (територія Гончариської сільської ради), отримано відповідь, що на території сільської ради проживають не працевлаштовані інваліди ІІІ групи: ОСОБА_4 і ОСОБА_5.

СТОВ ім. Ватутіна вищевказаним особам було направлено запрошення на постійну роботу на посаду денного охоронника з посадовим окладом мінімального розміру заробітної плати, проте, як ОСОБА_5 так і ОСОБА_4 від запропонованої роботи відмовились.

04 серпня 2013 року Катеринопільський районний центр зайнятості відповідно до запиту відповідача від 06.08.2013 року направив для працевлаштування на СТОВ ім. Шевченка інваліда ІІІ групи ОСОБА_6 на посаду сторожу. Наказом № 29 від 13.08.2013 року ОСОБА_6 прийнятий на роботу на підставі його заяви та направлення на працевлаштування центром зайнятості.

Відповідно до п. 5 Положення про робоче місце інваліда та про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314, підприємства інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Пунктом 14 зазначеного Положення також передбачено, що підприємства, зокрема, інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Відповідно до частини 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991р. № 803-ХІІ підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством.

З огляду на наведені приписи чинного законодавства про порядок атестації та створення робочих місць інвалідів на підприємстві працевлаштування інвалідів може здійснюватись центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів лише за наявності отриманої від підприємства інформації про проведену у встановленому порядку атестацію необхідної кількості робочих місць інвалідів на цьому підприємстві відповідно до вимог нормативу, а також про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач протягом 2013 року здійснив передбачені чинним законодавством заходи щодо створення умов для працевлаштування інвалідів та заходи щодо інформування вищезазначених органів про наявну можливість на підприємстві для працевлаштування інвалідів.

Суд враховує, що відповідно до законодавства України обов'язок з працевлаштування інвалідів покладено на орган державної влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів, але цьому мають передувати певні дії підприємств, установ і організацій зі створення робочих місць для інвалідів та з відповідного інформування зазначених органів з метою працевлаштування інвалідів.

Приймаючи до уваги, що згідно наявних матеріалів справи відповідач здійснив передбачені законодавством заходи щодо інформування про наявність робочих місць для працевлаштування інвалідів та працевлаштував інваліда ІІІ групи ОСОБА_6 на посаду сторожа згідно наказу від 13.08.2013 року № 29, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Гайдаш

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29 вересня 2014 року