Постанова

від 02.10.2014 по справі 825/2807/14

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2014 року Чернігів Справа № 825/2807/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Смірнової О.Є.,

за участю секретаря Прокіної А.С.,

представника позивача Тихоновського Д.М.,

представника відповідача Біби Т.В.,

представника третьої особи Труби А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Малого приватного підприємства «Глорія» до Корюківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Міндоходів у Чернігівській області, про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

26.08.2014 Мале приватне підприємство «Глорія» (далі - МПП «Глорія») звернулось до суду з адміністративним позовом до Корюківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Корюківської ОДПІ) та остаточно просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 28.05.2014 № 374-25. Свої вимоги мотивує тим, що не дивлячись на розпочату підприємством процедуру адміністративного оскарження, подачу скарги в строк для подання скарги на рішення, якими контролюючий орган самостійно визначає грошові зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства (протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення- рішення (рішення) контролюючого органу), відповідач 28.05.2014 виніс податкову вимогу № 374-25. За таких обставин, представник позивача вважає, що дії податкового органу щодо винесення податкової вимоги є незаконними та передчасними, а тому просить скасувати податкову вимогу від 28.05.2014 № 374-25.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що 28.05.2014 Корюківською ОДПІ було сформовано податкову вимогу № 374-25 МПП «Глорія» на загальну суму податкового боргу 260782,35 грн. У податковій вимозі суми грошових зобов'язань, виникли на підставі податкових повідомлень-рішень від 24.02.2014 № 0000222203, від 24.02.2014 № 0000232203 форма «С» та рішення про застосування фінансових санкцій від 24.02.2014 № 000007/25-10-22/21396373, які в зазначений п. 56.3 ст. 56 Податкового Кодексу України десятиденний термін не були оскаржені позивачем ні в адміністративному порядку, ні в судовому. Дані податкові повідомлення-рішення згідно поштового повідомлення про вручення були отримані безпосередньо директором МПП «Глорія» Нековаль В.М. 25.04.2014. Скаргу підприємство до Головного управління Міндоходів у Чернігівській області подало лише 23.05.2014. Враховуючи пропуск 10-денного терміну для подання скарги Головне управління Міндоходів у Чернігівській області скаргу позивача 06.06.2014 залишило без розгляду та повернуло скаржнику. Рішення про залишення скарги без розгляду згідно поштового відправлення отримано позивачем 07.06.2014. Листом Міністерства доходів і зборів України від 24.06.2014 скарга МПП «Глорія» також була залишена без розгляду. Тому представник відповідача вважає, що оскаржувана податкова вимога винесена на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а вимоги позивача є безпідставними.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, посилаючись на те, що строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному Податковим кодексом України для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Податковим кодексом України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.

МПП «Глорія» (код - 21396373) зареєстровано в якості юридичної особи 30.08.1996, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.08.2014 (а.с. 13-14).

Основним видом діяльності МПП «Глорія» є 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.08.2014 (а.с. 13-14).

Судом встановлено, що Головним управлінням Міндоходів у Чернігівській області проведено фактичну перевірку МПП «Глорія» за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами перевірки складено акт від 07.02.2014 № 0067/25/10/22/21396373 та встановлено порушення: постанови КМУ від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» (із змінами та доповненнями); п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, що затверджено постановою правління НБУ від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320; п. 9 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (а.с. 51-52).

На підставі акта Корюківською ОДПІ винесено:

- податкове повідомлення-рішення від 24.02.2014 № 0000232203 форма «С», яким до МПП «Глорія» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 253742,35 грн. (а.с. 7);

- податкове повідомлення-рішення від 24.02.2014 № 0000222203 форма «С», яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 2040,00 грн. (а.с. 8);

- рішення про застосування фінансових санкцій від 24.02.2014 № 000007/25-10-22/21396373, яким до МПП «Глорія» застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу за реалізацію алкогольних напоїв за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої, у розмірі 5000,00 грн. (а.с. 9).

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій отримано позивачем 25.04.2014, що не заперечується сторонами.

23.05.2014 позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення від 24.02.2014 № 0000232203 форма «С», від 24.02.2014 № 0000222203 форма «С» та рішення про застосування фінансових санкцій від 24.02.2014 № 000007/25-10-22/21396373 до Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (а.с. 10-11).

23.05.2014 підприємство повідомило Корюківську ОДПІ про подачу скарги на податкові повідомлення-рішення Корюківської ОДПІ та рішення про застосування фінансових санкцій (а.с. 34).

Головне управління Міндоходів у Чернігівській області рішенням від 06.06.2014 скаргу МПП «Глорія» залишило без розгляду та повернуло позивачу (а.с. 26-27).

Міністерство доходів і зборів України рішенням від 24.06.2014 скаргу МПП «Глорія» також залишило без розгляду (а.с. 29).

Відповідач 28.05.2014 виніс податкову вимогу № 374-25, згідно якої сума податкового боргу МПП «Глорія» за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 27.05.2014 становить 260782,35 грн. (штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у розмірі 255782,35 грн. та адміністративні штрафи та інші санкції в розмірі 5000,00 грн.) та починаючи з 25.05.2014 року на будь-яке майно підприємства розповсюджується право податкової застави (а.с. 6).

Згідно п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

- рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

- дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

- результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно ст. 113 Кодексу строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цією главою, не звільняє платників податків від обов'язку сплатити до бюджету належні суми податків та зборів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а також від застосування до них інших заходів, передбачених цим Кодексом.

Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

Згідно п. 57.2 ст. 57 Податкового кодексу України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Відповідно до п. 59.1 та п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Судом встановлено, що грошове зобов'язання, зазначене в податковому повідомленні-рішенні від 24.02.2014 № 0000232203 форма «С», на суму 253742,35 грн. МПП «Глорія» нараховане згідно абз. 3 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (далі - Указ № 436/95) за порушення позивачем п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, що затверджено постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320.

Відповідно абз. 3 ст. 1 Указу № 436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Грошове зобов'язання, зазначене в податковому повідомленні-рішенні від 24.02.2014 № 0000222203 форма «С», на суму 2040,00 грн. позивачу нараховане згідно п. 4 ст. 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон України № 265/95-ВР) за порушення МПП «Глорія» п. 9 ст. 3 Закону України № 965/95-ВР.

Згідно п. 9 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Пунктом 4 ст. 17 Закону України № 265/95-ВР передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання.

Грошове зобов'язання, зазначене в рішенні про застосування фінансових санкцій від 24.02.2014 № 000007/25-10-22/21396373, на суму 5000,00 грн. МПП «Глорія» нараховане згідно абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР) за порушення вимог постанови КМУ від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва».

Відповідно з абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень;

Суд зазначає, що грошові зобов'язання, визначені в податковому повідомленні-рішенні від 24.02.2014 № 0000232203 форма «С», податковому повідомленні-рішенні від 24.02.2014 № 0000222203 форма «С» та рішенні про застосування фінансових санкцій від 24.02.2014 № 000007/25-10-22/21396373 є не узгодженими виходячи з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України).

Згідно із п. 3.1 ст. 3 Податкового кодексу України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України; чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Разом з тим, спеціальними нормативно-правовими актами, які визначають організацію готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб'єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті; правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг; основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, є: Указ Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», Закон України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР.

Тобто з наведеного випливає, що Указ Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», Закон України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР не входять до податкового законодавства України, а відносяться до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.

Відповідно до п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно п. 56.3 Податкового кодексу України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.

Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п. 56.12 ст. 56 Податкового кодексу України якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.

Згідно із п. 56.13 ст. 56 у разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Відповідно до ч. 6 ст. 17 Закон № 481/95-ВР дії органів, які мають право контролю за реалізацією норм цього Закону, можуть бути оскаржені в місячний термін у судовому порядку.

Крім того, тридцятиденний строк для оскарження поширюється, у тому числі на випадки, зазначені в пункті 3.3 розділу 3 Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів, що затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.12.2013 № 848, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.01.2014 за № 99/24876.

Отже, якщо протягом зазначеного терміну суб'єкт господарювання не сплатив суму штрафу до бюджету та не оскаржив податкові повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій), контролюючий орган відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України та п. 2 ст. 50, п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України звертається до суду з позовною заявою про стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій.

Суд звертає увагу, що МПП «Глорія» 25.04.2014 отримало податкові повідомлення-рішення від 24.02.2014 № 0000232203 форма «С», від 24.02.2014 № 0000222203 форма «С» та рішенні про застосування фінансових санкцій від 24.02.2014 № 000007/25-10-22/21396373 і подало на дані рішення скаргу до Головного управління Міндоходів у Чернігівській області 23.05.2014. Тобто, позивач звернувся до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд вищезазначених рішень в тридцятиденний строк.

Пунктом 56.5 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

Суд зазначає, що 23.05.2014 підприємство повідомило Корюківську ОДПІ Міндоходів у Чернігівській області про подачу скарги на податкові повідомлення-рішення Корюківської ОДПІ від 24.02.2014 № 0000222203, № 0000232203 форма «С» та рішення про застосування фінансових санкцій від 24.02.2014 № 000007/25-10-22/21396373 (а.с. 34).

Відповідно до п. 56.16 Податкового кодексу України днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Пунктом 56.17 ст. 56 Кодексу передбачено, що процедура адміністративного оскарження закінчується:

днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк;

днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;

днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику;

днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань що оскаржувались.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Отже, скарга на податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій), подана із дотриманням порядку и строків, зазначених вище, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій), на строк від дня подання такої скарги до органу доходів і зборів до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

У листі від 14.11.2012 № 2379/12/13-12 Вищий адміністративний суд України вказує, що звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Отже, за змістом частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Водночас передбачене частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому суди також повинні враховувати вимоги частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо необхідності офіційного з'ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках витребувати ті докази, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду, іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Судом встановлено, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.07.2014 у справі № 825/2269/14, яка не набрала законної сили, за адміністративним позовом МПП «Глорія» до Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про скасування рішення ГУ Міндоходів у Чернігівській області від 06.06.2014 № 1702/10-25-010-05-158 про залишення без розгляду скарги МПП «Глорія» від 23.05.2014 № 27, зобов'язання ГУ Міндоходів у Чернігівській області розглянути по суті скаргу від 23.05.2014 № 27 у задоволенні адміністративного позову МПП «Глорія» відмовлено.

Проте, постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.07.2014 у справі № 825/2269/14 не досліджувався строк подання МПП «Глорія» скарги від 23.05.2014 № 27 на податкові повідомлення-рішення від 24.02.2014 № 0000232203 форма «С», від 24.02.2014 № 0000222203 форма «С» та рішення про застосування фінансових санкцій від 24.02.2014 № 000007/25-10-22/21396373 до Головного управління Міндоходів у Чернігівській області.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень.

Суд вважає, що оскаржувана податкова вимога від 28.05.2014 № 374-25 прийнята Корюківською ОДПІ не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача належить задовольнити повністю.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674 за вказаний позов позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 4872,00 грн.

Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем під час подання адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 487,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Тому згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в розмірі 487,20 грн. присуджується на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Корюківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 28.05.2014 № 374-25.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Малого приватного підприємства «Глорія» судовий збір в розмірі 487,20 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.Є. Смірнова