Постанова

від 30.09.2014 по справі 821/3564/14

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/3564/14

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Пекного А.С.,

при секретарі: Осташевському Е.Є.,

за участю представників: позивача - Байк Н.В., відповідача - Руденка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (Білозерське відділення) до Селянського (фермерського) господарства "Вісник" про стягнення податкового боргу по земельному податку,

встановив:

Цюрупинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Херсонській області (Білозерське відділення) (далі-позивач, ДПІ, інспекція) звернулась до суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Вісник" (далі- відповідач, СГ "Вісник"), в якому з урахуванням уточнень до позовних вимог, просить стягнути податковий борг по земельному податку в сумі 955,52 грн.

Позов мотивований тим, що відповідач, який є платником земельного податку подав до ДПІ податкову декларацію з плати за землю на 2014 р., в якій самостійно визначив річну суму земельного податку, яка підлягає сплаті в розмірі 3343,17 грн. Однак задекларовані податкові зобов'язання сплачуються не в повному обсязі, через що утворилась заборгованість в загальній сумі 955,52 грн., що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх з підстав, викладених в позові.

Представник відповідача проти позову заперечував, пояснивши, що незгоден із сумою щомісячного податку, яка визначена в податковій декларації, оскільки вона є підробною та не згоден з тим, що позивач щомісячно нараховує земельний податок за землі площею 0,8 га та 1,0 га в сумі 77,17 грн. та 96,46 грн. щомісячно, відповідно. Представник відповідача стверджує, що має сплачувати земельний податок за земельну ділянку площею 50 га (щомісячна плата становить 104,96 грн.), що він і робить, сплачуючи щомісячно земельний податок в сумі 105,00 грн.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані для огляду в судовому засіданні оригінали документів, а також проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що Селянське (фермерське) господарство "Вісник" зареєстроване як юридична особа Білозерською районною державною адміністрацією Херсонської області 16.04.1992 р. та пербуває на податковому обліку в контролюючих органах з 02.07.1992 р.

Відповідно до Державного Акту на право постійного користування землею IV-IC №003480 Руденку М.М., який є керівником СГ "Вісник", надана у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства земельна ділянка площею 51,8 га, яка розташована на території Станіславської сільської ради.

Згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки загальна площа земельної ділянки СГ "Вісник" становить 51.8 га. у тому числі ріллі-50.00га, господарські шляхи-0,8 га, канал-1.0га.

Підпунктом 14.1.147. п.14.1. ст.1 Податкового Кодексу України (далі-ПК України) визначено плату за землю як загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно п. 6.1 ст. 6 ПК податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.. 269 ПК України платниками податку на землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Об'єктами оподаткування, згідно ст.. 270 ПК України є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 16.1.3. ст. 16 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що платник податку зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.57.1. ст. 57 ПК платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно п.287.3 ст. 287 податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до ст. 271 ПК України базою оподаткування є : нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Таким чином, враховуючи, що нормативна грошова оцінка проведена лише для 50,0 га ріллі, то для вказаної земельної ділянки (рілля) оподаткування здійснюється відповідно до пп.272.1.1 п.272.1 ст.272 ПК України та становить 0,1 % від нормативної грошової оцінки (50 х 25 191,44 х 0,1 %=1 259,57грн.на рік).

Оскільки для господарських шляхів-0.8га та кап алу-1.00га нормативна грошова оцінка не проведена, то оподаткування здійснюється відповідно до п.277.1 ст.277 ПК України: "ставка податку за один гектар несільськогосподарських угідь, зайнятих господарськими будівлями (спорудами), встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по АР Крим або по області".

Нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Херсонській області станом на 01.01.2011р. складає 13 184.00грн., станом на 01.01.2012р. Таким чином, розмір земельного податку для земельної ділянки площею 1,8га становить : 1,8 х 23 151,10 х 5%=2 083,60грн.на рік (щомісячний платіж 173,63грн.).

Судом встановлено, що 20.02.2014 р. відповідачем подано до ДПІ податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) на 2014 рік. З наданої податкової декларації вбачається, що відповідачем самостійно визначено річну суму земельного податку в розмірі 3343,17 грн., щомісячна плата становить - 278,59 грн., в тому числі за земельну ділянку площею 50 га - 104,96 грн., за земельну ділянку площею 0,8 га - 77,17 грн. та за земельну ділянку площею 1,0 га - 96,46 грн.

Пунктом 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання вважається узгодженою.

Згідно з п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Із вищезазначеного слідує, що податкове зобов'язання є узгодженим.

Зі картки платника земельного податку СГ "Вісник" вбачається, що позивачем проведено нарахування в розмірі 1950,13 грн. по 279.00грн. щомісяця.

Судом також встановлено, що відповідачем сплата проводилась не в повному обсязі, так протягом 2014року станом на 29.09.2014р. було сплачено 1014,00грн. Таким чином, станом на день розгляду справи за відповідачем рахується податкова заборгованість по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 955,52грн.. з них; 936.13грн.-несплачені податкові зобов'язання та 19,39грн.- залишок несплаченої пені.

Доводи представника відповідача про протиправність визначення позивачем суми 955,52 грн. як податкового боргу зі сплати земельного податку, які мотивовані ним підробленням податковим органом податкової декларації СГ "Вісник" за 2014 р. по земельному податку, не можуть бути взяті до уваги, оскільки спростовуються наявними у справі доказами - оглінутим в судовому засіданні оригіналом згаданої декларації від 20.02.2014 р. вх. №1400003406 в сумі 278,59 грн. щомісячно, згідно якої відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання зі сплати земельного податку у 2014 р. в сумі 278,59 грн. щомісчно. При цьому будь-яких доказів на підтвердження таких своїх доводів представник відповідача до суду не подав, зокрема не подано доказів порушення кримінальної справи по факту підроблення документів податкової звітності та ухвалена судом з уього приводу вироку, який би підтверджував обставини, на які посилається представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позову. Крім того, слід звернути увагу на те, що поданий представником відповідача примірником податкової декларації зі сплати земельного податку за 2014 р., яким він обгрунтовує свої доводи про визначення відповідного податкового зобов'язання в розмірі 104,96 грн. щомісячно, на відміну від зазначеного позивачем щомісячного розміру платежу в сумі 278,59 грн., не може слугувати належним доказом у справі, оскільки він не відповідає установленій наказом ДПА України від 24.12.2010 р. №1015 формі податкової декларації (надана представником відповідача податкова декларація складається лише з 2 сторінок).

Щодо твердження представника відповідача про знаходження у користуванні лише земельної ділянки площею 50 га, то воно повністю спростовується такими доказами, як Державний акт на право постійного користування землею IV-XC №003480 та Державним актом на право довічного успадковуваного володіння землею, який зареєстрований в Книзі записів за №14, відповідно до яких у користуванні відповідача знаходиться земельна ділянка площею саме 51,8 га, а не 50 га, як стверджує представник відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеними обставини щодо самостійного визначення відповідачем податкового обов'язку зі сплати у 2014 р. земельного податку в загальній сумі 3343,17 грн. на рік, з яких підлягає до сплати щомісячно 278,59 грн.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Для стягнення податкового боргу відповідачу було виставлено податкову вимогу від 20.05.2014 р. № 2072-21 на суму 556,77 грн., яка 24.05.2014 р. отримана особисто керівником Руденко М.М.

Пунктом 59.5. ст. 59 ПК передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Із часу направлення податкової вимоги і до часу звернення із позовом до суду відповідач, з урахуванням часткової сплати податкового боргу, був постійним боржником, що підтверджується копією облікової картки платника. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.

Застосовані податковим органом заходи для погашення податкового боргу не призвели до погашення виниклого податкового боргу. На час розгляду справи дана заборгованість відповідачем не погашена.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Підпунктом 175 п. 1 ст. 14 ПК визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп. 41.1.1. п. 41.1 ст. 41 Податкового Кодексу України контролюючим органом є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Приймаючи до уваги викладені обставини, а також враховуючи, що відповідач не виконав обов'язку платника податку, передбаченого податковим законодавством, не сплатив у добровільному порядку податковий борг по земельному податку в сумі 955,52 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 161- 163, 167 КАС України, суд-

постановив :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Вісник" (код ЄДРПОУ 14130887) заборгованість по земельному податку з юридичних осіб за рахунок коштів на рахунках у банках, що обслуговують платника податків, в розмірі 955 (дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 52 (п'ятдесят дві) коп. в дохід місцевого бюджету Станіславської сільської ради на р/р 33219811700032, УДК у Херсонській області, код ЄДРПОУ одержувача 37949011, МФО 852010, код платежу 13050100.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 01 жовтня 2014 р.

Суддя Пекний А.С.

кат. 8.2.3