Рішення

від 01.10.2014 по справі 363/2169/14-ц

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01.10.2014 Справа № 363/2169/14-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

01 жовтня 2014 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Скарлат О.І.

при секретарі Грабовській А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліц ФР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в травні 2014 року звернувся до суду з даним позивом , посилаючись на те, що 15 липня 2013 року між ТОВ «Бліц ФР» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір позики № БФР2-002, відповідно до якого відповідач отримав від позивача 2000 грн. позики строком до 22 липня 2013 року. відповідно до п.8.1 Договору даний договір був пролонгований та станом на 13 вересня 2013 року відповідач припинила виконувати свої зобов'язання. Позивачем двічі направлялися претензії відповідачу про повернення боргу, однак на даний час борг відповідач не повернула.

Враховуючи викладене позивач просить суд стягнути з відповідача суму позики за договором позики № БФР2-002 від 15 липня 2013 року в сумі 2000 грн., заборгованість за користування позикою в сумі 280 грн., пеня за прострочення повернення позики - 10080 грн., всього на суму - 12360 грн. та судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача Стефанівська Р.Л. позов підтримала та просить задовольнити з викладених підстав.

Відповідач у судове засідання не з»явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі. Оскільки суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи на підставі ст. 169 ЦПК України , в межах строку встановленого ст. 157 ЦПК України , дану справу слід розглянути у відсутність відповідача на підставі наявних доказів у загальному порядку.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні 15 липня 2013 року між ТОВ «Бліц ФР» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір позики № БФР2-002 (а.с.7).

Відповідно до п.1.1 Договору відповідач отримала від позивача 2000 грн. позики, що підтверджується видатковим касовим ордером від 15 липня 2014 року , строк позики 7 календарних днів. За користування позикою позичальник сплачує позикодавцю суму в розмірі 280 грн. Повернення позики та внесення плати за користуванням позикою здійснюється позичальником в строк до 22 липня 2013 року включно.

Відповідно до п.8.1 Договору в разі неповного виконання позичальником зобов'язань у встановлений Договором строк, Договір вважається автоматично пролонгованим на строк, вказаний в п.1.1 у випадку сплати позичальником плати за користування позикою та пені, якщо така була нарахована.

Відповідно до п.п. 4.2 та 7.2 Договору у випадку порушення умов цього договору позичальник зобов'язується сплатити позикодавцю штраф за прострочення повернення плати за користування позикою у розмірі 10% від суми позики, пеню за прострочення повернення позики з розрахунку 2,5% за кожний день прострочення платежу.

З пояснень представника позивача вбачається, що до теперішнього часу відповідач суму позики та плату за користування позикою позивачу не повернула.

Даний договір був пролонгований відповідно до п.8.1 Договору, відповідач сплачувала плату за користування позикою, що підтверджується прибутковими касовими ордерами № 9 від 21.08.2013р., № 11 від 28.08.2013 р., № 5 від 07.08.2013 р., № 7 від 14.08.2013 р., № 11 від 28.08.2013 р. (а.с.9-10). Відповідач у вересні 2013 року припинила виконувати свої зобов'язання відповідно до договору позики. Відповідач умови договору позики порушила, позику не повернула.

Відповідно до ст.ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. На підтвердження укладення договору позики та умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості грошей.

Відповідно до п. 1 ст. 1049 ЦК України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем (у строк та в порядку, що встановлені договором.

До сьогоднішнього часу відповідач ухиляється від повернення позики, чим порушив взяті на себе зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов позики та цивільного кодексу. Інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання

Позивачем 11 грудня 2013 року вручено відповідачу під розпис претензію-вимогу про сплату заборгованості, однак відповідач на неї не реагує, борг не сплачує.

Позивачем двічі 12 грудня 2013 року та 27 березня 2014 року направлялися на адресу відповідача претензії -вимоги про сплату заборгованості за договором, однак відповідач на них не реагує, що свідчить про повернення рекомендованих листів у зв'язку з закінченням терміну зберігання, заборгованість не сплачує.

Згідно поданого розрахунку заборгованість відповідача складає 12360 грн., з яких сума позики 2000 грн., заборгованість за користування позикою в сумі 280 грн., пеня за прострочення повернення позики - 10080 грн.

Відповідач в супереч ст.60 ЦПК України не надав суду докази, на спростування поданого позивачем розрахунку боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання добровільно не виконав, термін повернення позики минув, відповідач умови договору позики порушила, позику та плату за користування позикою не повернула, тому суд приходить до висновку, що сума боргу з відповідача підлягає стягненню в судовому порядку.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача також підлягають стягненню витрати на сплату судового збору у розмірі 243,60 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та ґрунтуються на вимогах закону та підлягають задоволенню

Керуючись ст.ст. 3,60, 212-215,218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліц ФР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліц ФР» (код ЄДРПОУ 38638335 п/р №26002700157350 в ПАТ КБ «Правекс-Банк», МФО 380838) суму позики за договором позики № БФР2-002 від 15 липня 2013 року в сумі 2000 (дві тисячі) грн., заборгованість за користування позикою в сумі 280 (двісті вісімдесят) грн., пеня за прострочення повернення позики - 10080 (десять тисяч вісімдесят) грн.., всього на суму - 12360 (дванадцять тисяч триста шістдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліц ФР» (код ЄДРПОУ 38638335 п/р №26002700157350 в ПАТ КБ «Правекс-Банк», МФО 380838) судові витрати за сплату судового збору 243,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення .

Суддя О.І.Скарлат