Постанова

від 25.09.2014 по справі 1/492-4/89

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2014 року Справа № 1/492-4/89 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

Головуючий суддя Судді: Борденюк Є.М., Вовк І.В., Могил С.К. (доповідач) , розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут" на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2014 у справі № 1/492-4/89 господарського суду Львівської області за позовомвідкритого акціонерного товариства "Укрнафта" в особі нафтогазовидобувного управління "Бориславнафтогаз" доСхідницької селищної ради провизнання власником об'єкта незавершеного будівництва за участю представників позивача:не з'явились, відповідача:не з'явились, третьої особи:ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Львівської області від 11.07.2005 у справі № 1/492-4/89 задоволено позов відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" в особі нафтогазовидобувного управління "Бориславнафтогаз" до Східницької селищної ради про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва - профілакторій в смт. Східниця Дрогобицького району Львівської області.

У травні 2014 року публічне акціонерне товариство "Український нафтогазовий інститут", не залучене до участі у розгляді даної справи, звернулось з апеляційною скаргою на вказане рішення та з клопотанням про відновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2014 публічному акціонерному товариству "Український нафтогазовий інститут" відмовлено у відновленні строку для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Львівської області від 11.07.2005, апеляційну скаргу залишено без розгляду та повернуто заявнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, публічне акціонерне товариство "Український нафтогазовий інститут" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу апеляційного господарського суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, а справу передати для здійснення апеляційного провадження.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржену ухвалу, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, скаржник посилався на те, що саме він є власником спірного майна, проте через його не залучення судом до участі у справі про оскаржуване рішення господарського суду Львівської області дізнався випадково лише 18.04.2014, отримавши лист від ПАТ "Укрнафта".

Відхиляючи вказані доводи, апеляційний господарський суд зазначив, що скаржник хоч і дізнався про рішення лише 18.04.2014, проте звернувся з апеляційною скаргою 14.05.2014, що підтверджується відтиском штампа канцелярії господарського суду Львівської області на апеляційній скарзі, тим самим пропустивши десятиденний строк на апеляційне оскарження рішення від 11.07.2005, який, на думку колегії суддів апеляційного суду, завершується 28.04.2014, без зазначення будь-яких причин пропуску вказаного строку.

Залишаючи оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду без змін, колегія суддів касаційної інстанції виходила з наступного.

Відповідно до вимог ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Частиною 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, виходячи з приписів вказаної норми суд може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску цього строку.

Приймаючи ж до уваги, що Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, при вирішенні питання про відновлення пропущеного процесуального строку щодо поважності або неповажності причин його пропуску, суд має оцінити доводи та обставини, що наведені в обґрунтування клопотання про відновлення строку.

Відповідні обставини та причини оцінюються господарським судом в порядку норм ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим слід зробити висновок, що норми ст. 53 Господарського процесуального кодексу України щодо визначення господарським судом поважності (неповажності) причин пропуску процесуального строку є оціночними і у кожному випадку питання про відновлення вказаного строку вирішується індивідуально, виходячи із доводів та обставин, що наведені в обґрунтування клопотання про відновлення строку, а також обставин справи, що встановлені судом при розгляді цього клопотання.

Заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Посилання скаржника на те, що він не був обізнаний про прийняття господарським судом оскаржуваного рішення не є підставою для визнання зазначених обставин такими, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Крім цього, відповідно до абзацу дев'ятого пункту 2 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при апеляційному оскарженні судових рішень місцевих господарських судів, прийнятих до набрання чинності цим Законом, застосовуються, зокрема, правила частини другої статті 93 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, яка була чинною на час прийняття таких рішень) щодо можливості відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги лише протягом трьох місяців з дня прийняття оскаржуваного судового рішення.

Втім, це правило не поширюється на апеляційне оскарження прийнятих до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" судових рішень місцевих господарських судів особами, які не брали участі у справі і стосовно яких господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, оскільки Господарським процесуальним кодексом України до набрання чинності названим Законом відповідним особам не надавалося право апеляційного оскарження судових рішень і щодо них не застосовувався присічний тримісячний строк подання апеляційної скарги.

Разом з тим, скаржник зазначив, що дізнався про існування рішення господарського суду Львівської області від 11.07.2005 лише 18.04.2014, тобто більше ніж через вісім з половиною років після його прийняття, та не підтвердив існування права власності на спірне майно або факту користування ним протягом вказаного періоду, у зв'язку з чим не обгрунтував яким чином рішення місцевого господарського суду вплинуло на його права та обов'язки.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, незважаючи на мотиви, викладені в оскаржуваній ухвалі, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про відмову у поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Керуючись ст. ст. 111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут" залишити без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2014 у справі № 1/492-4/89 - без змін.

Головуючий суддя Борденюк Є.М. Судді: Вовк І.В. Могил С.К.