Рішення

від 29.09.2014 по справі 910/17935/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17935/14 29.09.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарі Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Еталон"

про стягнення 93 579,90 грн.

Суддя Лиськов М.О .

Представники :

від позивача: Кривошликова Н.Ю, за довіреністю від 10.09.2014

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 29.09.2014 відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.08.2014 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарі Україна" (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Еталон"" (надалі - відповідач) про стягнення 93 579,90 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2014 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/17935/14, розгляд справи призначено на 10.09.2014.

08.09.2014 через канцелярію суду представник позивача надав додаткові пояснення.

В судове засідання, призначене на 10.09.2014, з'явився представник позивача та надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, які долучені судом до матеріалів справи.

В судове засідання, призначене на 10.09.2014, представник відповідача не з'явився, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений.

10.09.2014 ухвалою суду розгляд справи відкладено на 29.09.2014.

В судове засідання, призначене на 29.09.2014, з'явився представник позивача, надав документи на виконання вимог ухвали суду та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання, призначене на 29.09.2014, представник позивача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ :

26.08.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іресталь Київ» (в подальшому назву змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Амарі Україна», що підтверджується єдиним ідентифікаційним кодом в ЄДРПОУ 35138752, копією Свідоцтва про державну реєстрацію від 06.06.2007 року, копією виписки з ЄДРЮОФОП від 21.03.2014 року) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Еталон» було укладено договір №2011-26-08. За умовами вказаного договору Позивач взяв на себе зобов'язання передати у власність Покупцеві імпортований нержавіючий металопрокат, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар.

За своєю правовою природою правовідносини, що виникли між сторонами є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 названого кодексу).

Відповідно до п.2.2. Договору поставка товару здійснюється окремими партіями. По кожній партії товару сторони попередньо узгоджують окремі специфікації, які вважаються невід'ємними складовими договору.

Так, на виконання умов договору 31.08.2011 сторонами було підписану специфікацію №2 до договору, в якій було погоджено номенклатуру, кількість, ціну товару та умови оплати: протягом 3 (трьох) календарних днів після отримання покупцем товару.

22.09.2011 позивач поставив продукцію відповідачу згідно видаткової накладної №ИК-02245 від 22.09.2011 року на загальну суму 24724,93 грн., що підтверджується підписами уповноважених представників сторін та довіреністю на прийняття товару.

Таким чином, відповідач мав здійснити оплату отриманого товару до 25.09.2011 року включно.

Однак до 25.09.2011 року відповідач не розрахувався з позивачем за отриманий товар.

В подальшому, протягом 2012-2013 років відповідачем було здійснено декілька платежів за отриманий товар на загальну суму 13 300 грн.

Станом на 25.04.2014 у відповідача перед позивачем рахується заборгованість у сумі 11 424,93 грн.

Таким чином, відповідач не виконав взяті на себе за договором зобов'язання та не здійснив оплату рахунку-фактури №ИК-02996 від 31.08.2011 в повному обсязі, чим порушив законні майнові права та інтереси позивача.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, свого обов'язку щодо здійснення оплати за поставлений товар відповідачем виконано частково, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 11 424,93 грн.

З урахуванням наведених положень укладеного сторонами Договору, виходячи з факту отримання товару покупцем за видатковими накладними, строк виконання зобов'язання щодо оплати поставленого і отриманого товару станом на час вирішення спору є таким, що настав.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф в сумі 80 030, 51 грн., що передбачено п. 6 .2 Договору, відповідно до якого за порушення порядку і термінів оплати Товару покупець сплачує штраф в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1 315, 54 грн. трьох відсотків річних та 808,92 грн. індексу інфляції нарахованого на суму боргу за весь час прострочення.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Еталон" (04107, м. Київ, вулиця Печенізька, будинок 8; ідентифікаційний код: 37078580) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарі Україна" (03680, м. Київ, вулиця Червонопрапорна, будинок 34; ідентифікаційний код 35138752) 11 424 (одинадцять тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 93 коп. - основного боргу, 80 030 (вісімдесят тисяч тридцять) грн. 51 коп. - штраф, 1 315 (одна тисяча триста п'ятнадцять) грн. 54 коп. - 3% річних, 808 (вісімсот вісім) грн. 92 коп. - інфляційних втрат та 1 871 (одна тисяча вісімсот сімдесят одна) грн. 60 коп. - судового збору за подання позовної заяви.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 03.10.2014

Суддя М.О. Лиськов