Постанова

від 29.08.2014 по справі 804/11828/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2014 р. Справа № 804/11828/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Конєвої С.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративного позову Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю " Главдніпрострой" про стягнення 2174060,11 грн., -

ВСТАНОВИВ :

06.08.2014р. Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю " Главдніпрострой" та просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість в сумі 2174060,11 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач перебуває на обліку у Дніпропетровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та має податковий борг з податку на додану вартість у загальній сумі 2174060грн.11коп., який виник в результаті проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки відповідача, за результатами якої було складено акт від 31.05.2012р. №154/15-2/36934025 та податкове повідомлення-рішення №0000721542 від 14.06.2012р., яким відповідачу визначено грошове зобов'язання в сумі 1575768,00грн. та штрафну санкцію в сумі 393942,00грн., яке було вручено відповідачеві 19.06.2014р., проте податковий борг у встановлений законом строк не пізніше 29.07.2012р. сплачено не було. Також, податковою інспекцією вживалися заходи щодо примусового стягнення податкового боргу та у відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України на адресу відповідача була направлена засобами поштового зв'язку податкова вимога № 268-25 від 07.05.2014р. У зв'язку з тим, що вказана податкова вимога не відкликалася позивачем та податковий борг відповідача з податку на додану вартість залишається непогашеним, позивач просить стягнути вищезазначену суму боргу з відповідача у судовому порядку.

Позивач 27.08.2014р. надав до канцелярії суду клопотання, в якому просить розглядати справу за відсутності представника позивача в порядку письмового провадження (а.с. 31).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України за адресою відповідно до Витягу з ЄДРПОУ станом на 06.08.2014р., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с.22-24, 29, 30).

У відповідності до вимог ч. 11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адресу повістки надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи вищенаведене, клопотання позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження, належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності представників сторін за наявними у справі доказами та у письмовому провадженні відповідно до ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення податкового боргу в сумі - 1968895, 12 грн., виходячи з наступних підстав.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п.20.1.34 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач - контролюючий орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Главдніпрострой" 22.03.2010р. зареєстровано як юридична особа за адресою: 69000, Запорізька область, м.Запоріжжя, Хортицький район, вул. Новгородська, буд.15 та з 23.03.2010р. знаходиться на податковому обліку як платник податків у Дніпропетровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за №5056, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 24.07.2014р., Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.08.2014р., довідкою про взяття на облік платника податків від 13.01.2011р. №111 (а.с. 4-5, 6, 22-24).

В період з 14.05.2012р. по 24.05.2012р. державною податковою інспекцією було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку відповідача, внаслідок якої складено акт №154/15-2/36934025 від 31.05.2012р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Главдніпрострой» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при формуванні податкового кредиту та податкових зобов'язань за період серпень 2011р. по взаємовідносинам з ТОВ «Агрофінінвестторг», за висновками якого встановлено порушення відповідачем ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, 216, 662, 655 та 656 Цивільного кодексу України та ст. 44 Господарського кодексу України, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за серпень 2011р. на суму 1575768,00 грн. (а.с. 10-17).

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом 14.06.2012р. було прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0000721542 за платежем з податку на додану вартість на загальну суму грошового зобов'язання у розмірі 1969710,00 грн., в тому числі - за основним платежем у розмірі - 1575768,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - у розмірі 393942,00 грн.(а.с.19).

Вищевказане податкове повідомлення-рішення було вручено відповідачеві 19.06.2012 року, що підтверджується копією корінця відповідного податкового повідомлення-рішення та копією поштового повідмлення (а.с. 19).

Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Таким чином, з урахуванням дати вручення відповідачеві вказаного податкового повідомлення-рішення (19.06.2012 року), податковий борг за вказаним податковим повідомленням - рішенням виник у відповідача з 02.07.2012 року.

Згідно до п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

Так, на виконання вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» № 268-25 від 07.05.2014р. на суму 2174060,11грн., що підтверджується копією корінця відповідної податкової вимоги та копією квитанції про направлення податкової вимоги (а.с. 20).

Зазначена податкова вимога відповідачем залишилися не виконана у встановлені законодавством строки.

Згідно довідки про стан розрахунків з бюджетом станом на 24.07.2014р. та розрахунку виникнення податкового боргу податковий борг відповідача з урахуванням наявної переплати у сумі 1667,88грн., зменшився та склав - 1968895,12грн., залишок несплаченої пені - 205164,99грн. (а.с. 8).

Підпунктом 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтями 16, 36 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач в судове засідання не зявився, доказів погашення податкового боргу у встановлені законом строки в сумі 1968895,12грн. суду не надав, а також не надав доказів і оскарження у встановленому законодавством порядку вищенаведеного податкового повідомлення-рішення.

Приймаючи до уваги викладене, та те, що відповідач не оскаржив податкове повідомлення-рішення № 0000721542 від 14.06.2014р. в судовому порядку, сума грошового зобов'язання за цим рішенням станом на 29.08.2014р. є узгодженою та підлягає сплаті відповідачем до бюджету, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення податкового боргу в сумі 1968895,12грн. підлягають задоволенню.

В той же час, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивач щодо стягнення з відповідача суми пені у розмірі 205164,99грн., яка сформувалася згідно поновлення донарахованої в поточному році пені за акт минулого року по податковому повідомленню-рішенню №0000721542 від 14.06.2012р. з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується в таких випадках:

- після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

-у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що нарахування пені відбувається після сплати податкового боргу, а тому суд приходить до висновку, що оскільки сплата суми податкового боргу у розмірі 1968895,12грн. не відбулося, то нарахування пені за несвоєчасну сплату цієї суми є передчасним і суперечить встановленим нормам ст.129 ПК України.

Також слід зазначити, що наведені вище норми Податкового кодексу України не передбачають спосіб нарахування пені в автоматичному режимі та позивачем не було надано суду обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми пені з зазначенням періоду її нарахування з урахуванням вимог ст.129 Податкового кодексу України.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення даного позову в частині стягнення податкового боргу з відповідача в сумі 1968895,12грн. за податковим повідомлення-рішенням №0000721542 від 14.06.2012р., а в частині стягнення пені в сумі 205164,99грн. - слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю " Главдніпрострой" про стягнення 2174060,11 грн.- задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Главдніпрострой" (69000, Запорізька область, м.Запоріжжя, Хортицький район, вул. Новгородська, буд.15, код ЄДРПОУ 36934025) на користь Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 38695676) -податковий борг з податку на додану вартість у сумі 1968895грн. 12коп. (один мільйон дев'ятсот шістдесят вісім тисяч вісімсот дев'яносто п'ять гривень 12 коп.).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва