Рішення

від 25.09.2014 по справі 910/17270/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17270/14 25.09.14 За позовом комунального підприємства "Київпастранс" в особі філії Подільського трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо

до приватного акціонерного товариства "Київський завод електротранспорту"

про стягнення 20 751,25 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - Магратій Я.В.(дов. від 27.08.2014)

Від відповідача: не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв"язку з неналежним виконанням умов договору оренди № 05/32-12 від 01.12.2012 у розмірі 20 751,25 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.08.2014 порушено провадження у справі №910/17270/14 та призначено до розгляду на 09.09.2014.

Представник відповідача в судове засідання 09.09.2014 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 09.09.2014 прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Розгляд справи відкладено на 25.09.2014.

У судове засідання 25.09.2014 прибув представники позивача, надав пояснення по суті справи, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 25.09.2014 не прибув, причин неявки суд не повідомив, хоча по час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала суду від 22.08.2014 отримана відповідачем 28.08.2014, що підтверджується відміткою на звороті ухвали та повідомленням про вручення поштового відправлення № 03150 4200985 8 (в матеріалах справи).

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2012 між КП «Київпастранс» (орендодавець) та ПрАТ «КЗЕТ» (орендар) укладено договір № 05/32-12 "Про передачу майна комунальної територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду».

Об'єктом оренди є нежилі приміщення загальною площею 3446,80 кв.м. згідно з викопіюванням з по поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору.

Відповідно до п.1.1. договору Орендодавець зобов'язувався передати, а Орендар прийняти в оренду нежиле приміщення за адресою: вул. Фрунзе, 132 літ. Б для розміщення суб'єкта господарювання, що виготовляє рухомий склад міського електротранспорту.

За актом приймання - передачі від 01.12.2012р. нерухомого майна (нежитлових приміщень) за адресою: вул.. Фрунзе 132, літ Б в оренду передано нежилі приміщення загальною площею 3446,80 кв.м..

За користування об'єктом оренди, Орендар зобов'язувався сплачувати орендну плату, розмір якої визначався на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011р. № 34\6250, на дату підписання договору, становила 47076,94 грн. на місяць (п.3.1. договору).

Відповідно до п.3.9. договору, вартість комунальних послуг, відшкодування сум земельного податку, витрат на утримання при будинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванні інженерного обладнання та внутрішньо-будинкових мереж, ремонту будинку у т.ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі договорів, укладених орендарем з організаціями що надають такі послуги та/або на підставі виставлених розрахунків орендодавця.

Враховуючи, що відповідач не уклав відповідних договорів з постачальниками, що надають відповідні комунальні послуги, а КП «Київпастранс» в особі філії Подільського трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо здійснював відшкодування спожитих комунальних послуг за свій рахунок, тому останнім здійснено нарахування комунальних послуг за холодне водопостачання, електроенергію згідно показників лічильників за встановленими тарифами.

В порушення умов Договору № 05/32-12 від 01.12.2012р. "Про передачу майна комунальної територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду» відповідачем не належним чином виконувались зобов'язання, а саме, не здійснювались платежі за надані комунальні послуги за березень місяць 2013р., квітень місяць 2013р. у розмірі 20 751,25 грн. (березень 2013р. - 11224,32 грн. (рахунок № 42 від 20.03.2013р.), квітень 2013р. - 9526,93грн. (рахунок № 66 від 18.04.2013р.)).

Станом на 14.07.2014 заборгованість по комунальним послугам у розмірі 20 751,25 грн. залишається не сплаченою.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло. Наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму(ст. 815 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частина перша статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлює для орендаря обов'язок за користування об'єктом оренди вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.п. 5) п. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Факт наявності основного боргу у відповідача перед орендодавцем в сумі 20 751,25 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню вартості комунальних послуг в сумі 20 751,25 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 33, 43, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача в дохід державного бюджету України стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов комунального підприємства "Київпастранс" в особі філії Подільського трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Київський завод електротранспорту" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 143/2, код ЄДРПОУ 33547233) на користь комунального підприємства "Київпастранс" в особі філії Подільського трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 132, код ЄДРПОУ 33230748) основну заборгованість в розмірі 20 751 (двадцять тисяч сімсот п'ятдесят одна) грн. 25 коп., судовий збір в сумі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 30.09.2014