Рішення

від 29.09.2014 по справі 910/18033/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18033/14 29.09.14 За позовом Товарищества с ограниченной ответственностью "Международная транспортная компания "Орбита-Экспресс"

до Приватного підприємства "Губска транс груп"

про стягнення 157692,13 грн.

Суддя Лиськов М.О.

від позивача: Віданова О.В. за довіреністю від 27.05.2014

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 29.09.2014 відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.08.2014 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява від 27.08.2014 Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна транспортна компанія "Орбіта-Експрес" (надалі - позивач) до Приватного підприємства "Губска транс груп" (надалі - відповідач ) стягнення 157 692,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором транспортного експедирування №60 належним чином не виконав, зокрема, не сплатив грошові кошти за надані йому позивачем послуги, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/18033/14, розгляд справи призначено на 08.09.2014.

В судове засідання, призначене на 08.09.2014, з'явився представник позивача та надав пояснення.

В судове засідання, призначене на 08.09.2014, представник відповідача не з'явився хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.09.2014 розгляд справи відкладено на 29.09.2014 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судове засідання, призначене на 29.09.2014 з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи.

В судове засідання, призначене на 29.09.2014, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення за номером 01030 3140799 4, згідно якого 12.09.2014 представник відповідача отримав поштове відправлення Господарського суду м. Києва з ухвалою про порушення провадження у справі.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.06.2010 між позивачем та відповідачем, було укладено договір №60 транспортного експедирування (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг).

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно п. 1.1. вищезазначеного Договору: «Експедитор 1, діє на підставі доручення та за рахунок Експедитора 2, зобов'язується за винагороду надавати транспортно-експедиційні послуги, в тому числі розрахунки за перевезення вантажів та митні послуги по заявкам Експедитора 2 по території Республіки Казахстан, країн СНГ, Балтії та третіх країн».

В період з 30.06.2010по 31.05.2013 Позивач надав, а Відповідач прийняв послуги, що підтверджується наступними актами виконаних робіт:

Акт виконаних робіт № 01/10 від 30.06.2010 на загальну суму - 4 805 доларів США;

Акт виконаних робіт № 02/10 від 31.07.2010 на загальну суму - 1 305 доларів США;

Акт виконаних робіт № 03/10 від 01.08.2010 на загальну суму - 5 636 доларів США;

Акт виконаних робіт № 01/13 від 31.12.2012 на загальну суму - 3 975 доларів США;

Акт виконаних робіт № 1/13 від 31.01.2013 на загальну суму - 7 059 доларів США;

Акт виконаних робіт № 2/13 від 30.04.2012 на загальну суму - 27 183 доларів США;

Акт виконаних робіт № 3/13 від 31.05.2013 на загальну суму - 15 202 доларів США.

Всього Позивачем надано послуг Відповідачу на загальну суму - 65 165 доларів США. відповідно до вищезазначених актів виконаних робіт послуги надані належним чином, зауважень та претензій з боку Відповідача не було.

Згідно Додаткової угоди № 1 до Договору транспортної експедиції № 60 від 02.06.2010 сторони домовились внести зміни до п. 3.3 Договору та викласти в наступній редакції: «Оплата послуг Експедитора 1 здійснюється на умовах 100 % передплати, а також по факту надання послуг протягом 180 календарних днів»

Таким чином граничні терміни оплати по Договору № 60 від 02.06.2010 року:

по Акту виконаних робіт № 2/13 від 30.04.2013 на загальну суму -27 183 доларів США - до 28.10.2013.

по Акту виконаних робіт № 3/13 від 31.05.2013 на загальну суму - 15 202 доларів США - до 28.11.2013.

На день складання даної позовної заяви заборгованість Відповідача перед Позивачем : спадає -11 300 (одинадцять тисяч триста) доларів США.

Відповідно до ч. 1 ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

02.06.2014 позивач направив відповідачу претензію в який просить останнього здійснити оплату наданих послуг.

Водночас, як зазначено позивачем та неспростовно відповідачем, останній на заяву не відреагував, грошових коштів не перерахував.

Таким чином судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 244,08 доларів США трьох відсотків річних.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

В пункті 19 Інформаційного листа "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 29.06.2010р. № 01-08/369) від 01.07.2010р. зазначено, що господарський суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 Цивільного кодексу України, Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю").

При цьому законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях.

Якщо ж у відповідних випадках позивач просить зазначити в резолютивній частині судового рішення зі спору, пов'язаного зі стягненням суми заборгованості в іноземній валюті, також і гривневий еквівалент (за офіційним курсом Національного банку України) або лише гривневий еквівалент, то суд з урахуванням конкретних обставин справи може задовольнити будь-яке з таких клопотань.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 11 300 доларів США основного боргу та 244,08 доларів США 3 % річних.

Окрім того позивач просить стягнути з відповідача на підставі ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України послуги адвоката в розмірі 700 доларів США.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача;

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Губска транс груп" (03134, м. Київ, вулиця Симиренка , будинок 25 А, квартира 268; ідентифікаційний код: 36546688) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення користь Товарищества с ограниченной ответственностью "Международная транспортная компания "Орбита-Экспресс" (150001, Казахстан, м. Петропавловск, вул. Сатпаева, буд. 38) 11 300 (одинадцять тисяч триста) доларів США - основного боргу, 244, 08 (двісті сорок чотири) доларів США - 3% річних, 700 (сімсот) доларів США - витрати на правову допомогу та 230,88 (двісті тридцять) доларів США - судового збору за подання позовної заяви.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 01.10.2014

Суддя М.О. Лиськов