Рішення

від 29.09.2014 по справі 910/14583/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14583/14 29.09.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віді-Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРПОРАЦІЯ РС"

про стягнення 338 115,45 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Ольховик В.С.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віді-Трейд" (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРПОРАЦІЯ РС" (далі -відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати в розмірі 67 352,40 грн., денну плату за кожен день прострочення повернення орендованого майна у розмірі 74 844,00 грн., пеню у сумі 4 282,81 грн., неодержаний прибуток у розмірі 74 844,00 грн., 3% річних на суму боргу сумою 616,24 грн. та зобов'язання відповідача повернути позивачу майно, а саме риштування 14х21 м (три яруси настилу), риштування 22х18 м (чотири яруси балок і щитів) та 16х18 (три яруси балок і щитів), балка настилу 3 м, настил дерев'яний 1х1 м, отримане в оренду, в належному технічному стані або сплатити його повну вартість у розмірі 116 176,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами оренди майна №060313/1 від 06.03.2013 р., №100413/1 від 10.04.2013 р., №260713/1 від 26.07.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 29.07.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи неодноразово відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежне виконання ними вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та подав уточнення позовних вимог, в яких просить суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті орендної плати в розмірі 67 352,40 грн., денну плату за кожен день прострочення повернення орендованого майна у розмірі 74 844,00 грн., пеню у сумі 4 282,81 грн., неодержаний прибуток у розмірі 74 844,00 грн., 3% річних на суму боргу сумою 616,24 грн. та зобов'язати відповідача повернути позивачу майно, а саме риштування 14х21 м (три яруси настилу), риштування 22х18 м (чотири яруси балок і щитів) та 16х18 (три яруси балок і щитів), балка настилу 3 м, настил дерев'яний 1х1 м, отримане в оренду, в належному технічному стані.

Розглянувши подане уточнення, яке є фактично заявою про зменшення розміру позовних вимог, суд відзначає наступне.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд визнає подану заяву такою, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України у зв'язку з чим приймає її до розгляду.

Також судом розглянуто подану позивачем заяву про забезпечення позову, за результатами якого суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Однак позивач не навів жодних обставин, яким чином невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а тому суд відмовляє у її задоволенні.

Представники відповідача у судове засідання не з'явилися, причин неявки суду не повідомили.

Суд відзначає, що відповідач повідомлявся ухвалами суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання своїх представників не направив, заявлені позовні вимоги не заперечив.

Так, частиною 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

З наявного в матеріалах справи спеціального витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 17.07.2014 р. вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 04211, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграда, буд. 2-Г.

Ухвали Господарського суду міста Києва від 17.07.2014 р., від 29.07.2014 р. та від 04.09.2014 р. судом направлено на зазначену у витязі адресу відповідача, при цьому, до суду повернулися конверти з ухвалами суду від 04.07.2014 р. та від 29.07.2014 р. з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», а конверт з ухвалою суду від 04.09.2014 р. до суду не повернувся.

Так, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 29.09.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.03.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віді-Трейд" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОРПОРАЦІЯ РС" (орендар) укладено договір №060313/1 оренди майна, за умовами якого позивач передає, а відповідач приймає у тимчасове платне користування наступне майно: риштування 14х21 м (3-ри яруси настилу, в кількості 2 шт., вартістю 50 084,00 грн.

Згідно п. 2.1. договору, передача майна здійснюється на підставі акту прийому-передачі майна, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.3. договору, запланований термін оренди складає 30 діб з 08.03.2013 р. по 06.04.2013 р.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата за 30 календарних діб складає 7 056,00 грн.

У пункті 3.2. договору встановлено, що відповідач здійснює попередню оплату договору в розмірі 100% вартості договору, вказаного в п. 3.1. договору.

Згідно п. 6.1. договору, після закінчення терміну орендованого майна відповідач зобов'язаний протягом однієї доби повернути майно позивачеві в повній комплектності за актом прийому-передачі майна.

У пункті 7.1. договору передбачено, що у випадку несвоєчасного повернення орендованого майна відповідач сплачує позивачу суму у розмірі денної плати за кожен день прострочки, яка складає за даним договором 235,20 грн.

Пунктом 7.2. договору визначено, у випадку прострочення сплати належних сум за даним договором - пеня у розмірі 0,5% за кожен день прострочки від несплаченої суми.

Відповідно до 8.1 договору строк дії договору відповідає терміну оренди згідно п. 2.3. договору, а в частині невиконання сторонами зобов'язань - до повного їхнього виконання.

Згідно акту приймання-передачі майна від 07.03.2013 р. згідно договору оренди майна №060313/1, позивачем було передано майно, вартістю 50 084,00 грн.

10.04.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віді-Трейд" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОРПОРАЦІЯ РС" (орендар) укладено договір №100413/1 оренди майна, за умовами якого позивач передає, а відповідач приймає у тимчасове платне користування наступне майно: риштування 22х18 м (4-ри яруси балок і щитів) та 16х18 м (3-ри яруси балок та щитів), в кількості 1 шт., вартістю 56 132,00 грн.

Згідно п. 2.1. договору, передача майна здійснюється на підставі акту прийому-передачі майна, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.3. договору, запланований термін оренди складає 30 діб з 24.04.2013 р. по 23.05.2013 р.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата за 30 календарних діб складає 8 802,00 грн.

У пункті 3.2. договору встановлено, що відповідач здійснює попередню оплату договору в розмірі 100% вартості договору, вказаного в п. 3.1. договору.

Згідно п. 6.1. договору, після закінчення терміну орендованого майна відповідач зобов'язаний протягом однієї доби повернути майно позивачеві в повній комплектності за актом прийому-передачі майна.

У пункті 7.1. договору передбачено, що у випадку несвоєчасного повернення орендованого майна відповідач сплачує позивачу суму у розмірі денної плати за кожен день прострочки, яка складає за даним договором 293,40 грн.

Пунктом 7.2. договору визначено, у випадку прострочення сплати належних сум за даним договором - пеня у розмірі 0,5% за кожен день прострочки від несплаченої суми.

Відповідно до 8.1 договору, строк дії договору відповідає терміну оренди згідно п. 2.3. договору, а в частині невиконання сторонами зобов'язань - до повного їхнього виконання.

Згідно акту приймання-передачі майна від 23.04.2013 р. згідно договору оренди майна №100413/1, позивачем було передано майно, вартістю 56 132,00 грн.

26.07.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віді-Трейд" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОРПОРАЦІЯ РС" (орендар) укладено договір №260713/1 оренди майна, за умовами якого позивач передає, а відповідач приймає у тимчасове платне користування наступне майно: балку настилу 3 м в кількості 48 шт., вартістю 6 720,00 грн.; настил дерев'яний 1х1 м в кількості 72 шт., вартістю 3 240,00 грн., загальною вартістю 9 960,00 грн.

Згідно п. 2.1. договору, передача майна здійснюється на підставі акту прийому-передачі майна, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.3. договору, запланований термін оренди складає 30 діб з 01.08.2013 р. по 30.08.2013 р.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата за 30 календарних діб складає 1 950,00 грн.

У пункті 3.2. договору встановлено, що відповідач здійснює попередню оплату договору в розмірі 100% вартості договору, вказаного в п. 3.1. договору.

Згідно п. 6.1. договору, після закінчення терміну орендованого майна відповідач зобов'язаний протягом однієї доби повернути майно позивачеві в повній комплектності за актом прийому-передачі майна.

У пункті 7.1. договору передбачено, що у випадку несвоєчасного повернення орендованого майна відповідач сплачує позивачу суму у розмірі денної плати за кожен день прострочки, яка складає за даним договором 65,40 грн.

Пунктом 7.2. договору визначено, у випадку прострочення сплати належних сум за даним договором - пеня у розмірі 0,5% за кожен день прострочки від несплаченої суми.

Відповідно до 8.1 договору, строк дії договору відповідає терміну оренди згідно п. 2.3. договору, а в частині невиконання сторонами зобов'язань - до повного їхнього виконання.

Згідно акту приймання-передачі майна від 31.07.2013 р. згідно договору оренди майна №260713/1, позивачем було передано майно, вартістю 9 960,00 грн.

Так, 01.10.2013 р. позивачем було направлено відповідачеві вимогу про виконання зобов'язань по платі орендної плати та повернення переданого за договором оренди майна, в якій позивач просив відповідача сплатити наявну заборгованість у розмірі 68 269,00 грн., пеню у сумі 30 229,23 грн. та вартість переданого майна вартістю 116 176,00 грн.

Направлення претензії відповідачеві підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком №7327 від 01.10.2013 р. (копії в матеріалах справи).

Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, відповідачем за період з липня 2013 р. по 01.10.2013 р. не проводилася оплата орендних платежів згідно укладених договорів оренди майна, в результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість зі сплати орендної плати за договором №060313/1 у розмірі 27 518,40 грн., за договором №100413/1 у розмірі 38 142,00 грн. та за договором №260713/1 у розмірі 1 692,00 грн.

Крім того, оскільки відповідачем станом на день подачі позову не повернуто орендоване майно, позивачем було нараховано денну плату за прострочення повернення орендованого майна за період з 02.10.2013 р. по 05.02.2014 р. за вищезазначеними договорами оренди у розмірі 74 844,00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати орендної плати згідно укладених договорів оренди, у зв'язку з чим останній заборгував позивачеві 67 352,40 грн. по сплаті орендної плати та 74 844,00 грн. у вигляді денної плати за прострочення повернення орендованого майна за період з 02.10.2013 р. по 05.02.2014 р. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 4 282,81 грн., неодержаний прибуток у розмірі 74 844,00 грн., 3% річних на суму боргу сумою 616,24 грн. та зобов'язати відповідача повернути позивачу майно, а саме риштування 14х21 м (три яруси настилу), риштування 22х18 м (чотири яруси балок і щитів) та 16х18 (три яруси балок і щитів), балка настилу 3 м, настил дерев'яний 1х1 м, отримане в оренду, в належному технічному стані.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що за надані позивачем орендні послуги за період з липня 2013 р. по 01.10.2013 р. відповідач не розрахувався, в результаті чого за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 67 352,40 грн.

Доказів повернення орендованого майна відповідачем на день прийняття рішення по справі також не надано.

Так, статтею 764 ЦК України передбачено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Таким чином, враховуючи, що позивач листом лише з 01.10.2013 р. виклав прохання повернути майно, суд приходить до висновку, що строк укладених договорів оренди, передбачений п. 2.3. договорів, неодноразово поновлювався та вважається таким що сплинув саме з 01.10.2013 р.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договорів оренди майна №060313/1 від 06.03.2013 р., №100413/1 від 10.04.2013 р., №260713/1 від 26.07.2013 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 67 352,40 грн. та стягнення 74 844,00 грн. у вигляді денної плати, передбаченої п. 7.1. договорів за прострочення повернення орендованого майна за період з 02.10.2013 р. по 05.02.2014 р. визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути пеню у сумі 4 282,81 грн., 3% річних на суму боргу сумою 616,24 грн. та неодержаний прибуток у розмірі 74 844,00 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господасрького кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку 3% річних та пені, суд встановив, що останній відповідає вимогам законодавства, а тому обґрунтованою є сума пені у розмірі 4 282,81 грн. та 3% річних сумою 616,24 грн. за відповідний період прострочення, починаючи з 08.03.2013 р., розрахованих за період з моменту виникнення прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, а пеня за період не більше 6 місяців.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача неодержаного прибутку у розмірі 74 844,00 грн., то суд відмовляє у задоволенні такої вимоги через необґрунтованість, з огляду на те, що позивачем було фактично нараховано денну плату за перебування орендованого майна у відповідача, розмір якої відповідає розміру орендної плати за укладеними договорами, що спростовує факт неодержання прибутку позивачем.

Враховуючи, що договори оренди №060313/1, №100413/1, №260713/1 мітять обов'язок відповідача повернути позивачеві орендоване майно після закінчення строку оренди, оскільки відповідачем такий обов'язок не виконано, доказів зворотного суду не надано, суд визнає обґрунтованою вимогу позивача про зобов'язання відповідача повернути позивачу майно, а саме риштування 14х21 м (три яруси настилу), риштування 22х18 м (чотири яруси балок і щитів) та 16х18 (три яруси балок і щитів), балка настилу 3 м, настил дерев'яний 1х1 м, отримане в оренду, в належному технічному стані.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Віді-Трейд" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРПОРАЦІЯ РС" (04211, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграда, буд. 2-Г, ідентифікаційний код - 38216560) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віді-Трейд" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 34-38, літ. А, ідентифікаційний код - 36473112) 67 352 (шістдесят сім тисяч триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп. - заборгованості, 74 844 (сімдесят чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 00 коп. денної плати за прострочення повернення орендованого майна, 616 (шістсот шістнадцять) грн. 24 коп. - 3% річних, 4 282 (чотири тисячі двісті вісімдесят дві) грн. 81 коп. - пені та 4 159 (чотири тисячі сто п'ятдесят дев'ять) грн. 91 коп. - судового збору.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "КОРПОРАЦІЯ РС" (04211, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграда, буд. 2-Г, ідентифікаційний код - 38216560) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Віді-Трейд" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 34-38, літ. А, ідентифікаційний код - 36473112) майно, а саме риштування 14х21 м (три яруси настилу), риштування 22х18 м (чотири яруси балок і щитів) та 16х18 (три яруси балок і щитів), балка настилу 3 м, настил дерев'яний 1х1 м, отримане в оренду, в належному технічному стані.

4. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 30.09.2014 р.

Суддя Бондарчук В.В.