Рішення

від 01.10.2014 по справі 907/1279/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

01.10.2014 р. Справа № 907/1279/13

За позовом Селянського фермерського господарства „Лариса", с. Володимирівка Томаківського району Дніпропетровської області

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с. Сторожниця Ужгородського району

про стягнення 344 800 грн. 70 коп., в тому числі 341 100 грн. повернення грошових коштів та 3 700 грн. 70 коп. три відсотки річних (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог),

Колегія суддів у складі:

головуючого судді - Пригара Л.І.

судді - Бобрик Г.Й.

судді - Івашкович І.В.

представники :

Позивача - Стричинець Г.І., довіреність б/н від 18.07.2013 року

Відповідача - ОСОБА_4, довіреність № 3901 від 27.12.2013 року

СУТЬ СПОРУ: Селянським фермерським господарством „Лариса", с. Володимирівка Томаківського району Дніпропетровської області заявлено позов до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с. Сторожниця Ужгородського району про стягнення 562 638 грн. 17 коп., в тому числі 341 100 грн. перерахованих грошових коштів, 167 363 грн. 58 коп. пені, 21 221 грн. 67 коп. інфляційних нарахувань та 32 953 грн. 92 коп. три відсотки річних. Представником позивача в судовому засіданні 30.09.2014 року подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, в якій просить суд стягнути з відповідача 341 100 грн. повернення грошових коштів та 3 700 грн. 70 коп. три проценти річних.

У судових засіданнях 29.09.2014 року та 30.09.2014 року брали участь: від позивача - Стричинець Г.І., довіреність б/н від 18.07.2013 року, від відповідача - ОСОБА_4, довіреність № 3901 від 27.12.2013 року, оголошувались перерви за згодою сторін відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України до 30.09.2014 року до 16 год. 30 хв. та до 01.10.2014 року до 10 год. 00 хв. та до 12 год. 00 хв. відповідно.

Представниками сторін подано спільне письмове клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - гр. ОСОБА_5. Оцінивши подане клопотання, колегія суддів приходить до висновку про відсутність доцільності залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - гр. ОСОБА_5 з підстав недоведеності обґрунтування заявленого клопотання.

Представником позивача в судовому засіданні 30.09.2014 року подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, в якій просить суд стягнути з відповідача 341 100 грн. перерахованих грошових коштів та 3 700 грн. 70 коп. три проценти річних, а також судовий збір. Просить суд задоволити позов, з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, посилаючись на те, що між сторонами спору 31.08.2010 року був укладений договір купівлі - продажу, а також додаткова угода № 1 від 25.08.2011 року, відповідно до яких Селянським фермерським господарством „Лариса" було перераховано на користь відповідача кошти в розмірі 341 100 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 126 від 13.09.2010 року, № 128 від 20.09.2010 року та № 142 від 04.10.2010 року, однак останнім свої зобов'язання щодо поставки товару у визначені договором терміни виконано не було, а кошти не повернуто.

Заява представника селянського фермерського господарства „Лариса" про зменшення розміру позовних вимог колегією суду прийнята до розгляду та підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено, що вищенаведені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують чиї - небудь права і охоронювані законом інтереси.

Представником відповідача суду подано заяву б/н від 30.09.2014 року, підписану ФОП ОСОБА_2, в якій останній вказує на те, що дійсно на його поточний рахунок було перераховано та отримано ним кошти в розмірі 140 520 грн. (13.09.2010 року), 91 080 грн. (20.09.2010 року) та 109 500 грн. (04.10.2010 року). Стверджує про те, що факт надходження коштів на його рахунок та їх отримання є доведеним фактом, в зв'язку з чим позовні вимоги у вказаному розмірі визнає. Однак, у зв'язку з його теперішнім фінансовим станом, просить суд розстрочити виконання рішення строком на 8 місяців рівними частинами або відстрочити виконання рішення на такий самий термін.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,

суд встановив:

31 серпня 2010 року між Селянським фермерським господарством „Лариса" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір купівлі - продажу. Згідно умов даного Договору продавець (відповідач) взяв на себе зобов'язання продати жатку до комбайна зернозбирального CLASS 560, а покупець (позивач) взяв на себе зобов'язання купити (прийняти у власність) товар, загальною вартістю 341 100 грн. з ПДВ та оплатити на умовах даного договору. Відповідно до п. 2.2. договору продавець (відповідач) зобов'язується поставити вказаний у договорі товар на склад покупця (позивача) в строк до 20.12.2010 року. Додатковою угодою № 1 від 25.08.2011 року до договору купівлі - продажу від 31.08.2010 року сторонами визначено остаточну дату поставки товару (жатки до комбайна зернозбирального CLASS 560) до 01.04.2012 року.

Розділом 3 договору сторони передбачили, що після підписання договору, але не пізніше 15-ти робочих днів від дня підписання договору, покупець здійснює часткову оплату у вигляді попередньої оплати вартості товару у розмірі 140 520 грн., що становить 41,2% загальної вартості товару з ПДВ. Чергову частину оплати вартості товару, що становить 58,8% від загальної вартості останнього, а саме - 200 580 грн. з ПДВ здійснює в термін не пізніше трьох банківських днів після надходження товару на склад продавця. Про надходження товару на склад продавця покупець повідомляється листом з повідомлення про вручення.

У відповідності до п. 5.1. договору сторонами встановлено, що прийом - передача товару від продавця до покупця здійснюється згідно акту прийому - передачі, який підписується сторонами (уповноваженими представниками сторін) на складі покупця після 100% оплати вартості товару. Продавець (відповідач) зобов'язаний передати, а покупець прийняти товар на протязі трьох робочих днів з моменту зарахування на рахунок продавця (відповідача) грошових коштів, перерахованих покупцем (позивачем), передбачених п. 2 даного договору.

На виконання умов Договору купівлі - продажу від 31.08.2010 року, Селянське фермерське господарство „Лариса" перерахувало на рахунок відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 суму 341 100 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 126 від 13.09.2010 року на суму 140 520 грн., № 128 від 20.09.2010 року на суму 91 080 грн. та № 142 від 04.10.2010 року на суму 109 500 грн.

Як вбачається із вищенаведеного, Селянським фермерським господарством „Лариса" було належним чином виконано всі умови, що передбачені Договором, однак Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 не вчинив жодних дій щодо поставки товару (жатки до комбайна зернозбирального CLASS 560) та не повернув перераховані на його рахунок кошти за товар.

Позивач претензією б/н від 20.07.2013 року та вимогою б/н від 20.10.2013 року звернувся до відповідача з вимогою повернути грошові кошти, перераховані на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_2 згідно платіжних доручень № 126 від 13.09.2010 року, № 128 від 20.09.2010 року та № 142 від 04.10.2010 року, однак вимоги позивача, викладені у зазначених претензії та вимозі, залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

З огляду на вищенаведене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача коштів перерахованих за договором купівлі - продажу б/н від 31.08.2010 року та платіжних доручень, зазначених вище, в розмірі 341 100 грн. документально доведеними, обґрунтованими та відповідачем визнані в повному обсязі. Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми. Сума трьох процентів річних (за період з 01.08.2013 року по 10.12.2013 року) складає 3 700 грн. 70 коп., підлягає стягненню з відповідача.

Стосовно клопотання відповідача про розстрочку або відстрочку виконання рішення, про яке зазначається у поданій ним заяві б/н від 30.09.2014 року, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні такого клопотання з огляду на наступне.

У відповідності до правової позиції, викладеної у п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 26.06.2013 року у справі № 1-7/2013 за судовою практикою до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки його виконання належать, окрім іншого, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Конституційний Суд України також зазначив, що розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Як вбачається з поданої заяви, відповідач посилається на його теперішній фінансовій стан. Однак, будь - яких документальних доказів у підтвердження його фінансового стану суду не подав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 6 896 грн. 02 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Частинами 1, 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір", визначено, що за подання позову до господарського суду із позовних заяв майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 2% ціни позову, але не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, встановлено законом на 1 січня календарного року.

Ціна заявлених позовних вимог складала 562 638 грн. 17 коп., відповідно судовий збір становить 11 252 грн. 78 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подання позовної заяви до суду при ціні позову 562 638 грн. 17 коп., згідно платіжного доручення № 164 від 11.12.2013 року було сплачено 11 252 грн. 78 коп. судового збору.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року та п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 року № 01-06/1625/2011 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про судовий збір" згідно з частиною першою статті 7 Закону сплачена сума судового збору повертається у передбачених в цій частині випадках за ухвалою суду. Зазначене питання має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

Приймаючи до уваги, що позивачем у судовому засіданні 30.09.2014 року подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, якою зменшено позовні вимоги до 344 800 грн. 70 коп., відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України „Про судовий збір", позивачу - Селянському фермерському господарству „Лариса", Дніпропетровська область, с. Володимирівка, вул. 60 років Радянської України (код ЄДРПОУ 23367789) підлягає поверненню відповідно до ухвали суду різниця між сплаченим судовим збором за подання позову та судовим збором за суму до якої зменшено позовні вимоги, а саме: 11 252 грн. 78 коп. - 6 896 грн. 02 коп. = 4 356 грн. 76 коп.

Відповідно позивачу підлягає поверненню сума судового збору в розмірі 4 356 грн. 76 коп.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Селянського фермерського господарства „Лариса", Дніпропетровська область, с. Володимирівка, вул. 60 років Радянської України (код ЄДРПОУ 23367789) суму 341 100 (Триста сорок одна тисяча сто гривень) грн. повернення грошових коштів та 3 700 (Три тисячі сімсот гривень) грн. 70 коп. три проценти річних, а також суму 6 896 (Шість тисяч вісімсот девяносто шість гривень) грн. 02 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02.10.2014 року

Головуючий суддя Пригара Л.І.

Суддя Бобрик Г.Й.

Суддя Івашкович І.В.