Справа № 363/279/14-ц Головуючий у І інстанції Чірков Г.Є. Провадження № 22-ц/780/4349/14 Доповідач у 2 інстанції Кулішенко Категорія 58 24.09.2014
РІШЕННЯ
Іменем України
24 вересня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді Кулішенка Ю.М.,
суддів: Сержанюка А.С., Сушко Л.П.,
при секретарі: Горошук І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 21 травня 2014 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи - Приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу ОСОБА_6, Приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу ОСОБА_7, про визнання недійсними правочинів,-
ВСТАНОВИЛА:
В січні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи - Приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу ОСОБА_6, Приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу ОСОБА_7, про визнання недійсними правочинів, в якому просив визнати недійсною довіреність на представлення інтересів ОСОБА_1 ОСОБА_2 від 29 грудня 2005 року, посвідченої приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу ОСОБА_6 (запис у реєстрі №1603); визнати недійсною довіреність від 01 березня 2006 року на представлення інтересів ОСОБА_1, надану ОСОБА_2 у порядку передоручення ОСОБА_3, посвідчену приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу ОСОБА_7 (запис у реєстрі №1494); визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,6594 га, кадастровий номер: 2-3221883600:20:064:0145 між продавцем ОСОБА_1, інтереси якого представляв ОСОБА_3, та покупцем ОСОБА_4, посвідчений 31 березня 2006 року приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу ОСОБА_7 (запис у реєстрі №2831) та визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0781 га, кадастровий номер: 1-3221883600:19:148:0151 між продавцем ОСОБА_1, інтереси якого представляв ОСОБА_3, та покупцем ОСОБА_5, посвідчений 31 березня 2006 року приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу ОСОБА_7 (запис у реєстрі №3293).
Позовні вимоги мотивував тим, що був власником земельних часток (паїв), що розташовані на території Козаровицької сільської ради. Відчужувати свої земельні частки нікому не хотів.
В кінці 2005 року в селі Козаровичі з'явились представники агрофірми "Колос", які використовуючи недобросовісність голови сільради, користуючись необізнаністю громадян, почали переконувати власників земельних часток (паїв), у тому числі і ОСОБА_1, укласти з ними договір оренди земельних паїв з виплатою орендної плати наперед. Попросили передати їм оригінали земельних сертифікатів та підписати чисті аркуші паперу, на що обмануті люди, в тому числі і ОСОБА_1 погодились.
Як з'ясувалось згодом, від імені ОСОБА_1 була виготовлена довіреність на ім'я ОСОБА_2 з правом отримати державний акт та відчужувати земельну ділянку. ОСОБА_2, в свою чергу, передовірив представляти інтереси ОСОБА_1 - ОСОБА_3.
На підставі цих довіреностей було здійснено відчуження земельних ділянок, які він не мав намір відчужувати фізичним особам.
Вважає, що вказані правочини вчинені всупереч чинної на той час редакції п. 15 Перехідних положень ЗК України, тобто у період дії заборони на відчуження земельних паїв та пайових земель.
Крім того в силу вимог ч. 3 ст. 238 ЦК України відповідач ОСОБА_3 не мав права відчужувати земельну ділянку на користь своєї дружини ОСОБА_4
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 21 травня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідності висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що порушених прав позивача, які б підлягали захистові не встановлено, а тому підстави для задоволення позову відсутні та дійшов висновку, що доводи позивача щодо перевищення ОСОБА_3 повноважень, наданих йому довіреністю від 01 березня 2006 року на представлення інтересів ОСОБА_1, надану ОСОБА_2 у порядку передоручення ОСОБА_3, нічим не підтверджені.
З таким висновком суду погодитися не можна.
За правилами ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Відповідно до ч.3 ст. 238 цього Кодексу, представник не має права вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, в своїх інтересах, або в інтересах іншої особи, представником якої він є одночасно, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що в кінці 2005 року в селі Козаровичі з'явились представники агрофірми «Колос», які запропонували 168 власникам земельних сертифікатів укласти з ними договір оренди земельних паїв терміном на 49 років. Представники агрофірми «Колос» зобов'язувались виплатити орендну плату за весь термін оренди наперед, але взамін вимагали передати їм оригінали земельних сертифікатів та підписати три чисті аркуші паперу, на яких ніби-то мали друкуватись договори оренди землі. На ці умови погодився і ОСОБА_1
Всупереч вимогам чинного законодавства другий примірник договору оренди ніхто з жителів не отримав, а через деякий час з'ясувалось, що підписані аркуші були використані для друкування на них відмови власників земельних сертифікатів від землі та другого примірника доручень на отримання державних актів на землю по двох видах угідь і розпорядження земельними ділянками, які зберігаються в архіві нотаріуса.
29 грудня 2005 року ОСОБА_1 видано довіреність на представлення його інтересів при оформленні державних актів на земельні ділянки, виділення їх в натурі, виданих взамін сертифікату про право на земельну ділянку (пай). Дана довіреність посвідчена приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу ОСОБА_6 (запис у реєстрі №1603).
01 березня 2006 року в порядку передоручення ОСОБА_2 видано довіреність на представлення інтересів ОСОБА_1 ОСОБА_3
На підставі вищевказаної довіреності 31 березня 2006 року приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу ОСОБА_7 посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,6594 га, кадастровий номер: 2-3221883600:20:064:0145 між продавцем ОСОБА_1, інтереси якого представляв ОСОБА_3, та покупцем ОСОБА_4 та договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0781га, кадастровий номер: 1-3221883600:19:148:0151 між продавцем ОСОБА_1, інтереси якого представляв ОСОБА_3, та покупцем ОСОБА_5
Доводи позивача про те, що ОСОБА_2 скориставшись наданими позивачем підписами на чистих аркушах, хоча він погодився лише на умови оформлення оренди на його пай, а не на відчуження, оформив довіреність від ОСОБА_1 на себе на представлення його інтересів з подальшим оформленням передоручення на ОСОБА_3, який вчинив правочин від імені особи, яку він представляв, в своїх інтересах, підтверджується матеріалами справи.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що спірні земельні ділянки були реалізовані представником за довіреністю від імені позивача в своїх інтересах за договором купівлі-продажу, а не за договором оренди.
Пунктом 15 Перехідних положень ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у власності земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства та іншого товарного сільськогосподарського виробництва, а також громадяни України - власники земельних часток (паїв) не вправі до 1 січня 2007 року продавати або іншим способом відчужувати належні їм земельні ділянки та земельні частки (паї), крім передачі їх у спадщину та при вилученні земель для суспільних потреб.
Відчужені земельні ділянки, що виділені ОСОБА_1 в натурі (на місцевості), згідно державного акту від 26 березня 2006 року є земельними ділянками з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, і регулюється п. 15 Перехідних положень ЗК України.
Оскільки спірні ділянки були реалізовані представником за довіреністю від імені позивача в своїх інтересах, що суперечить ч.3 ст. 238 ЦК України, висновок суду про правомірність дій щодо укладення вказаного правочину з дотриманням вимог Закону є помилковим.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при вчиненні оспорюваних правочинів сторонами не дотримано вимог п. 15 Перехідних положень ЗК України та про заборону укладати по довіреності договори в своїх інтересах, чи інтересах своєї сім'ї.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 317, ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 21 травня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати довіреність на представлення інтересів ОСОБА_1 ОСОБА_2 від 29 грудня 2005 року, посвідчену приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу ОСОБА_6 (запис у реєстрі №1603) недійсною.
Визнати довіреність від 01 березня 2006 року на представлення інтересів ОСОБА_1, надану ОСОБА_2 у порядку передоручення ОСОБА_3, посвідчену приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу ОСОБА_7 (запис у реєстрі №1494) недійсною.
Визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,6594га, кадастровий номер: 2-3221883600:20:064:0145 між продавцем ОСОБА_1, інтереси якого представляв ОСОБА_3, та покупцем ОСОБА_4, посвідчений 31 березня 2006 року приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу ОСОБА_7 (запис у реєстрі №2831) недійсним.
Визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0781га, кадастровий номер: 1-3221883600:19:148:0151 між продавцем ОСОБА_1, інтереси якого представляв ОСОБА_3, та покупцем ОСОБА_5, посвідчений 31 березня 2006 року приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу ОСОБА_7 (запис у реєстрі №3293) недійсним.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя
Судді:
Суд | Апеляційний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2014 |
Оприлюднено | 07.10.2014 |
Номер документу | 40735089 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Київської області
Кулішенко Ю. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні