Рішення

від 30.09.2014 по справі 904/5828/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.09.14р. Справа № 904/5828/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТУДІО МОДЕРНА", м. Київ

до Приватного підприємства "АЛЬЯНС І К", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 19 608,30 грн. за ненадані послуги

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Бондик Є.В.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТУДІО МОДЕРНА" звернулось до господарського суду з позовом в якому просить суд стягнути з Приватного підприємства "АЛЬЯНС І К" (з врахуванням уточнень) суму основного боргу у розмірі 17 172,00 грн., інфляційних збитків - 2 163,67 грн. та 3% річних - 357,08 грн. за ненадані послуги.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань щодо надання послуг з організації та забезпечення проведення 20.11.2013р. науково-освітнього заходу - майстер-класу «Виклик лідерства» за участю професора Манфреда Кетс де Вріса (Нідерланди).

15.09.2014р. на адресу суду від позивача надійшла заява № 5-1.09 від 11.09.2014р. про уточнення позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача 17 172,00 грн. попередньо сплачених коштів за ненадані інформаційно-консультаційні послуги, 68,69 грн. інфляційних втрат та 59,28 грн. 3% річних.

Заяву позивача № 5-1.09 від 11.09.2014р. про уточнення позовних вимог суд розцінює, як заяву про зменшення позову, оскільки у цій заяві позивач сам зазначає про зменшення суми позовних вимог в частині основного боргу, інфляційних втрат та 3 % річних.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК, ціну позову вказує позивач.

Враховуючи, що зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає заяву позивача до розгляду.

Представник позивача в судове засідання 30.09.2014р. не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, у тому числі підтвердженим витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: 50031, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Соціалістична, 4а (а.с. 21-22).

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачеві за адресами 50031, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Соціалістична, 4а та Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Щорса, б. 34, кім. 29, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи, що підтверджується копіями з реєстрів поштових відправлень суду № 61 від 11.08.2014р., № 73 від 09.09.2014р. (а.с. 68,69).

Від відповідача конверт з ухвалою повернувся на адресу господарського суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання" .

Таким чином, судом у повному обсязі виконано приписи Господарського процесуального кодексу України щодо повідомлення сторін про дату та час судового засідання у справі шляхом направлення ухвал рекомендованими листами на адресу відповідача.

При цьому, ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку ухвали суду (відмова від її прийняття, нез'явлення до поштового відділення після одержання повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа), не дає суду підстав вважати що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи в господарському суді.

В судовому засіданні 08.09.2014р. розгляд справи відкладався до 30.09.2014р.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не подавалось.

У судовому засіданні 30.09.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності , господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Студіо Модерна» (далі - Позивач) та Приватним підприємством «Альянс і К» (далі - Відповідач) відповідно до ст.ст. 181, 184 Господарського кодексу України у спрощеній формі був укладений договір надання інформаційно-консультаційних послуг, що полягали в організації та забезпеченні проведення 20.11.2013р. науково-освітнього заходу - майстер-класу «Виклик лідерства» за участю професора Манфреда Кетс де Вріса (далі -Договір).

Відповідачем Позивачеві було виставлено для оплати рахунок № 101 від 01.10.2013р. на суму 17 172,00 грн. (а.с. 11).

Згідно наданого рахунку Позивач перерахував 17 172,00 грн. на рахунок Відповідача, що підтверджується платіжним дорученням № 4610 від 03.10.2013р. (а.с.12).

Після здійснення оплати до Позивача надійшло три запрошення на майтер-клас, який повинен був відбутися 20.11.2013р. о 09:30 год. за адресою: м. Київ, вул. Набережно -Хрещатицька, 1 в приміщенні Готелю Fairmont Grant Hotel Kyiv (а.с.13).

В позовній заяві Позивач зазначив, що в подальшому відповідач повідомив про перенесення запланованого заходу на 13.02.2014р. та надав нові запрошення (а.с. 14), але воно також не відбулося.

В березні 2014р. на адресу Позивача надійшов лист від 17.03.2014р. № 11 ТОВ «АДЛ Груп Україна», в якому було зазначено, що заплановані заходи не відбулися у зв'язку з прийняттям офісом Манфреда Кетс де Вріса рішення утриматись від приїзду до України через нестабільну політичну ситуацію та перенести запланований майстер-клас на осінь 2014р. Також, в листі були запропоновані варіанти врегулювання питання щодо відшкодування сплаченої Позивачем суми коштів за право взяти участь у заході який не відбувся. (а.с. 16)

30.05.2014р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 1 про сплату коштів у сумі 17 172,00 грн. (а.с. 16-17), яка була отримана відповідачем 12.06.2014р., що підтверджується підписом представника відповідача на поштовому повідомленні (а.с. 18).

Відповіді на вказану претензію Відповідач не надав, суму боргу не оплатив, що і стало причиною спору.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову на підставі наступного.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 206 ГК України встановлено, що юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч.1 ст. 207 ЦК України).

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір, укладений між сторонами є договором про надання послуг та на нього розповсюджуються норми Цивільного кодексу України, передбачені главою 63.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст.901 ЦК України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Як зазначено вище, позивач у претензії № 1 від 30.05.14р., отриманій відповідачем 12.06.2014р. вимагав від останнього повернути сплачені кошти у розмірі 17 172,00 грн.

У встановлений в претензії строк відповідач вимоги позивача не виконав, письмову відповідь на вимогу не надав, суму передплати за договором не повернув.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За викладеного, вимоги Позивача в частині стягнення заборгованості у сумі 17 712,00 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 59,28 грн. та 68, 69 грн. інфляційних втрат.

Підставою застосування відповідальності, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України, є прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.

Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, настає у разі встановлення, що це зобов'язання є грошовим. У інших випадках зазначена норма застосуванню не підлягає .

У даній справі спір між сторонами виник унаслідок невиконання відповідачем обов'язків з надання інформаційно-консультаційних послуг, а не внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання.

Ураховуючи викладене, правовідношення, яке виникло між сторонами, не є грошовим зобов'язанням, тому до спірних правовідносин не застосовуються положення частини другої статті 625 ЦК України, у зв'язку із чим виключається можливість вимагати від ПП «Альянс і К» сплати трьох процентів річних та інфляційних витрат.

Даний висновок узгоджується з позицією ВСУ викладеній у справі № 6-25цс14 від 25.06.2014р. (а.с.64-67)

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З врахуванням встановлених обставин, вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 173, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Альянс і К» (50031, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Соціалістична, 4а, код ЄДРПОУ 20230989) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Студіо Модерна» (03680, м. Київ, вул. Виборзька, 103, код ЄДРПОУ 33104763) 17 172,00 грн. (сімнадцять тисяч сто сімдесят дві грн. 00 коп.) попередньо сплачених коштів, 1 813,49 грн. (одна тисяча вісімсот тринадцять грн. 49 коп.) витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 02.10.2014р.

Суддя Н.Г. Назаренко