Постанова

від 22.09.2014 по справі 826/12244/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 22 вересня 2014 року                   08:22                            № 826/12244/14 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еф Ер Ті-Груп» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Еф Ер Ті-Груп» (далі – позивач, ТОВ «Еф Ер Ті-Груп») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі – відповідач), в якій просить суд: -          визнати протиправними дії відповідача щодо призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача по взаємовідносинам з ПП «Бекфаєр» (код за ЄДРПОУ 38851463) за березень 2014 року; -          визнати протиправним та скасувати наказ щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 14.08.2014 №1232. Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що у відповідача були відсутні підстави для видання оскаржуваного наказу та проведення перевірки позивача, оскільки ТОВ «Еф Ер Ті-Груп» надало відповідь на письмовий запит відповідача, де зазначило про неможливість надання витребуваних документів у зв'язку з невідповідністю письмового запиту вимогам законодавства України. Позивач вважає прийняте відповідачем рішення, оформлене наказом від 14.08.2014 №1232 протиправним, з огляду на що, на його думку, даний наказ підлягає скасуванню. Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, так як, на його думку, оскаржуваний наказ видано з дотриманням вимог чинного законодавства. Посилався на те, що позивач не надав інформації та документального підтвердження по взаємовідносинам з контрагентом на письмовий запит відповідача, що відповідно до положень статті 78 Податкового кодексу України є підставою для проведення документальної позапланової перевірки. З цією метою, з дотриманням положень законодавства, було видано оскаржуваний наказ від 14.08.2014 №1232. Зазначив, що станом на дату розгляду даної справи перевірка на підставі оскаржуваного наказу вже проведена. Просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В судовому засіданні 02.09.2014 представники сторін заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, на підставі чого суд, керуючись частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження. Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема у разі, якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. З матеріалів справи вбачається, що відповідач направив на адресу позивача запит від 01.07.2014 №6046/10/26-55-15-01-30 про надання інформації та її документального підтвердження правильності декларування податкового кредиту за березень 2014 року по взаємовідносинам з ТОВ «Бекфаєр» (код ЄДРПРОУ 38851463) та просив зазначити інформацію стосовно постачальників товарів (робіт, послуг), які були реалізовані на ТОВ «Бекфаєр», в т.ч. у березні 2014 року, незалежно від дати придбання. Підставою для направлення даного запиту стало отримання відповідачем податкової інформації щодо ПП «Бекфаєр» (код ЄДРПРОУ 38851463), а саме: на адресу відповідача надійшов акт ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 27.06.2014 №299/22-03/38851463 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Бекфаєр» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.03.2014 по 31.03.2014. Зі змісту даного акту вбачається, що ТОВ «Еф Ер Ті – Груп» є контрагентом-покупцем ПП «Бекфаєр» та у березні 2014 року останній задекларував податкові зобов'язання по взаємовідносинам з позивачем у розмірі 135  151,84 грн. (а.с. 35-44 Т.І). У відповідь на запит відповідача від 01.07.2014 №6046/10/26-55-15-01-30 ТОВ «Еф Ер Ті – Груп» надіслало лист від 31.07.2014 №Ф-18/14-07.2, де зазначило, що зі змісту запиту незрозуміло, у зв'язку з чим і на якій підставі відповідач витребує документальні підтвердження господарських взаємовідносин між ТОВ «Еф Ер Ті – Груп» і ТОВ «Бекфаєр». Також позивач зазначив, що ТОВ «Бекфаєр» не є його контрагентом. Суд встановив, що у письмовому запиті від 01.07.2014 №6046/10/26-55-15-01-30 відповідач допустив описку у написанні організаційно-правової форми ПП «Бекфаєр», помилково зазначивши ТОВ «Бекфаєр». Однак, у вказаному письмовому запиті відповідач зазначив код ЄДРПОУ контрагента позивача, щодо якого витребовувалась інформація. Таким чином, суд дійшов висновку, що наявність вказаної описки у написанні організаційно-правової форми контрагента позивача не є підставою для відмови у наданні витребуваної контролюючим органом інформації та її документального підтвердження, оскільки код ЄДРПОУ вказано вірно. Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, підставою для проведення документальної позапланової перевірки є, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Факт надання платником податків відповіді на письмовий запит податкового органу не свідчить про відсутність права у останнього після отримання такої відповіді здійснювати перевірку. Адже, якщо надана відповідь є неповною та не містить або містить неповний перелік документів на підтвердження викладеної у ній інформації, то, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, податковий орган має право здійснити перевірку такого платника податків. Враховуючи те, що позивач у відповіді від 31.07.2014 №Ф-18/14-07.2 на письмовий запит контролюючого органу не надав інформації та документального підтвердження стосовно взаємовідносин з ПП «Бекфаєр» (код ЄДРПОУ 38851463) та наявність податкової інформації про сумнівність господарських операцій позивача з даним контрагентом, суд дійшов висновку, що у ДПІ у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві були наявні підстави для призначення позапланової перевірки ТОВ «Еф Ер Ті-Груп». Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. 14.08.2014 в.о. начальника ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у місті Києві видав оскаржуваний наказ №1232 про проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Еф Ер Ті – Груп» (код ЄДРПОУ 36259073) по взаємовідносинам з ПП «Бекфаєр» (код ЄДРПОУ 38851463) за березень 2014 року, на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Наказом Державної податкової служби України від 31.10.2012 №948 затверджено Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків (далі – Методичні рекомендації №948). Пунктом 1.2.1 Методичних рекомендацій №948 встановлено, що рішення про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки приймається керівником органу ДПС відповідно до пункту 77.4 статті 77, пункту 78.4 статті 78, пункту 79.2 статті 79 та пункту 80.2 статті 80 розділу II Кодексу із зазначенням суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться, мети, виду перевірки, підстав для проведення перевірки, дати початку та тривалості перевірки тощо, яке з урахуванням вимог Кодексу оформлюється наказом. Дослідивши наказ від 14.08.2014 №1232, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 7 Т. І), суд встановив, що він відповідає вимогам щодо до оформлення рішення про проведення документальної перевірки, встановленим Методичними рекомендаціями №948. Пунктом 78.5 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. У відповідності до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; - копії наказу про проведення перевірки; - службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється. Відповідно до пункту 81.2 статті 82 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови. Суд встановив, що на виконання наказу від 14.08.2014 №1232, на підставі направлення на перевірку від 15.08.2014 №452/26-52-22-01/36259073, посадові особи відповідача вийшли на адресу ТОВ «Еф Ер Ті – Груп» для проведення виїзної перевірки, однак позивач відмовив у допуску до проведення перевірки, про що складено відповідний акт від 15.08.2014 №44/26-52-22-01 (а.с. 30-31 Т. І). В акті від 15.08.2014 №44/26-52-22-01 про відмову платника податків у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки наведені пояснення посадової особи ТОВ «Еф Ер Ті – Груп», з яких вбачається, що підставою для відмови у допуску до перевірки посадових осіб відповідача стало те, що, на думку позивача, наказ від 14.08.2014 №1232 та направлення на перевірку від 15.08.2014 №452/26-52-22-01/36259073 містять неправомірні підстави для проведення перевірки та складені з порушенням пункту 18 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242, а також наказ складений на недійсному бланку. Суд дійшов висновку про необґрунтованість наведених зауважень позивача, оскільки, яке було зазначено вище, оскаржуваний наказ від 14.08.2014 №1232, як і направлення на перевірку від 15.08.2014 №452/26-52-22-01/36259073 складені у відповідності до положень законодавства. Посилання позивача на те, що наказ від 14.08.2014 №1232 складений на недійсному бланку, а саме бланку Міндоходів України, а не Державної фіскальної служби України, суд відхиляє, оскільки станом на дату видання оскаржуваного наказу, реорганізація Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві не відбулась, з огляду на що, відповідач правомірно склав вказаний наказ на бланку Міндоходів України. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві посилання позивача є необґрунтованими, та відповідно такими, що не підлягають задоволенню. Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ПОСТАНОВИВ: У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Еф Ер Ті-Груп» відмовити повністю. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Суддя                                                                                                             К.М. Кобилянський